Cправа № 2-879/09 р.                                                                                                        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   

 20 травня 2009 рокуКалуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

                    головуючої судді                                           Кардаш О.І.

                    секретаря                                                        Боднар Н.Ю.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою   ОСОБА_1  до дочірнього підприємства « ОСОБА_2 » ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення  заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати  та середньомісячного заробітку  посилаючись на те, що він з ІНФОРМАЦІЯ_2  року по ІНФОРМАЦІЯ_3  року перебував в трудових відносинах з відповідачем. Однак при звільнені відповідач не виплатив заборговану заробітну плату  загальною сумою 1280,27 грн. Так як відповідач даних сум не виплатив в добровільному порядку, то просить стягнути з відповідача вищевказану суму боргу та  середній заробіток за час  за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

             Позивач  та представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити, і врахувати розмір середньомісячного заробітку з часу затримки розрахунку по момент винесення рішення.

 Представник відповідача в судовому засіданні  позов визнала частково та пояснила , що не заперечують проти задоволення  рішення в частині стягнення заборгованої заробітної плати в розмірі  1280,27 грн., однак заперечують проти стягнення середньомісячного заробітку   моменту звільнення до часу  постановлення рішення, оскільки позивача було звільнено ІНФОРМАЦІЯ_3  за угодою сторін , а до суду  з позовом він звернувся ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто  ним пропущено строк позовної давності, а саме порушено  ч.1 ст. 233 КЗпП , де працівник може  звернутися з заявою  про вирішення трудового спору  безпосередньо до суду  в тримісячний строк з дня , коли  він дізнався або повинен був дізнатися  про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк  з дня вручення копії наказу  про звільнення або з дня  видачі трудової книжки. Крім того, представник відповідача  зазначає, що виплатити  позивачу кошти не було можливості  через відсутність коштів на рахунках та скрутне матеріальне становище  підприємства.

    Суд, заслухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають до часткового  задоволення з наступних підстав.  

  В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що  стверджує копія трудової книжки /а.с. 3-5/.

             Згідно ст. 116 КЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

           В порушення вимог даної статті відповідач не виплатив позивачу заробітну плату в сумі 1280,27 грн.  Даний борг підтверджує довідка відповідача /а.с.6/.

    Про те, що  заробітна плата  не виплачувалася   ОСОБА_1  з вини відповідача підтверджує звіт відповідача про поступлення і використання господарських коштів в період з ІНФОРМАЦІЯ_5  року по ІНФОРМАЦІЯ_6  року (а.с. 25), з якого слідує, що  в зазначений період використання господарських коштів було в сумі 412979,27 грн., в тому числі на заробітну плату – 196180,81 грн.

    А тому, у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України позивачу слід нарахувати середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати за 196 робочих днів, виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 63,68 грн. (а.с.22), що буде становитиме  12481,28грн.

    Доводи представника відповідача про те, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду відповідно до ст. 233 КЗпП України в частині позову про стягнення середньомісячного заробітку  за час затримки виплати заробітної плати не заслуговують на увагу з наступних підстав.

     З представленої виписки операцій по рахунку  платіжної карточки по рахунку позивача, виданої  філією  Калуського відділення Ощадного Банку України від ІНФОРМАЦІЯ_7  року слідує, що відповідачем заборгована заробітна плата  після звільнення позивача з роботи  в серпні 2008 року  виплачувалася частинами впродовж по грудень 2008 року (а.с.23-24).  І як ствердили в судовому засіданні  сторони, відповідач решту заборгованості зобов»язався погасити  в січні-лютому 2009 року. І тільки після зазначеного періоду, ОСОБА_1  звернувся до суду з зазначеним позовом, а тому суд вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до суду.

      Відповідно до ст.84,88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати.

              На підставі викладеного, ст.ст. 115-117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215,  367 ЦПК України, суд,

                                                              ВИРІШИВ :

      Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДП « ОСОБА_2 » в користь ОСОБА_1   1280,27 грн. заборгованої  зарплати, середньомісячний заробіток  за час затримки  виплати – 12481,28 та 300 грн. за надання правової допомоги,  а всього   14061,55 грн.

 Стягнути з  ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДП « ОСОБА_2 » в дохід держави 137,61 грн. держмита та 250 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.

Рішення в частині стягнення 1280,27 грн. заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                                 

               

                            ГОЛОВУЮЧА: