СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 березня 2007 року | Справа № 2-23/3411.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Фенько Т.П.,
Голика В.С.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 28.08.2006 року у справі № 2-23/3411.1-2006
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський каменеобробний завод" (вул. Бородіна, 14,Сімферополь,95022)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський каменеобробний завод" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим №0027531503/0 від 23.11.2004 року про застосування штрафних санкцій в сумі 317,60 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на землю.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 28.08.2006 року у справі № 2-23/3411.1-2006А позов задоволено. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що позивач узгоджену суму податкового зобов’язання сплатив без порушення строків сплати.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в акті перевірки помилково зазначена сума узгодженого податкового зобов’язання, а також зазначив, що помилка в акті перевірки не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
Слухання справи, призначені на 14.11.2006 року та 28.11.2006 року, відкладались у зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 28.11.2006 року у зв’язку з відпусткою судді у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Голика В.С.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2006 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.02.2007 року провадження у справі № 2-23/3411.1-2006 було поновлено.
У судове засідання, призначене на 13.03.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим 19.11.2004 року було проведено перевірку своєчасності сплати до бюджету земельного податку Відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський каменеобробний завод". По результатах перевірки був складений акт №252415/3 від 19.11.2004 року.
Перевіркою зокрема було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання з податку на землю в сумі 1492,68 грн.
На підставі акту перевірки №2524/15-3 від 22.11.2004 року податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0027531503/0 від 23.11.2004 року про застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 317,60 грн. за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1588,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року №429, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджується, що дані в акті перевірки від 19.11.2004 року №2524/15/3, на підставі яких винесене спірне податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності. Так, у рядку 8 наведеної таблиці вказано, що сума узгодженого податкового зобов'язання становить 13434,13 грн., а сума недоїмки складає 3797,00 грн., оскільки сплачена не 31.01.2003 року, а тільки 11.02.2003 року (том 1, аркуш справи 51).
Проте, відповідачем не взято до уваги, що між позивачем і відповідачем 23.06.2001 року був укладений договір розстрочки №55/24-1. Пункт 1.1 даного договору передбачає, що Державна податкова інспекція у місті Сімферополі надає платнику розстрочку уплати податкового боргу під проценти, розраховані за період, що починається від дати укладення договору та закінчується останньою датою погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму 23998,21 грн. на період з січня 2000 року до грудня 2004 року. Згідно вказаного договору позивач зобов'язаний заплатити земельний податок у розмірі 4478,04 грн.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
За порушення термінів сплати розстрочених сум позивачу були нараховані штрафні санкції в сумі 317,60 грн. відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення від 23.11.2004 року №0027531503/0.
Проте, згідно з листом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 05.02.2003 року №2273/10/19-1 станом на 31.01.2003 року ніякої заборгованості у позивача перед бюджетом взагалі не має, оскільки платіжним дорученням №22 від 31.01.2003 року позивачем до бюджету сплачено 13434,13 грн. відповідно до вимог договору про розстрочку платежів (том 1, аркуші справи 42, 103).
Відповідач листом від 11.02.2003 року №2996/10/242 повідомив позивача про те, що договір розстрочки №55/24-1 від 23.06.2001 року розірваний у зв'язку з достроковою сплатою позивачем розстроченої суми податкового боргу (том 1, аркуш справи 95).
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що позивач узгоджену суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 1588,00 грн. сплатив без порушень строків сплати. Застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 317,60 грн. є неправомірним і висновки акту перевірки згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України мали бути підтверджені відповідачем. Відповідачем не надані докази, які спростовують доводи позивача.
Більш того як вбачається з тексту спірного податкового повідомлення-рішення від 23.11.2004 року №0027531503/0 воно було прийнято на підставі Акту №2524/15-3 від 22.11.2004 року, проте, у матеріалах справи міститься завірена відповідачем копія акту перевірки під №252415/3 від 19.11.2004 року.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає недоведеним факт порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та неправомірним застосування до Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський каменеобробний завод" штрафних санкцій в сумі 317,60 грн., тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2006 року у справі № 2-23/3411.1-2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Т.П. Фенько
В.С. Голик