Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.06 Справа № 17/250
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мельника С. М. (доповідач по справі),
суддів: Корсакової Г.В. суддів: Ільєнок Т.В.
.
розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук на постанову господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року
по справі № 17/250 (суддя Коршенко Ю.О.)
за позовом Кременчуцького колективного підприємства „Житлобуд”, м. Кременчук
до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук
про Визнання недійсним податкового повідомлення –рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.05.2005 року за № 1494/520/1630
за участю представників :
від позивача: Погорілий Д.В. –за довіреністю
від відповідача: Брижко Е.О.- за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Кременчуцьке колективне підприємство „Житлобуд”, м. Кременчук звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.05.2005 року за № 1499/527/1630.
Постановою господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року позов Кременчуцького колективного підприємства „Житлобуд”, м. Кременчук до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.05.2005 року за № 1494/520/1630 –задоволений.
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою місцевого суду, Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, м. Кременчук звернулась до апеляційного суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року та прийняти нову постанову, з огляду на те, що судом при винесені даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги оскільки вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року є законною, об’єктивною і такою, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року по справі № 17/250 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення із слідуючих підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 08.09.1995 року за № 825-Р колективне підприємство „Житлобуд” зареєстровано як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва від 10.01.2003 року за № 23699766 та здійснює фінансово –господарську діяльність на підставі статуту.
Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області в травні 2004 року було здійснено перевірку з питань вірності, повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету за період з 01.10.2001 року по 31.05.2004 року та складено відповідний акт.
Акт перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість Кременчуцького колективного підприємства „Житлобуд” складений податковим органом без зазначення дати перевірки та без зазначення відповідного номеру Акта перевірки (а.с. 9).
За наслідками даної перевірки 20.05.2005 року Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області було винесено податкове повідомлення –рішення за № 1494/520/1630 на суму 16 164 грн. (у розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов’язання). При цьому, як зазначено у даному податковому рішенні, підставою для його винесення є пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 –ІІІ, за затримку на 83 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 16 164 грн.
У податковому повідомленні –рішенні Кременчуцької ОДПІ від 20.05.2005 року за № 1494/520/1630 не зазначено висновки якого саме Акта перевірки стали підставою для визначення штрафної санкції позивачу.
Дане спірне податкове повідомлення –рішення винесено за затримку узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2002 року.
19.04.2002 року Кременчуцьким колективним підприємством „Житлобуд” було подано до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2002 року (доказом чого є відмітка Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про одержання на податковій декларації).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 –ІІІ податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації , вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Кременчуцьким колективним підприємством „Житлобуд” була подана податкова декларація з ПДВ за липень 2002 року, в якій визначено ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 16 164 грн.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 –ІІІ граничний строк оплати даної суми спливав 29.08.2002 року.
На виконання вищевказаної норми Закону, зазначена сума була перерахована Кременчуцьким колективним підприємством „Житлобуд” платіжним дорученням від 31.05.2002 року за № 284 (належним чином засвідчена копія платіжного доручення –в матеріалах справи). Судом першої інстанції в ході дослідження платіжного доручення № 284 було вірно встановлено те, що на платіжному дорученні в графі „Призначення платежу” зазначено –ПДВ за березень Перераховується повністю По строку 31.05.2002 року.
Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція у Полтавській області посилається на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 –ІІІ, в якому зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) у рівних пропорціях.
Проте, Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області не було виконано обов’язку щодо доказування правомірності свого рішення відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, а саме не було доведено факту наявності у Кременчуцького колективного підприємства „Житлобуд” податкового боргу у липні 2002 року.
Крім того, згаданою вище нормою Закону не передбачено самостійного права Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області здійснювати зарахування поточних платежів при чіткому визначенні Кременчуцьким колективним підприємством „Житлобуд” їх призначення на погашення податкової заборгованості попередній періодів, оскільки, ця норма матеріального права є обов’язковим приписом платнику податків щодо порядку погашення податкового боргу, в тому числі перед різними бюджетами по обов’язковим податкам та зборам на умовах пропорційності.
Невиконання платником податків цієї норми Закону не тягне за собою будь –яких наслідків, прямо передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 –ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Таким чином, враховуючи відсутність у податкового органу прямого доказу наявності податкового боргу у Кременчуцького колективного підприємства „Житлобуд” станом на травень 2002 року, а також наявність платіжного доручення за № 284 від 31.05.2002 року, яким було сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання, суд першої інстанції вірно вирішив, що податкове повідомлення –рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.05.2005 року за № 1494/520/1630 не є правомірним.
За таких обставин колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року яка була прийнята по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в постанові суду обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою.
На підставі викладеного, Керуючись статтями ст. ст. 196,198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук на постанову господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року по справі № 17/250 - залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від 11.07.2006 року по справі № 17/250 - залишити без змін.
3. Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
4. Матеріали справи № 17/250 року повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Мельник С. М. Судді: Корсакова Г.В. Судді: Ільєнок Т.В.