донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
19.03.2007 р. справа №19/376а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача –не з’явився
від відповідача –не з’явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Енерговугілля” м. Донецьк
на постанову
господарського суду Донецької області
від 13.12.2006р.
по справі № 19/376а (суддя Дучал Н.М.)
за позовом закритого акціонерного товариства “Енерговугілля” м.Донецьк
до відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія Кіровоградської області
про визнання рішення № 82 від 31.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, неправомірним та скасування його повністю
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 13.12.2006р. ЗАТ “Енерговугілля” м. Донецьк у задоволенні позову до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про визнання рішення № 82 від 31 серпня 2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, неправомірним та скасування його повністю відмовлено.
Постанова суду мотивові тим, що відповідно до п.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому страхові внески відповідно до п.12 ст.20 вищеназваного Закону підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Оскільки подані позивачем розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий –квітень 2005р. та березень - липень 2006р. не були сплачені відповідачем на підставі ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” прийнято рішення № 82 від 31.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позивачем порушений строк оскарження рішення № 82 від 31.08.2006р., встановлений п.13 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Повідомлення про причини пропущення строку на оскарження вищеназваного рішення позивачем не було надано. Позивач не навів доказів своєчасності оплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а надані до матеріалів справи копії платіжних доручень про перерахування ОФ ЗАТ “Енерговугілля” заробітної плати, аліментів та внесків не підтверджують своєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування. Посилання позивача на положення п.4.4.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не прийнято до уваги, оскільки за приписами ст.18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування та на них не поширюється податкове законодавство. Тому вимоги позивача визнано не обґрунтованими та відмовлено у визнанні рішення № 82 від 31.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Оскаржуючи постанову суду позивач посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), та у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу). Перерахування страхових внесків, відповідно до п.п.5.1.5 та 5.1.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, здійснюється платником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
В разі, якщо була би виплачена заробітна плата за вказаний період, але не були би сплачені страхові внески, зазначена сума несплачених страхових внесків являлась би недоїмкою та застосовувалися б штрафні санкції, передбачені чинним законодавством. Тому при дотриманні вимог п.п.5.1.5. та 5.1.6 Інструкції, у ЗАТ “Енерговугілля” немає несвоєчасної сплати страхових внесків, а УПФУ в м. Олександрії склало вимогу неправомірно.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила.
Олександрійська філія ЗАТ “Енерговугілля” зареєстрована в якості платника страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області.
За період лютий, березень, квітень 2005р. та березень, квітень, травень, червень, липень 2006 року ним поданий до управління Пенсійного фонду України розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті.
Згідно п.6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому відповідно до п.12 ст.20 вищеназваного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану підприємства.
Ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (п.1). Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками у строки визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п.2). При цьому згідно п.15 ст.106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Позивач у строки, встановлені ст.20 Закону не сплатив суми страхових внесків.
У зв’язку з порушенням строків, встановлених п.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для перерахування страхових внесків управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення № 82 від 31.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з березня по серпень 2006р. пені на загальну суму 102 128 грн. 87 коп. та штрафу за на загальну суму 392 898 грн. 20 коп.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Надані до матеріалів справи копії платіжних доручень про перерахування Олександрійською філією “Енерговугілля” заробітної плати, аліментів та внесків не підтверджують факту своєчасної оплати страхових внесків, інших доказів своєчасної їх сплати матеріали справи не містять.
Оскільки факт несвоєчасного перерахування страхових внесків за спірний період підтверджений матеріалами справи, а відповідачем обґрунтовано на підставі і в порядку передбаченому ст.106 вищеназваного закону нараховані пеня та штраф на загальну суму 495027 грн. 07 коп., розрахунок яких не оспорюється позивачем, тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення № 82 від 31.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, прийняте відповідачем на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням наданих ним повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Посилання скаржника на те, що недоїмкою вважається сума несплачених страхових внесків лише у разі виплати заробітної плати за вказаний період, що обумовлює застосування штрафних санкцій необґрунтоване та не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до ст.20 п.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану підприємства, а згідно ст. 106 вищеназваного Закону підставою для застосування штрафних санкцій є несвоєчасне нарахування та/або несплата страхувальниками сум страхових внесків у строки визначені статтею 20 цього Закону.
Керуючись ст.ст. 167, 195, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ЗАТ “Енерговугілля” м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 13.12.2006р. по справі № 19/376а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 13.12.2006р. по справі № 19/376а залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 19.03.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС
1 - господарському суду