КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.11.06 р. № 22/2-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Зеленіна Н.І.
Шевченко В. Ю.
при секретарі судового засідання: Огієнко В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: | Камінський Д.А. –дов. від 19.10.2005р. –представник; |
від відповідача: | Колоколов В.Г. –дов. №144 від 21.07.2006р. |
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»на рішення господарського суду Київської області від 18.09.2006 року
по справі № 22/2-2006 (суддя Шевчук С.Р.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія», м.Рівне
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», с.Красне Згурівського району Київської області
про стягнення 14536,47 грн.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія» (далі –позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» (далі –відповідач) про стягнення 14536,47 грн., з яких 11591,54 грн. боргу, 1506,31 грн. втрат від інфляції, 392,52 грн. суми трьох відсотків річних, 1046,1 грн. пені.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.09.2006р. у справі № 22/2-2006 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон» подало апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.09.2006р. у справі № 22/2-2006 та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та зменшення суми основного боргу на 6794,77 грн. Відповідач зазначив, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 19.10.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 22/2-2006.
Згідно Розпорядження В.о. голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.11.2006р. розгляд справи здійснюється у іншому складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Шевченко В.Ю., Зеленіна Н.І.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, а також надав клопотання про призначення судової почеркознавчої та документознавчої експертизи для вирішення питань про підпис на накладній, по якій отриманий товар. Зазначене клопотання колегією суддів не задовольняється, оскільки у справі достатньо матеріалів для з’ясування фактичних обставин справи, всебічного, повного та об’єктивного розгляду та прийняття законного рішення; отримання продукції підтверджується іншими документами у справі, крім накладної; призначення експертизи затягне вирішення спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2006 року проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути частково скасоване з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що 05.01.2004 р. сторони уклали договір № 14 СН поставки насіння цукрових буряків (далі –договір), згідно п. 1.1 якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) насіння цукрових буряків, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах, визначених Договором.
Пунктом 2.1 Договору визначено одиницю виміру кількості товару: посівна одиниця. Згідно п.3.1 Договору, ціна за одну посівну одиницю становить:
-77,35 грн. в тому числі ПДВ за одну посівну одиницю насіння гібридів при обробці препаратами на основі КРУІЗЕР;
-65,45 грн., в тому числі ПДВ за одну посівну одиницю насіння однонасінних сортів при обробці препаратами на основі КРУІЗЕР.
У специфікації від 05.01.2004 року до договору сторони обумовили поставку 150 посівних одиниць гібриду «Слов'янський ЧС-94»та 165 посівних одиниць сорту «Ялтушківський однонасінневий-64». Загалом 315 посівних одиниць на загальну суму 22401,75 грн.
Відповідно до накладної № 259 від 23.04.2004 року та довіреності серії ЯЗС № 814330, виданої на ім’я Шестаковича М.І., позивач передав відповідачу насіння цукрових буряків в кількості 152,1 посівних одиниць гібриду «Слов'янський ЧС-94»та 167,2 посівних одиниць сорту «Ялтушківський однонасінневий-64». Всього позивачем передано відповідачу 319,3 посівних одиниць на загальну суму 22792,42 грн.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що відповідач оплачує товар до 1 грудня 2004р.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідач своїх зобов'язань по договору щодо оплати товару належним чином не виконав, сплатив позивачу за товар частково 14.01.2004 р. та 15.04.2004 р. 11200,88 грн. Залишок боргу становить 11591,54 грн. Доказів оплати зазначеного залишку товару відповідач суду не подав.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, позивач недопоставив йому 120,6 кг. насіння, не заслуговує на увагу та спростовується матеріалами справи. Так, договором поставки №14СН від 05.01.2004 р. сторони встановили одиницю виміру кількості товару - посівна одиниця.
Відповідачем було погоджено в договорі саме отримання 315 посівних одиниць насіння цукрових буряків, що є фактичним узгодженням кількості товару, який підлягав поставці відповідно до національного стандарту виміру кількості насіння цукрового буряку. За загальним правилом кількість продукції при прийомні товару визначається в тих одиницях, які засвідчені в супровідних документах. Відповідач на врахував той факт, що маса насіння однієї посівної одиниці не є сталою і визначається в кожному конкретному випадку залежно від сорту/гібриду товару, що ним замовляється згідно специфікації. Порядок визначення посівної одиниці спірним договором не встановлювався.
В оригіналі накладної № 259 від 23.04.2004 р. (а.с. 63) та у другому примірнику накладної № 259 від 23.04.2004 р., (а.с. 59), який поданий суду відповідачем, співпадає кількість товару в посівних одиницях і становить 319,3 посівних одиниць на загальну суму 22 792,42 грн.
Відповідач у встановленому законом порядку не звертався до позивача з вимогою щодо до поставки товару, не відмовлявся від переданого товару і не вимагав від позивача повернення сплаченої за нього грошової суми.
Договір №14СН поставки насіння цукрових буряків від 5.01.2004 р. є чинним і у встановленому законом порядку не був визнаний судом недійсним (копії рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006р. по справі № 19/43 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р. в матеріалах справи).
Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо при прийомці продукції виявлена недостача, то отримувач зобов’язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити зберігання продукції. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, що проводять прийомку продукції. Одночасно з призупиненням прийомки отримувач зобов’язаний викликати для участі у продовженні прийомки продукції і складення двостороннього акту представника відправника, виробника. Якщо при прийомці продукції за участю представника відправника (виробника), буде виявлена недостача продукції проти даних, вказаних в транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, опису, в упаковочних ярликах та ін.), то результати прийомки продукції по кількості оформлюються актом. Акт повинен бути складений в той же день, коли недостача виявлена (п.п. 16.17 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р. № П-6).
Відповідач при прийомці продукції не зазначив її недоліків по якості, претензій по кількості, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на накладній про отримання продукції, відсутність акту про недостачу товару, як це передбачено Інструкцією П-6.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з думкою місцевого господарського суду про те, що борг в сумі 11 591,54 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Пунктом 7.2 договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару відповідач зобов’язаний на вимогу позивача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем за шість місяців прострочки платежу нарахована відповідачу пеня в сумі 1046,10 грн., позовні вимоги щодо стягнення пені господарським судом Київської області задоволені. Із зазначеним висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Оскільки умовами договору визначено, що відповідач оплачує товар до 1 грудня 2004р., то позовна давність щодо стягнення пені почала спливати з 02.12.2004р. У період до 02.12.2005р. позивач міг скористатися правом звернення до суду про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання своїх зобов’язань. Позовну заяву позивачем надіслано на адресу місцевого господарського суду 17.01.2006р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому надійшла позовна заява. Відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності. Таким чином, колегія суддів встановила, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.
Тому позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні в сумі 1506,31 грн. та 3% річних в сумі 392,52 грн.
Отже, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд приходить до висновку про неправильність застосування норм матеріального права судом першої інстанції, тому рішення від 18.09.2006р. підлягає частковому скасуванню.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»на рішення господарського суду Київської області від 18.09.2006 року по справі № 22/2-2006 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 18.09.2006 року по справі № 22/2-2006 скасувати частково.
3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»(07612, Київська область, Згурівський район, с. Красне, вул. Леніна,19, код 31590250) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія»(33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62/а, код 32171362) 11591 грн. 54 коп. основного боргу, 1506 грн. 31 коп. інфляційних, 392 грн. 52 коп. річних та судові витрати: 134 грн. 90 коп. державного мита та 109 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.
5. Справу № 22/2-2006 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Зеленіна Н.І.
Шевченко В. Ю.