КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
08.11.06 р. № 5/214
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Андрейцева Г.М.
Фаловська І.М.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 06.06.2006 року
у справі № 5/214 (суддя Гетя Н.Г.)
за позовом ТОВ «Лубнибудторгсервіс», с. Засилля, Полтавська область
до СПД ОСОБА_1, м. Лубни
про стягнення 114774 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.06.2006 року у справі № 5/214 позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лубнибудторгсервіс»95000 грн. суми позики, 13015 грн. збитків, 6759 грн. інфляційних витрат та річних, 1147,47 грн. державного мита та 188 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СПД ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 06.06.2006 року, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
За апеляційною скаргою СПД ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 06.06.2006 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 21.07.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5/214.
Згідно розпорядження в. о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя -Швець В. О., судді -Фаловська І. М., Андрейцева Г. М.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення -зміні, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договорами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на отримання (надання) фінансової допомоги на поворотній основі. Відповідно умов вищезазначених договорів позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ПП ОСОБА_1 95000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5.
Відповідно до п.п.5.1. укладених між сторонами договорів відповідач зобов'язався надану позивачем безвідсоткову позику в сумі 95000 грн. повернути до 30.06.2005 р. шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Лубнибудторгсервіс».
12.08.2005 р. відповідач направив позивачу лист б/н (а.с.12) з проханням відстрочити повернення позики до кінця третього кварталу 2005 р.
Листом НОМЕР_6 ТОВ «Лубнибудторгсервіс», у зв'язку із закінченням строків дії договорів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, запропонувало приватному підприємцю ОСОБА_1повернути надані грошові кошти до 30.09.2005 р.
ТОВ «Лубнибудторгсервіс»направило ПП ОСОБА_1 претензію НОМЕР_7 про повернення безвідсоткової позики в строк до 08.02.2006 р. Відповідач у відповіді на претензію НОМЕР_2 від фінансових зобов'язань за договором не відмовлявся, але просив відстрочити виконання грошового повернення на лютий-березень 2006 року, посилаючись на фінансові труднощі.
Позивач у позовній заяві зазначав, що розраховував на те, що відповідач вчасно поверне надану йому позику і потім ці кошти позивач внесе на депозит до фінансової установи під 18,25 % річних.
Тому, відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України та п.п.8.1. договорів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, позивач нарахував відповідачу збитки у вигляді неодержання запланованих прибутків на суму 13015 грн.
Також, відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати та річні відсотки у розмірі 6759 грн.
Як встановлено колегією апеляційного господарського суду, під час розгляду справи місцевий господарський суд визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи та має місце неправильне застосування норм матеріального права за наведених нижче підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 95000 грн. суми позики обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно перерахунку апеляційного господарського суду, законним може бути визнаний розрахунок лише за 182 календарних днів (з 01.10.2005 р. по 31.03.2006 р. включно). Таким чином, за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2006 р. збитки завдані внаслідок інфляції становлять 3705 грн. та 3% річних -1422 грн. Сумарно становить лише 5127 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення на підставі збитків у вигляді неодержання запланованих прибутків на загальну суму 13015 грн., то колегія апеляційного суду враховує наступне.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі; витрати, які б особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно п.2. ст.614 ЦК України передбачено презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні збитків, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування відсутності його вини у заподіянні збитків. При дослідженні матеріалів справи, колегія апеляційного суду встановила, що відповідач належним чином спростував наявність винних дій зі своєї сторони та довів неумисне порушенні строків виконання грошового зобов'язання. А позивачем не надано місцевому господарському суду доказів протиправних дій відповідача. Відсутність протиправних дій з боку відповідача підтверджується і, зокрема, фактом направлення відповіді на претензію НОМЕР_2 з проханням відстрочити виконання грошового повернення на лютий-березень 2006 року.
Отже, судом самостійно за результатами розгляду всіх обставин, за яких заподіяно збитків, та матеріалів справи, було досліджене питання щодо наявності підстав для відшкодування збитків.
Оцінюючи докази в їх сукупності, колегія апеляційного суду вважає, що оскільки позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме не доведено неправомірної поведінки відповідача щодо істотного порушення умов договорів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на отримання (надання) фінансової допомоги на поворотній основі, безпосереднього причинного зв'язку між неправомірною поведінкою відповідача і самими збитками, а відповідачем доведено відсутність вини, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді неодержання запланованих прибутків на суму 13015 грн. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 -105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 06.06.2006 року у справі № 5/214 змінити, а апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 -частково задовольнити.
2. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
І. Позовні вимоги задовольнити частково.
ІІ. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_8) на користбь ТОВ «Лубнибудторгсервіс»(Полтавська область, Лубенський район, с. Засилля, вул.. Комсомольська, 93, код ЄДРПОУ 32358607) 95000 (дев'яносто п'ять тисяч) грн.. суми позики, 5127 (п'ять тисяч сто двадцять сім) грн. інфляційних втрат та річних, 1001 (одну тисячу одну) грн. 29 коп. державного мита та 102 (сто дві) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ІІІ. В решті -відмовити. »
3. Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
4. Справу № 5/214 повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Андрейцева Г.М.
Фаловська І.М.