Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-48/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Самсонової О.А.,

при секретарі Півень Я.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В первісній та додаткових позовних заявах посилався на те, що на підставі кредитного договору від 09 листопада 2007 року №МКЕ-501-07 між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 виникло зобов’язання, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 25000 грн. строком кредитування до 08 травня 2009 року.

Відповідач ОСОБА_4 уклала з позивачем договір поруки, згідно якого зобов’язалась нести солідарну відповідальність за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_5 свої зобов’язання не виконав, станом на 01 травня 2008 року його заборгованість за кредитом склала 18906,76 грн., заборгованість за простроченим кредитом – 3627,58 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 1411,82 грн., за простроченою комісійною винагородою – 151,00 грн., пеня за прострочення зобов’язання – 1747,10 грн. Всього сума заборгованості за кредитом складає 26355,03 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд достроково розірвати кредитний договір, стягнути з відповідачів суму в розмірі 26355,03 грн. та понесені судові витрати.

Під час розгляду справи позовна вимога про дострокове розірвання кредитного договору судом залишена без розгляду згідно заяви позивача.

У зв’язку зі смертю ОСОБА_5 ухвалою суду від 14 травня 2010 року до участі у справі в якості його правонаступника залучено спадкоємця померлого – ОСОБА_2 (а.с.132).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення заборгованості підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в заяві обставини. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечила. Пояснила, що хоча вона і звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але свідоцтва про право на спадщину не отримала, а тому є такою, що спадщину не прийняла. Крім того, вона записана на прийом до нотаріуса для подачі заяви про відмову від спадщини. Тому в задоволенні позову до неї просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечила. Пояснила суду, що договору поруки на забезпечення зобов’язання ОСОБА_5 за кредитним договором від 09 листопада 2007 року №МКЕ-501-07 вона ніколи не підписувала. Її підписи на договорі є підробленими. Тому в задоволенні позовних вимог банку до неї просила відмовити.

Після оголошеної перерви відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надавши суду заяву з проханням справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову також заперечив, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 просив відмовити.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_4, яка в судове засідання не з’явилась.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №МКЕ-501-07, за яким позивач надав вказаній особі кредит в сумі 25000 грн. терміном до 08 травня 2009 року з оплатою по процентній ставці 25 процентів річних. За обслуговування кредиту ОСОБА_5 також зобов’язався сплачувати позивачу комісійну винагороду у розмірі 50 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов’язання виконав належним чином, надав ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 25000 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки від 09.11.2007 року №924042.

Згідно договору поруки від 09 листопада 2007 року №МП-501-07 ОСОБА_4 зобов’язалась перед кредитором – ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником – ОСОБА_5 – зобов’язань за кредитним договором від 09 листопада 2007 року №МКЕ-501-07, зокрема за повернення основної суми боргу, процентів та штрафних санкцій (а.с.8).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 свого обов’язку належним чином не виконав. Станом на 01 травня 2008 року його заборгованість за кредитом складала 18906,76 грн., заборгованість за простроченим кредитом – 3627,58 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 1411,82 грн., за простроченою комісійною винагородою – 151,00 грн., пеня за прострочення зобов’язання – 1747,10 грн. Всього сума заборгованості за кредитом склала 26355,03 грн.

01 травня 2008 року ОСОБА_5 помер (а.с.30).

Згідно довідки Другої Полтавської державної нотаріальної контори від 02.04.2010 року №312/01-14 після померлого 01.05.2008 року ОСОБА_5 в нотаріальній конторі наявна спадкова справа № 460 за 2008 рік. В спадковій справі є одна заява про прийняття спадщини згідно закону від матері – ОСОБА_2. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.123).

Наявності інших крім ОСОБА_2 спадкоємців майна ОСОБА_5 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що спадщину вона не отримала, оскільки не отримувала свідоцтва про право на спадщину, та має намір заяву про прийняття спадщини відкликати, суд оцінює критично.

При цьому суд бере до уваги, що згідно ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 його спадкоємець – ОСОБА_2 до нотконтори з заявою про відкликання спадщини не зверталась, термін для подання такої заяви закінчився 01 листопада 2008 року.

Крім того, статтею 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Тому неодержання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після померлого сина свідчить не про неприйняття спадщини, а про порушення нею вимог чинного законодавства щодо оформлення права на спадщину, та не позбавлячє її обов’язку відповідати в межах вартості майна, одержаного у спадщину, за зобов’язаннями ОСОБА_5

Як передбачено ст.1269 ЦК України в редакції, до діяла на час відкриття спадщини, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як передбачено ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Доказів того, що вона у встановленому законом порядку повідомила позивача про відкриття спадщини, ОСОБА_2 суду не надала. Непрямим доказом відсутності у банку такої інформації є звернення до суду 12 травня 2009 року з позовом до померлого ОСОБА_5

Тому заява ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про пред’явлення вимог до спадкоємців ОСОБА_5 була подана до нотконтори після одержання інформації про смерть боржника - лише 13 листопада 2009 року, але враховуючи наведене вище, прийнята нотконторою. Тому суд приходить до висновку про належне оформлення вимоги кредитора спадкодавця до його спадкоємців.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_2 обов’язку задовольнити вимоги кредитора ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про погашення суми заборгованості ОСОБА_5 за кредитом.

Вирішуючи питання про солідарне стягнення суми заборгованості з ОСОБА_4, яка виступала поручителем згідно договору поруки №МП-501-07, суд приходить до наступних висновків.

Заперечуючи проти позову, відповідач та її представник посилались на те, що договору поруки відповідач не підписувала, її підпис на договорі є підробленим. Але дане заперечення на доказах не ґрунтується.

Згідно частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Згідно частини 3 статті 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Судом встановлено, що згідно укладеного 09 листопада 2007 року договору поруки ОСОБА_4 поручилася за виконання саме ОСОБА_5 його зобов'язань по кредитному договору, 01 травня 2008 року ОСОБА_5 помер.

Оскільки ОСОБА_4 не поручалась за нового боржника за кредитним договором – ОСОБА_2, підстави для стягнення з неї суми заборгованості за вказаним вище кредитним договором відсутні.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за кредитом з ОСОБА_4 необхідно відмовити.

З ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути 26355,03 грн. заборгованості за кредитним договором №МКЕ-501-07 від 09.11.2007 року.

Також з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 293,55 грн.

Всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 26648,58 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Полтавське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 26355,03 грн. заборгованості за кредитним договором №МКЕ-501-07 від 09.11.2007 року, 293,55 грн. на відшкодування понесених позивачем судових витрат при зверненні до суду, всього стягнути суму в розмірі 26648,58 грн.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня одержання його копії.

Головуючий суддя О.А. Самсонова

10.09.2010