Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.06                                                                                            Справа №  3/154-9/54

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Мельника С. М. (доповідач по справі),

суддів:                                 Корсакової Г.В. суддів:                                 Ільєнок Т.В.  

                                                                                                                               .

розглянувши заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава та Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава на постанову господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року

по справі №          3/154-9/54 (суддя Білоусов С.М.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат –Агро», с. Піщане, Решетилівський р-н, Полтавська область

до          Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава

про          Визнання недійсним податкового повідомлення –рішення міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 02.08.2004 року за № 0000372320/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 011 198 грн.

за участю представників:

від позивача:          Кривенкова М.В. - за довіреністю

від відповідача:          Зазубік Н.Т., Олійник Л.Л. - за довіреністю

від прокуратури:          не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат –Агро», с. Піщане, Решетилівський р-н, Полтавська область до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 02.08.2004 року за № 0000372320/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 011 198 грн. –задоволений.

Не погоджуючись із даною постановою, Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54, з огляду на те, що висновки суду першої інстанції суперечать матеріалам справи та порушенням матеріального і процесуального права.

Не погоджуючись із даною постановою, прокурор Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54, з огляду на те, що оскаржувана постанова є незаконною, у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та порушенням матеріального і процесуального права.

Представники відповідача у судових засіданнях доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник позивача у відзиві та в судових засіданнях заперечив проти доводів апеляційних скарг та просить постанову господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року залишити без змін.

Представник прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції в дане судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги без задоволення, із слідуючих підстав:

Відповідачем - МДПІ у Полтавській області була проведена документальна перевірка ТОВ «Бурат - Агро»з 03.03.2004 року по 02.08.2004 року

Результати даної перевірки були відображені у акті перевірки № 36 від 02.08.2004 року «Про результати планової  комплексної документальної перевірки  ТОВ “Бурат - Агро” за період з 01.01.2003 року по 01.03.2004 року” в якому  працівниками податкової служби було встановлено порушення позивачем п.п. 7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року з наступними змінами і доповненнями в частині заниження чистої суми податкових зобов’язань за 2003 рік на загальну суму 674132,00 грн.

За матеріалами перевірки відповідачем винесене спірне повідомлення-рішення від 02.08.2004 року за № 0000372320/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1 011 198,00 грн., із яких основного платежу з податку на додану вартість 674132,00 грн., штрафної санкції 337066,00 грн.

Висновки відповідача не ґрунтуються на діючому законодавстві та не відповідають обставинам справи.

Відповідно до п.11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» з наступними змінами та доповненнями, до 01.01.2004 року зупинено дію пункту 7.7. ст. 10, пунктів 10.1. і 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий рік) становить не менше 50 відсотків доходу підприємства.

Згідно з ст. 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” № 320 від 17 грудня 1998 року з наступними змінами і доповненнями, платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші підприємства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

При цьому порядок надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку передбачений “Порядком розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та заповнення форми розрахунку, затвердженого наказом ДПА України від  27 квітня 1999р. з наступними змінами, № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 травня 1999 року за № 289/3582.

Відповідно до п. 11 “Порядку розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та заповнення форми розрахунку, затвердженого наказом ДПА України від 27 квітня 1999 року з наступними змінами, № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 травня 1999 року за № 289/3582, “Платнику фіксованого сільськогосподарського податку після надання розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, орган державної податкової служби надає довідку, яка підтверджує його статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, завірену печаткою”.

Таким чином, відповідно до законодавства  єдиною правовою підставою для отримання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є довідка, яка видається органом державної податкової служби.

Відповідно до Статуту ТОВ “Бурат-Агро”, зареєстрованого Розпорядженням Голови Решетилівської районної державної адміністрації № 244 від 08 травня 2003 року, ТОВ „Бурат-Агро” створене 25 листопада 2002 року шляхом реорганізації в вигляді перетворення Приватного виробничого підприємства “Буран”. На підставі спільного рішення учасників ТОВ “Бурат-Агро” та учасників СТОВ „Мир”, згідно протоколу № 6 від 30.04.2003 року СТОВ “Мир” приєднано до ТОВ „Бурат-Агро”.

Передаточний баланс про перехід прав і обов’язків  від СТОВ „Мир” до ТОВ „Бурат-Агро” складений 01.05.2003 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 травня 2003 року після реєстрації статутних документів та підписання передаточного балансу, позивач звернувся до Решетилівського відділення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області з заявою про переведення підприємства з оподаткування шляхом  сплати податків за загальною системою оподаткування, на оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

При цьому позивач надав відповідачу докази того, що ТОВ «Бурат - Агро»є сільськогосподарським виробником, що підтверджується довідкою № 19/2060, виданою Полтавським обласним управлінням статистики та розрахунок валового доходу СТОВ „Мир” та ТОВ „Бурат-Агро” за 2002 рік, згідно якого сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік складає 94,3 % відсотків загальної суми доходу обох підприємств за 2002 рік.

На підставі  вищенаведеної заяви позивача, відповідач видав довідку від 05.06.2003 року за № 610/10-01-135, в якій зазначено, що ТОВ “Бурат-Агро” є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 21.05.03 року.

Вважаючи, що довідка видана помилково, 25 липня 2003 року відповідач надіслав лист позивачеві, в якому вказувалося, що з 15.07.2003 року позивач переведений на загальну систему оподаткування, проте будь-яких дій щодо скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку позивача на протязі 2003 року не приймав, як і не переводив будь-яким шляхом на сплату податків за загальною системою оподаткування.

У справі № 3/249 за позовом ТОВ «Бурат-Агро»про визнання права на оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку, відповідач - МДПІ надав письмові пояснення від 01.09.2003 року за № 169/9-01, де вказано, що змін щодо переведення ТОВ «Бурат-Агро»на загальну систему оподаткування відповідачем не здійснювалося, будь-яких рішень, окрім вищенаведеного листа, з цього приводу не виносилось.

За позовом ТОВ «Бурат-Агро»про визнання права на оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку винесена ухвала Господарського суду Полтавської області від 02.09.2003 року по справі 3/249 про припинення провадження в зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки переведення ТОВ «Бурат-Агро»на загальну систему оподаткування відповідачем не здійснювалося, будь-яких рішень з цього приводу не виносилось.

Крім того, законодавством України передбачена єдина підстава переходу на загальну систему оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку, а саме згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” № 320 від 17 грудня 1998 року з наступними змінами встановлено, що лише у разі, коли у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 50 відсотків загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Згідно ст. 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

За своєю правовою природою довідка про надання статусу фіксованого сільськогосподарського податку є нормативним актом індивідуальної дії, який видається органом державної влади і надає право на оподаткування позивачу шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку на протязі дії документу.

При цьому обов’язок перевіряти відповідність наданих документів законодавству та наявність чи відсутність правових підстав для видачі довідки покладається на органи державної податкової служби перед вчиненням  юридично значимих дій –видачею довідки.

Оскільки у встановленому законом порядку рішень щодо скасування довідки або переведення позивача на оподаткування за загальною системою не приймалося, вищенаведена довідка діяла з моменту видання на протязі всього 2003 року, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що позивач на законних підставах набув статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на протязі 2003 року, сплачував належним чином фіксований сільськогосподарський податок, а тому відповідач не може змінювати статус платника податків за актом перевірки в 2004 році за час дії належним чином виданої довідки.

Крім того, доводи відповідача про те, що реорганізація відповідача не відбулася в повному обсязі, а тому позивач незаконно набув статусу платника фіксованого  сільськогосподарського податку не відповідають нормам права, які регулюють спірні правовідносини.

Статут ТОВ “Бурат-Агро”, зареєстрований Розпорядженням Голови Решетилівської районної державної адміністрації № 244 від 08 травня 2003 року, ТОВ “Бурат-Агро” створене 25 листопада 2002 року шляхом реорганізації в вигляді перетворення Приватного виробничого підприємства “Буран”. На підставі спільного рішення учасників ТОВ “Бурат-Агро” та учасників СТОВ “Мир”, згідно протоколу № 6 від 30.04.2003 року СТОВ “Мир” приєднано до ТОВ “Бурат-Агро”.

Відповідно до ст. 37 ЦК УРСР, який діяв на момент реорганізації позивача встановлено, що при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.          

Постановою про реорганізацію позивача (протокол № 6 від 30.04.2003 року) інше не передбачено.

Передаточний баланс позивача підписаний 01.05.03 року, тому, суд першої інстанції вірно встановив, що з припиненням господарської діяльності СТОВ „Мир” та передачею прав і обов’язків до ТОВ „Бурат-Агро”, ТОВ „Бурат-Агро” цілком правомірно використало показники фінансової звітності для отримання права сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок” не передбачено порядок  оподаткування товариств з обмеженою відповідальністю - платників фіксованого сільськогосподарського податку в разі їх реорганізації, проте передбачено порядок оподаткування в разі реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств.

Абзацом 4. ст. 9 „Прикінцеві положення” вищенаведеного закону встановлено, що в разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства –платника фіксованого сільськогосподарського податку створені на його основі суб’єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, також є платником цього податку.

При цьому законодавець не визначає з якого моменту новостворені підприємства мають право на сплату фіксованого податку –чи з моменту передачі активів і пасивів за передавальним балансом та реєстрацію статутних документів, чи з моменту виключення з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій підприємства, що реорганізується, оскільки ці події можуть не співпадати в часі.

При цьому колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що суттєвим моментом в правовідносинах при сплаті податків при реорганізації є відповідність податкових зобов’язань переданим активам і пасивам за передавальним актом новоствореному підприємству, що цілком  можливо визначити за передавальним балансом.

Тому твердження відповідача, що використовувати показникі фінансової звітності ТОВ „Бурат-Агро” міг тільки після виключення з Єдиного державного реєстру підприємств і організації СТОВ „Мир” не відповідає змісту Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”, оскільки останній не містить таких вказівок.

Суд приймає до уваги, що саме з моменту передання активів та пасивів СТОВ „Мир” до ТОВ „Бурат-Агро”, останній сплатив всі податкові борги СТОВ „Мир”, а МДПІ прийняла таку сплату.

Так, згідно податкового-повідомлення-рішення від 09.06.2003 року № 0000222302/0 СТОВ „Мир” нараховано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування в розмірі 15468,25 грн. Платіжним дорученням № 343 від 19 червня 2003 року ТОВ „Бурат-Агро” сплатило вищенаведену суму в розмірі 15468,25 грн., а податкова-відповідач відповідно зарахувало цю суму на підставі ст. 13.5 п. б Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 09.06. 2003 року № 0000071700/0 СТОВ „Мир” нараховано суму податкового зобов’язання по прибутковому податку в розмірі 6319,05 грн., з яких основний платіж 4212.70 грн., штрафна санкція розмірі 2106.35 грн. Платіжним дорученням № 342 від 19 червня 2003 року ТОВ „Бурат-Агро” сплатило суму в розмірі 4212,70 грн., а платіжним дорученням № 341 від 19 червня 2003 року суму в розмірі 2106.35 грн. (том справи № 2, аркуші справи 96-99).

Доводи відповідача про те, що після підписання передаточного акту 01.05.2003 року між СТОВ „Мир” та ТОВ „Бурат-Агро”, СТОВ „Мир” продовжував вести господарську діяльність, не передав все майно ТОВ „Бурат-Агро”, за СТОВ „Мир” були зареєстровані транспортні засоби, нерухомість, кредит банку „Аваль” був сплачений СТОВ „Мир” спростовуються матеріалами справи.

Відсутність жодної господарської діяльності в СТОВ „Мир” підтверджується тим фактом, що всі працівники СТОВ „Мир” переведені до ТОВ „Бурат-Агро”.

Згідно наказу № 45-к від 03.05.2003 року про реорганізацію СТОВ „Мир” зазначено, що СТОВ „Мир” приєднано до ТОВ „Бурат-Агро”, відділ кадрів наказано внести необхідні зміни в трудові книжки працівників.

З 03.01.2005 року (01.05 та 02.05.-вихідні дні) всі працівники обліковувались в ТОВ „Бурат-Агро”, що підтверджується табелями  обліку робочого часу (в матеріалах справи) та довідкою ТОВ „Бурат-Агро” від 28.07.06 р. (в матеріалах справи).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що все майно, яке належало СТОВ „Мир”, в тому числі транспортні засоби, нерухомість. податкові зобов’язання та зобов’язання за кредитами згідно бухгалтерських документів (головна книга та інш.) передано ТОВ „Бурат-Агро” за передаточним  актом від 01.05.2003 року.

Вказане підтверджується матеріалами справи та висновком судово - економічної експертизи № 508 від 28 жовтня 2005 року, проведеної Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С.Бокаріуса.

За таких обставин колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив, що позивач є сільськогосподарським виробником який займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, законним шляхом набуло статус платника фіксованого сільськогосподарського податку та правомірно користувалося пільгою, встановленою п. 11. 29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість»з наступними змінами та доповненнями.»на протязі 2003 року на підставі належним чином.

Таким чином постанову господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54 яка була прийнята по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційні скарги прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава та Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Полтава на постанову господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54 –залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 3/154-9/54 - залишити без змін.

3.          Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.

4.          Матеріали справи № 3/154-9/54 року повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                          Мельник С. М.                                            Судді:                                                                                      Корсакова Г.В.  Судді:                                                                                      Ільєнок Т.В.