Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 65, 8400, (04567) 5-15-18

Справа 2-а-199 за 2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2010 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, що діє як адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Овдієнко К.М.

при секретарі Домантович О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяславі-Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

встановив:

ОСОБА_1 просить визнати протиправною відмову відповідача виплатити йому щомісячну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача нарахувати йому допомогу у вказаному розмірі та забезпечити її виплату за період з 2006 р. по вересень 2009 р. в сумі 3622 грн. 52 коп., а з вересня 2009 року щомісяця на весь період дії Закону.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач мав виплачувати йому, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В порушення вимог вказаного закону відповідач в 2006 та в 2007 роках цієї допомоги не виплачував взагалі, а в 2008 та 2009 роках виплачував не в повному обсязі. В результаті неправомірних дій відповідач заборгував йому вказану в позові суму.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, на адресу суду подав заяву про те, що позов підтримує і просить слухати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, на адресу суду надіслав заперечення проти позову в якому просив розглянути справу без участі їх представника. В надісланих запереченнях позов не визнав посилаючись на те, що до 2008 року не було визначено порядку призначення та виплати державної допомоги дітям війни. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться з Державного бюджету, а не з бюджету Пенсійного фонду. Вважає, що визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком для нарахування державної допомоги до пенсії застосовуватися не може. Окрім зазначеного відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що після внесення змін до ст.6 закону "Про соціальний захист дітей війни" попередній зміст статті після визнання внесених змін неконституційними не був відновлений, а отже порядок обчислення підвищень до пенсії залишився не врегульованим. Виходячи із зазначеного вважає, що дані правовідносини мають регулюватися постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та наполягає на застосуванні судом строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області призначило ОСОБА_1 з 01.10.1994 р. довічно пенсію за віком, що підтверджується виданим йому посвідченням № 119938. Відповідно до запису в пенсійному посвідченні позивач є дитиною війни.

З наданої позивачеві відповіді від 21.12.2009 р. № 1204\Д-01 вбачається, що з січня 2008 року йому призначена та виплачується надбавка як дитині війни. З січня по березень 2008 р. надбавка виплачувалася позивачеві в розмірі 47 грн., з квітня по червень - 48,10 грн., з липня по вересень - 48,20 грн., з жовтня 2008 року по даний час - 49,80 грн.

Розрахунок надбавки відповідач проводив відповідно до пп.2 п.41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а після визнання вказаних положень закону неконституційним, - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 - в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що має місце спір фізичної особи (пенсіонера) із суб’єктом владних повноважень (Управлінням Пенсійного фонду України) про оскарження його рішень щодо розміру нарахованої і виплаченої пенсії.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд дійшов до висновку, що дані правовідносини слід регулювати ст.ст. 3,6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (закон 2195-1У від 18.11.2004 р.), ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (закон №1058-1У від 09.07.2003 р.), законом "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-VI .

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В частині 2 ст.3 цього закону встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з положень ст.6 вказаного закону саме відповідач мав зробити перерахунок пенсії відповідно до норм чинного законодавства, оскільки ним призначена і виплачується пенсія позивачеві .

Відповідно до ст.28 Закону України № 1058-1У від 09.07.2003 р., мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що при обчисленні підвищення до пенсії застосуванню підлягає саме мінімальний розмір пенсії визначений цим законом, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, відповідно до ст.6 Закону 2195-1У від 18.11.2004 р., підвищується розмір пенсії.

Дія положень ст.6 Закону 2195-1У від 18.11.2004 р. була зупинена законом від 20.12.2005 № 3235-IV і відновлена законом № 3367 від 19.01.2006 р.

З 01.01.2007 р. дія цієї норми була зупинена законом від 19.12.2006 р. № 489-У, який у ст.111 на 2007 рік визначив новий порядок виплати пенсій дітям війни - у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 р. за № 6-рп/2007 вказані положення закону від 19.12.2006 р. № 489-У визнані неконституційними.

Законом України від 28.12.2007р. № 107-VI внесені зміни до ст. 6 Закону 2195-1У від 18.11.2004 р., які мали діяти протягом 2008 року, згідно з якими "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними і таким чином попередня редакція ст.6 закону 2195-1У від 18.11.2004 р. відновлена.

На підставі вказаних норм чинного законодавства суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідач зобов’язаний виплачувати підвищену пенсію позивачеві з 01.01.2008 р. з урахуванням положень ст.111 закону від 28.12.2007р. № 107-VI за період з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., що він і виконував.

За періоди з 19.01.2006 р. до 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по даний час відповідач мав нарахувати та виплачувати позивачеві надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону № 1058-1У від 09.07.2003 р. відповідно до ст.6 закону №2195-1У від 18.11.2004 р.

Отже відмова відповідача зробити перерахунок пенсії позивача за вказані періоди із урахуванням положень ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" є неправомірною.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача в своїх запереченнях наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення державної щомісячної допомоги як дитині війни з 01.01.2006 року в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Таким чином позовні вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачені суми підвищень до пенсії підлягають задоволенню за період з 14.01.2009 р. до часу розгляду справи в суді.

Позовні вимоги в частині стягнення конкретної суми недоплаченої пенсії не можуть бути задоволені, оскільки суд не може підміняти органи пенсійного фонду та нараховувати пенсію позивачеві.

Судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

На підставі ст.ст.3,6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", керуючись ч.2 ст.11,ст.ст.99,100,159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 19.01.2006 р. до 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по даний час.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провести з 14.01.2009 року по 28.01.2010 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, підвищивши її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та виплатити її з урахуванням виплачених позивачеві за цей період сум підвищення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 1 грн.70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області через суд першої інстанції з одночасним надісланням апелянтом копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня проголошення, якщо заяву про її апеляційне оскарження не було подано.

В разі подання заяви про апеляційне оскарження постанови, але неподання апеляційної скарги в двадцятиденний строк з часу подання заяви вона набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: