Суворовський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 22-26-53

РІШЕННЯ

іменем України

31 березня 2010 року Суворовським районним судом м. Херсону у складі:

головуючого судді Ігнатенко П.Я.

при секретарі Музика А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Таврійського відділення ХФ ЗАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним ч.2, п.3.1, п.п. 1.3.2, 9.2, договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 17.10.2006р. та спонукання до виконання зобов’язання , -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009р. позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 13.03.2007р. між ОСОБА_1 та відповідачем ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Таврійського відділення ХФ ЗАТ «ПриватБанк» було укладено договір № НЕН2СК00000071 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в розмірі 21888 доларів США на строк з 13.03.2007р. по 13.03.2027р. включно із сплатою за користування кредитом 12,48% річних на суму залишку заборгованості. На підставі зазначеного договору позивач отримав кредитні кошти, та в зазначені терміни в повному обсязі сплачував як основний платіж, так і відсотки за користування кредитом. У на початку 2009р. позивачу стало відомо, що у листопаді 2008р. банком в односторонньому порядку було збільшено процентну ставку до 13,2% річних. З вказаними діями він не згодний, вважає їх незаконними та просить відновити його порушене право споживача шляхом визнання п.2.3.1 договору № НЕН2СК00000071 від 13.03.2007р. несправедливим та таким, що обмежує права споживача по відношенню до положень, що передбачені законодавством, відновити його порушене право споживача шляхом визнання п.2.3.1 договору № НЕН2СК00000071 від 13.03.2007р. недійсними, зобов’язати відповідача знизити відсоткову ставку до рівня 12,48% річних, як на момент укладення договору та здійснити перерахунок сплачених платежів з листопада 2008р. по жовтень 2009р. включно. Також просить стягнути з відповідача на його користь спричинену моральну шкоду в сумі 19050 грн.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги просили їх задовольнити за підстав зазначених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала в повному обсязі, посилаючись на правомірність підвищення банком процентної ставки..

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.

Судом встановлено, що 13 березня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПрирватБанк» в особі Таврійського відділення ХФ ЗАТ «ПриватБанк» було укладено Кредитний Договір № НЕН20К00000071 (далі по тексту Кредитний договір).

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору Банк зобов’язується надати Позичальнику, кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк з 13.03.2007р. по 13.03.2027р. включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 21888,00 доларів США на наступні цілі: придбання житла 18240,00 доларів США а також у розмірі 3648,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту. Періодом сплати вважати період з «13» до «20» числа кожного місяця.

На підставі Кредитного Договору позивачем отримані кошти в розмірі зазначеному у п.7.1 Кредитного Договору , що не заперечується позивачкою в судовому засіданні.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору - Банк має право відповідно до умов п.п. 2.3.1 Договору в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні долара США до гривні більше ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньо зваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вище вказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилося ставка НБУ, розміри відрахувань в страховий фонд, середньо зважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Листами від 10.02.2009р., 26.02.2009р., 12.03.2009р. та 07.05.2009р. позивач повідомляв ХФ ЗАТ «ПриватБанк», про свою незгоду з одностороннім підвищенням відсоткової ставки та просив встановити попередню процентну ставку. Однак йому було відмовлено з посиланням на той факт, що договором кредиту передбачене право банку змінювати процентні уставку в односторонньому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.4 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни . Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Таким чином зміна процентної ставки, відбулась без дотримання банком вимог закону та Кредитного договору, тож рішення банку про підвищення процентної ставки за Кредитним договором № НЕН20К00000071 укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 13 березня 2007р., підлягає скасуванню з встановленням процентну ставку в розмірі, як це і було передбачено спочатку дії договору в розмірі 12,48 % річних. Окрім того банк повинен здійснити перерахунок сплачених коштів за період з листопада 2008р. по жовтень 2009 р., виходячи з розрахунку 12,48 % річних, без застосування штрафних санкцій із зарахування переплачених коштів в якості чергового платежу за кредитом.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України та ст..55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» прямо зазначено, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, що передбачено ч.3 ст. 1056-1 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин, умова договору № НЕН20К00000071 від 13.03.2007 р., викладена в пункті: 2.3.1 щодо права відповідача збільшувати процентну ставку за користування кредитними коштами в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для сторін даних договорів ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за даними кредитними угодами повинна залишатися без зміни до повного виконання сторонами умов цих договорів.

Що стосується позивних вимог про стягнення моральної шкоди у зв’язку з підвищенням процентної ставки, суд вважає необхідним в цій часті відмовити, оскільки спірні правовідносини виникли на підставі договору, правові наслідки при порушені зобов’язання якого щодо відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 611 ЦК України наступають лише у випадку якщо це встановлено договором або законом. Укладені договір про надання кредиту зазначені правові наслідки не передбачають. Підстав відшкодування моральної шкоди, передбачених п.5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»,відповідно до якої споживач має право на відшкодуванні моральної шкоди лише у випадку якщо спричинення шкоди небезпечною для життя і здоров’я людей послугою, позивачем не надано, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

На підставі, ст.ст. 11, 203, 215, 651,654 1056-1 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64 , 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати п.2.3.1 договору № НЕН20К00000071 від 13.03.2007р. несправедливим та таким, що обмежує права споживача по відношенню до положень, що передбачені законодавством.

Визнати п.2.3.1 договору № НЕН20К00000071 від 13.03.2007р. недійсними.

Зобов’язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» знизити відсоткову ставку до рівня 12,48% річних, як на момент укладення договору № НЕН2СК00000071 від 13.03.2007р. та здійснити перерахунок сплачених платежів з листопада 2008р. по жовтень 2009р. включно.

В задоволені інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Ігнатенко П.Я.