Справа № 2а-147/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року Київський районний суд м. Полтави у складі колегії:
Головуючого – судді Кузіної Ж.В.,
Суддів Васильєвої Л.М., Чумак О.В.
При секретарі Дзюбенко Р.Д.
За участю представника відповідача Сластьоненка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій державного виконавця незаконними, зобов’язання вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про оскарження дій старшого державного виконавця.
Посилалася на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 липня 2008 року зобов’язано Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1175 грн. 18 коп. Згідно з рішенням суду було видано виконавчий лист та пред’явлено на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, яким було відкрите виконавче провадження.
26 грудня 2008 року старший державний виконавець зазначеного органу Державної виконавчої служби України виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
З постановою державного виконавця позивач не погоджується, вважає її незаконною.
В поданій до суду позовній заяві позивач просила суд визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в частині внесення постанови про закінчення виконавчого провадження, незаконними, зобов’язати старшого державного виконавця поновити виконавче провадження. Просила також відправити виконавчий лист до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 23.03.2009 до участі у справі в якості співвідповідача залучений Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
В судове засідання позивач не з’явилась, але надала заяву з проханням справу розглянути за її відсутності, в якій крім того зазначила. що позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Департаменту державної виконавчої служби в судовому засіданні позов не визнавав. Вважає дії державного виконавця такими, що здійснені в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, належне повідомлення осіб, що беруть участь у справі, про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з’явились.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Київського районного суду м. Полтави від 08 липня 2008 року по справі № 2 а – 204 /2008 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1 невиплачену разову грошову допомогу у розмірі 1175 грн. 18 коп.
По справі видано виконавчий лист № 2 а – 204 /2008.
Також судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 21 серпня 2008 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 4,5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Як встановлено судом, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 26 грудня 2008 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про зобов’язання Міністерства фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1 невиплачену разову грошову допомогу у розмірі 1175 грн. 18 коп.
Виконавче провадження державним виконавцем закінчено з посиланням на п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено закінчення виконавчого провадження у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Частина 3 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає що якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого , виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Як встановлено судом, жодні штрафні санкції державним виконавцем до боржника не вживалися, поважність причин невиконання судового рішення обґрунтовано лише листом самого ж боржника – Міністерства фінансів України – щодо неможливості нецільового використання коштів.
А відтак і обґрунтування підстави для закінчення виконавчого провадження з посиланням на п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованим та здійсненим державним виконавцем передчасно.
При вирішенні справи судом враховується, що за нормами Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. З Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п. 40).
Встановивши дані обставини, враховуючи відсутність у старшого державного виконавця підстав для закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 грудня 2008 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішень про зобов’язання Міністерства фінансів України здійснити певні дії прийнята необґрунтовано та підлягає скасуванню.
Тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Оскільки постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана незаконною, виконавче провадження на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 41 вказаного Закону підлягає відновленню. Тому суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання судового рішення згідно виконавчого листа №2а-204/2008, виданого 25.07.2008 року Київським районним судом м. Полтави, щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_1 здійснити необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання вказаного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 грудня 2008 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 8729278 за виконавчим листом №2а-204/2008, видним 25.07..2008 року Київським районним судом м. Полтави , як незаконну.
Зобов’язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання судового рішення згідно виконавчого листа №2а-0204/2008, виданого 25.07.2008 року Київським районним судом м. Полтави, щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_1, здійснити необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання вказаного судового рішення.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий підпис Ж.В.Кузіна
Судді підпис Л.М.Васильєва
Підпис О.В.Чумак
Копія вірна:
Суддя Ж.В.Кузіна
Секретар І.Г.Абрамова
Справа № 2а-147/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року Київський районний суд м. Полтави у складі колегії:
Головуючого – судді Кузіної Ж.В.,
Суддів Васильєвої Л.М., Чумак О.В.
При секретарі Дзюбенко Р.Д.
За участю представника відповідача Сластьоненка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій державного виконавця незаконними, зобов’язання вчинення дій, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 грудня 2008 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 8729278 за виконавчим листом №2а-204/2008, видним 25.07..2008 року Київським районним судом м. Полтави , як незаконну.
Зобов’язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання судового рішення згідно виконавчого листа №2а-0204/2008, виданого 25.07.2008 року Київським районним судом м. Полтави, щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_1, здійснити необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання вказаного судового рішення.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ж.В.Кузіна
Судді Л.М.Васильєва
О.В.Чумак