КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
08.11.06 р. № 5/439
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Фаловська І.М.
Швець В.О
секретар судового засідання Огієнко В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективної промислово-будівельної фірми «Приватбуд»на рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2006 року
по справі № 5/439 (суддя Гетя Н.Г.)
за позовом приватного підприємства «Фірма «Берілл», м.Кременчук
до відповідача колективної промислово-будівельної фірми «Приватбуд», м. Кременчук
про стягнення 1625 грн.
В судове засідання з’явились представники сторін:
від позивача: Легонська В.В. –дов. від 30.10.06 р., представник;
від відповідача: Мисак Т.В. –дов. № 1 від 02.10.06 р., представник;
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «Фірма «Берілл»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до колективної промислово-будівельної фірми «Приватбуд»(далі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 1625 грн. та розірвання договору.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.09.2006р. у справі № 5/439 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, колективна промислово-будівельна фірма «Приватбуд»подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2006 р. у справі № 5/439 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
За апеляційною скаргою колективної промислово-будівельної фірми «Приватбуд»на рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 12.10.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 5/439.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника позивача, необхідністю витребувати докази.
Розпорядженням В.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. здійснена заміна у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Фаловська І.М., Швець В.О.
Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи фінансово-господарської діяльності у взаємовідносинах сторін.
Колегія суддів відмовляє відповідачу в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи, вирішення питання, що є предметом спору, не потребує застосування спеціальних знань.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню як необґрунтована, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
15.08.2002р. між сторони уклали договір зберігання (далі –договір), у відповідності з п. 1.1. якого відповідач (зберігач) приймає і зобов’язується зберігати ввірене йому майно, а позивач (поклажодавець) передає і зобов’язується прийняти назад майно: круг 50, 52 у кількості 0,900 тонн та швелер 22 у кількості 1,300 тонн, а всього майна на суму 3278,40 грн.
По накладних від 15.08.2002 року Позивачем на зберігання було передано, а Відповідачем прийнято майно у кількості, передбаченій Договором зберігання. Згідно акту прийому - передачі від 13.12.2004 року Відповідачем ПП «Фірмі «Берілл»було повернуто круг 50, 52 у кількості 0,90 тон на суму 1 107,00 грн.
Відповідно до п.3.1 договору, відповідач зобов'язувався повернути майно за першою вимогою поклажодавця.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 13.12.04 р. про повернення круга 50,52, яка залишена відповідачем без задоволення. У претензії № 3-П від 30.03.2006р. позивач вимагає повернути належне йому майно або грошові кошти у сумі 1625 грн.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (п.4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч.1, 2 ст. 949 ЦК України).
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (ч.1 ст. 951 ЦК України).
Згідно ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
На даний час зобов'язання, яке мав виконати відповідач для ПП «Фірми «Берілл»втратило інтерес, відповідач доказів виконання зобов’язання по поверненню майна не надав, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 1625,00 грн.
Також позивач просить розірвати договір зберігання.
Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем допущено істотне порушення умов виконання договору зберігання, тому позовні вимоги в частині розірвання договору є правомірними й обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2006р. у справі № 5/439 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з’ясуванні всіх обставин справи і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2006р. у справі № 5/439 залишити без змін, а апеляційну скаргу колективної промислово-будівельної фірми «Приватбуд»–без задоволення.
2. Справу № 5/439 повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Фаловська І.М.
Швець В.О