Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.06                                                                                            Справа №  17/4-3/158

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Мельника С. М. (доповідач по справі),

суддів:                                 Корсакової Г.В. суддів:                                 Шевченко  В. Ю.  

                                                                                                                               .

При секретарі судового засідання           Огієнко В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук на постанову господарського суду Полтавської від 08.06.2006 року

по справі № 17/4-3/158 (суддя Бунякіна Г.І.)

за позовом          Закритого акціонерного товариства „Агроторговий дім „Атлант”, м. Кременчук

до          Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук

про          Визнання недійсними повідомлень –рішень

за участю представників :

від позивача:          Заїка О.В. –за довіреністю

від відповідача:          Брижко Е.О.- за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Агроторговий дім „Атлант”, м. Кременчук звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук про визнання недійсними повідомлень –рішень.

Постановою господарського суду Полтавської області від 08.06.2006 року позов Закритого акціонерного товариства „Агроторговий дім „Атлант”, м. Кременчук до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук про Визнання недійсними повідомлень –рішень –задоволений.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою місцевого суду, Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, м. Кременчук звернулась до апеляційного суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 08.06.2006 року та прийняти нову постанову, з огляду на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві за № 2-05/5923 від 29.08.2006 року заперечив проти доводів апеляційної скарги оскільки вважає, що постанова господарського суду Полтавської від 08.06.2006 року по справі № 17/4-3/158 є законною, об’єктивною і такою, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Полтавської від 08.06.2006 року по справі № 17/4-3/158 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення із слідуючих підстав:

Як вбачається з матеріалів справи працівниками Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства закритого акціонерного товариства „Агроторговий дім „Атлант” за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року. На підставі даної перевірки складено акт.

Відповідно до акту перевірки від 01.07.2004 року за № 258АК/23-120/30772370, констатовано порушення з боку закритого акціонерного товариства „Агроторговий дім „Атлант” п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року та пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

При цьому Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція у Полтавській області зазначила, що придбаний товар на умовах товарного кредиту був реалізований за ціною придбання без врахування послуг по товарному кредиту, а отже (за твердженням податкової) в поданій господарській операції у ЗАТ "Агро торговий дім „Атлант” не може бути доходу, оскільки валові витрати складаються з : вартості придбаного + вартість відсотків по кредиту, а валові доходи складаються з: вартості реалізованого товару. При цьому податкова вважає, що витрати, понесені з виплатою послуг по товарному кредиту - не є витратами, що використані підприємством у власній господарській діяльності і не повинні відноситися до складу валових витрат.

Результатом зазначених висновків Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області стало визначення позивачу податкових зобов’язань з:

-          податку на прибуток в сумі 243 880 грн., в т.ч. основний платіж -187 600 грн. та штрафна (фінансова) санкція -56 280 грн. за податковими повідомленнями - рішеннями: від 05.07.2004 року № 0002032301/0/1965 та від 30.07.2004 року № 0002032301/1/2196;

-          податку на додану вартість - в сумі 187 641 грн., в т. ч. основний платіж - 125 094 грн. та штрафна (фінансова) санкція -62 547 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.07.2004 року № 0002042301/0/1966 та від 30.07.2004 року № 0002042301/1/2195.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 вересня та 01 листопада 2003 року між ПП „Кремтехнодинаміка” м. Кременчук (продавець) та ЗАТ „Агроторговий дім „Атлант” м. Кременчук (покупець) були укладені договори № 100 та № 112a купівлі-продажу на умовах товарного кредиту товару гайковерти 2590 фірми „Rodcraft” на загальну суму 755520 грн..

В зазначених договорах передбачено, що товар передається позивачеві з відстрочкою його оплати на визначений строк та під проценти, тобто на умовах товарного кредиту.

Згідно з пп. 1.11.2 п. 1.11 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР, товарним кредитом вважаються товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари покупцю у момент підписання договору або в момент фізичного отримання цих товарів таким покупцем, незалежно від часу погашення заборгованості.

Таким чином, істотними умовами договору купівлі - продажу на умовах товарного кредиту є, наряду з іншими, умови щодо відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під проценти.

Як убачається з вищевказаних договорів, по цих істотних умовах сторони дійшли згоди у письмовій формі, визначивши дату кінцевого розрахунку по договору до 30.08.2003 року та 30.12.2003 року відповідно та встановили розмір процентів - 3,33% (див. п. 3.3 договору).

Матеріали даної справи містять документи, що є підтвердженням виконання умов зазначених договорів з боку продавця - контрагента позивача, до яких відносяться видаткові накладні на відпуск матеріальних цінностей, податкові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг по товарному кредиту: № б/н від 30.09.2003 року з вартістю послуг оцінених сторонами в 365634,00 грн., в т.ч. ПДВ - 60939, 00 грн. та № б/н від 30.11.2003 року з вартістю послуг оцінених сторонами в 389130,48 грн., в т.ч. ПДВ - 64855,08 грн..

Також, в матеріалах даної справи маються розрахункові документи позивача за поставлений товар: платіжні доручення і векселі на вищевказані суми - і цей факт не заперечується відповідачем (акт перевірки с. 25-26).

У податковому обліку ЗАТ „Агроторговий дім „Атлант” за наслідками вищезазначених операцій і, зокрема, у декларації по податку на прибуток за 3 квартал 2003 року та за 4 квартал 2003 року були відображені валові витрати як по придбанню товару (гайковертів), так і відсотки по товарному кредиту (с. 27 акту перевірки).

Відповідно до пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Отже, ЗАТ „Агроторговий дім „Атлант”, отримавши матеріальні  цінності за зазначеними договорами і отримавши від ПП Кремтехнодинаміка” податкові накладні №20 від 30.09.2003 року на суму 365634,00 грн., в т.ч. ПДВ - 60 939, 00 грн., та № 41 від 30.11.2003 року на суму 389130,48 грн., в т.ч. ПДВ - 64855,08 грн. та здійснивши оплату вартості отриманих ТМЦ з відсотками за товарний кредит, правомірно у ІІІ та ІV кварталах 2003 року віднесло до складу валових витрат витрати, пов’язані з виплатою відсотків за право користування товарним кредитом у розмірі 3,33% за кожен день відстрочення згідно умов договорів: від 01.09.2003р. №110 та від 01.11. 200З року № 112a.

Апеляційним судом приймається до уваги висновок судового експерта Ліхтіної Л.Р. про те, що використання позивачем придбаних товарів за зазначеними договорами є їх використанням у власній господарській діяльності.

Також апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що проценти сплачені в порядку користування товарним кредитом є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки Законом України “Про податок на додану вартість” (ст. 3) товарний кредит не відноситься до операцій, що не є об’єктами оподаткування.

Судом врахована й позиція ДПАУ висловлена в листі від 28.09.1998 року № 11161/10/16-1220-26, згідно з якою відсотки по договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту розглядає як плату, отриману за надані послуги з розстрочки платежу по операціях з продажу товарів, яка підлягає обкладенню податком на додану вартість.

З огляду на пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яким визначено, що податковий кредит звітного періоду складеться із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, ЗАТ „Агроторговий дім „Атлант” правомірно віднесло суму податку на додану вартість, нараховану на відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 3, 33%, до податкового кредиту за вересень 2003 року у сумі 122657,34 грн..

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що місцевим судом прийняте обґрунтоване і законне рішення.

Твердження Кременчуцької ОДПІ, викладені в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції порушені вимоги Положень (стандартів) бухгалтерського обліку апеляційним судом до уваги не прийняті, так як дані нормативні акти не являються законами про оподаткування і не регламентують спірних правовідносин.

Таким чином, господарський суд Полтавської області правомірно визнав недійсними повідомлення-рішення № 0002032301/0/1965 від 05.07.2004 року та № 0002032301/1/2196 від 30.07.2004 року про донарахування податку на прибуток у сумі 187600 грн. та штрафних санкцій у сумі 56280 грн.; № 0002042301/0/1966 від 05.07.2004 року та № 0002042301/1/2195 від 30.07.2004 року про донарахування ПДВ у сумі 125094 грн. та штрафних санкцій у сумі 62547 грн.

За таких обставин колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Полтавської від 08.06.2006 року яка була прийнята по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в постанові суду обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою.

На підставі викладеного, Керуючись статтями ст. ст. 196,198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук на постанову господарського суду Полтавської від 08.06.2006 року по справі № 17/4-3/158 - залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Полтавської від 08.06.2006 року по справі № 17/4-3/158 - залишити без змін.

3.          Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.

4.          Матеріали справи № 17/4-3/158 року повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                          Мельник С. М.                                            Судді:                                                                                      Корсакова Г.В.  Судді:                                                                                      Шевченко  В. Ю.