КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.10.06 р. № 22/156
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Андрейцева Г.М.
Зеленіна Н.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства «Кулинич С.І.»на рішення господарського суду Полтавської області від 11.-17.04.2006 року
у справі № 22/156 (суддя Іваницький О.Т.)
за позовом Приватної багатопрофільної фірми «Обрій», м. Полтава
до Фермерського господарства «Кулинич С.І.», с. М’якенківська
про стягнення 102458,23 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.-17.04.2006 р. позовні вимоги було задоволено частково, припинено провадження у справі по відношенню до відділу державної виконавчої служби Решетилівського районного управління юстиції та стягнуто з фермерського господарства «Кулинич С.І.»на користь приватної багатопрофільної фірми «Обрій»збитки за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 77237,80 грн., 12971,43 грн. збитків завданих внаслідок інфляції, збитки пов’язані з проведенням ним виконавчих дій на вимогу ВДВС Решетилівського районного управління юстиції в сумі 12249 грн., 1024,58 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фермерське господарство «Кулинич С.І.»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.-17.04.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою фермерського господарства «Кулинич С.І.» на рішення господарського суду Полтавської області від 11.-17.04.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 19.06.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 22/156.
Приватна багатопрофільна фірма «Обрій», згідно ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.І.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте у відповідності з нормами матеріального права. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, голова фермерського господарства «Кулинич С.І.»С.І. Кулинич звернувся до директора приватної багатопрофільної фірми «Обрій»Кравченко М.А. з листом № 6 від 12.04.1998 року про видачу зворотної тимчасової фінансової допомоги у сумі 15000 грн.
Зазначені кошти відповідачу було надано 18.05.1998 р., що підтверджується письмовою розпискою, в якій останній зобов’язався «зворотну фінансову допомогу в сумі 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн. повернути до першого листопада 1998 року. У випадку не повернення у вказаний термін одержаного кредиту фермерське господарство буде виплачувати позивачу відсотки у розмірі 50 (п’ятдесят) відсотків річних від одержаної суми за кожний прострочений день з моменту одержання грошей за погашення заборгованості. Підпис фермерського господарства «Кулинич С.І.»було посвідчено печаткою господарства (т.1., а.с 17-18).
Відповідно до вимог статей 4-6, 41-44, 151-154, 161-162,213-214, 216,374-376 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), які діяли до 01.01.2004 року, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Відповідач своїх зобов’язань не виконав і у встановлений строк кошти не повернув, це змусило позивача звертатись до арбітражного, а потім господарського суду Полтавської області про захист порушених прав та інтересів.
Рішеннями арбітражного суду Полтавської області з фермерського господарства «Кулинич С.І.»було стягнуто на користь позивача:
- у справі № 4/90-10/54 від 03.07.1999 року - 15000 грн.;
- у справі № 14/334 від 03.08.2000 р. - 14113 грн. 13 коп.;
- у справі № 14/565 від 11.01.2001 року - 44900 грн. 95 коп.
Рішення по даним справам винесені на користь ПБФ «Обрій», тому відділом Державної виконавчої служби Решетилівського районного управління юстиції було відкрито 3 виконавчі провадження по даним справам.
Після проведення всіх виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»на користь позивача було стягнуто 75 212 грн. згідно постанов про закінчення виконавчого провадження ВДВС Решетилівського районного управління юстиції від 26.11.2003 року.
Отже, ФГ «Кулинич С.І.»повністю розрахувалося з позивачем згідно рішень, які наведені вище.
Пізніше, в 2005 році ПБФ «Обрій»втретє знову звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення збитків за прострочення виконання зобов’язання боржником, збитків від інфляції та іншими вимогами на загальну суму 61481,75 грн. В подальшому, розмір позовних вимог збільшувався та зменшувався, на момент винесення рішення він становить 102 458,23 грн. Дана сума складається з:
- 77 237,80 грн. –збитки за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання;
- 12 971,43 грн. –стягнення збитків від інфляції;
- 12 249 грн. - збитки, пов’язані з проведенням виконавчих дій.
Заявник апеляційної скарги вказує, що при розгляді справи № 14/47 (суддя Іваницький О.Т.) між тими ж сторонами з тих же підстав в рішенні, яке має преюдиціальне значення встановлено, що борг по справі № 4/90-10/54 від 03.07.2000 року було виконано в першому півріччі 2001 року.
Рішення по справі № 14/47 було скасовано частково постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду в частині стягнення збитків та судових витрат з ВДВС Решетилівського району було відмовлено, в іншій частині - залишено без змін, а пізніше дана постанова була залишена без змін Вищим господарським судом України. Отже, дане рішення вступило в законну силу, а факти, встановлені при розгляді справи № 14/47 мають застосовуватися судом при розгляді справи № 22/156 як такі, що вже встановлені та не мають доводитися знову.
При розгляді справи № 22/156 позивач посилався на ті ж самі розрахунки суми збитків від інфляції, які знаходяться в матеріалах справи № 14/47 (ті ж самі періоди, ті ж самі суми, на ті ж самі рішення надав ті ж самі розрахунки), а оскільки від позовних вимог по справі № 14/47 позивачем вже надавалася відмова, відповідно, провадження по даним позовним вимогам має бути припинено. До того ж, позивач не заперечує даний факт і навіть при судовому розгляді справи № 22/156 повторно надав для огляду в судовому засіданні розрахунки зі справи № 14/47.
Судовою колегією при розгляді справи було встановлено, що в рішенні господарського суду Полтавської області від 05.08.-10.08.2004 № 14/47 судом вказано, що рішення у справі № 4/90-10/54 від 03.07.2000 році за позовом Приватної багатопрофільної фірми «Обрій»до ФГ Кулінич С. І. та ВДВС Решетилівського РУЮ, що фактично воно виконане в першому півріччі 2001 року.
Дане рішення було частково скасоване постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду, а пізніше дана постанова була залишена без змін Вищим господарським судом України.
Проте, місцевим господарським судом помилково було прийнято факт скасування вищевказаного рішення апеляційною інстанцією, так як скасовано воно було лише в частині стягнення збитків та судових витрат з ВДВС Решетилівського району, а в іншій частині - залишено без змін.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 ГПК України).
Отже, в зв’язку з тим, що зобов’язання фактично було виконане в першому півріччі 2001 року, а, згідно штампу канцелярії господарського суду Полтавської області позовну заяву позивачем подано 14.03.05 р., в задоволенні позовних вимог в цій частині, на підставі частини першої ст. 80 ЦК УРСР слід відмовити, за спливом позовної давності.
Що стосується відшкодування за рахунок відповідача коштів, витрачених на виконання рішення, то слід зазначити, що обставини витрати заявлених грошових коштів позивачем не доведені, як недоведений той факт, що якщо вони і витрачені, то саме на виконання рішень по даному спору з відповідачем.
Відшкодування збитків в порядку статті 625 ЦК України в розмірі 3 % річних позивачем вже заявлялися при розгляді справи № 14/47 за період з 01.08.2000 року по 01.07.2002 року, а оскільки ПБФ «Обрій»було заявлено відмову від позовних вимог до ФГ «Кулинич С.І.», що підтверджується рішенням від 05.08.-10.08.2004 року та ухвалою від 08.07.-14.07.2004 року по справі № 14/4, в тому числі збитків в розмірі 3 % річних, то у відповідності до п. 4 ст. 80 ГПК України при розгляді справи № 22/156 місцевий господарський суд повинен був припинити провадження по справі, оскільки відмова була прийнята судом, а рішення по даній справі, скасоване тільки в частині стягнення збитків з ВДВС Решетилівського району Полтавської області.
Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного господарського суду вважає, що провадження у справі, в частині стягнення 3% річних підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегією суддів апеляційної інстанції встановлення порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а тому рішення господарського суду Полтавської області по даній справі підлягає скасуванню, з винесенням нового.
Керуючись ст.ст.99-103, п.4.ст.104, ст.ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу фермерського господарства «Кулинич С.І.»на рішення господарського суду Полтавської області від 11.-17.04.2006 р. у справі № 22/156 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 11.-17.04.2006 р. у справі № 22/156 –скасувати, з винесенням нового рішення.
3. Резолютивну частину рішення викласти наступним чином:
«І. Провадження у справі в частині стягнення 3 % річних - припинити.
ІІ. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.»
4. Справу № 22/156 повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Андрейцева Г.М.
Зеленіна Н.І.