У Х В А Л А
Іменем України
05 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А.
суддів: Голуб С.А., Березовенко Р.В.
при секретарі: Григор'євій Н.В.
розглянула у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати головне управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 – 2007 в сумі 2733 грн. 30 коп.
Постановою Білоцерківського міськрайонногосуду Київської області від 05 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,відповідно дост. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком в розмірі згідно з вимогами ст.. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» починаючи з 12 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В апеляційній скарзі управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква просить скасувати постанову суду та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у м. Біла Церква, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така надбавка виплачувалась йому у значно меншому розмірі.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачеві відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду України у м. Біла Церква районі для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Інших доводів, які б спростовували зроблені судом висновки, в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонногосуду Київської області від 05 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: