донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

20.03.2007 р.                                                                            справа №7/455пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

За участю представників сторін:

від позивача –Собчук Д.В. –в.о. завідувача юридичним сектором, довіреність  № 41 від 19.03.2007р.

від відповідача 1 –не з’явився

від відповідача 2 –не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі м. Амвросіївка Донецької області

на рішення

господарського суду Донецької області

від 22.01.2007р.

у справі № 7/455 пд (суддя Малашкевич С.А.)

за позовом Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі м.Амвросіївка Донецької області

до відповідача 1 –відкритого акціонерного товариства “Амвросіївський комбікормовий завод” м. Амвросіївка

до відповідача 2 –приватного підприємства  “Сапсан” м. Макіївка

про визнання недійсною угоди та стягнення 170 289 грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.01.2007р. у справі № 7/455 пд (суддя Малашкевич С.А) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не наведено, чим саме підтверджується  спрямованість оспорюваного господарського зобов’язання на приховування доходів від оподаткування – в матеріалах справи відсутні докази, що органи ДПІ донараховували сторонам за вказаним господарським зобов’язанням ті чи інші податки або застосовували до них штрафні санкції за порушення податкового законодавства; не надані належні докази несплати відповідачами податків та зборів за наслідками виконання спірного господарського зобов’язання.

Наявність протиправного умислу при укладенні оспорюваного господарського зобов’язання не може бути підтверджена лише рішенням суду про скасування державної реєстрації другого відповідача, оскільки предметом дослідження по такій справі було недодержання порядку надання державним податковим органам бухгалтерської звітності, документів та відомостей, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Позивач не довів, що при укладенні оспорюваної угоди, ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод” могло знати про те, що реєстрацію другого відповідача було скасовано за рішенням господарського суду; не надано належних доказів того, що на момент виникнення оспорюваного зобов’язання ПП “Сапсан” м. Макіївка виключено з Єдиного державного реєстру, тому відсутні підстави вважати таке підприємство у той час ліквідованим.

Суд першої інстанції відмовив у застосуванні санкцій, передбачених ст. 208 ГК України, оскільки вони є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Оскаржуючи рішення суду, позивач просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що неподання ПП “Сапсан” податкової звітності та несплата податків свідчить про те, що вся його діяльність мала метою здійснення діяльності поза межами правової відповідальності з приховуванням доходів та ухиленням від сплати податків.

Умисел на досягнення мети, свідомо суперечної інтересам держави та суспільства, наявний і в діях ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод”, оскільки у відповідності до податкової декларації з ПДВ  за жовтень 2004 року, сформовано податковий кредит на суму 28620 грн. 00 коп., що спричинило шкоду інтересам держави через безпідставне відшкодування ПДВ без наявної його сплати іншою стороною  господарського зобов’язання, оскільки державна реєстрація ПП “Сапсан” на момент укладення спірної угоди скасована.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила.

ДПІ у Амвросіївському районі проведена комплексна позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства  ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод” м. Амвросіївка,  за наслідками якої складено акт № 54/2351/00688025 від 04.10.2005р.

Перевіркою виявлено факт відвантаження ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод” м. Амвросіївка на адресу ПП “Сапсан” м. Макіївка товарів (робіт, послуг) за податковими накладними № 193 від 27.10.2004 р. на суму 76 000, 80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 12 666, 80 грн., № 295 від 24.11.2004 р. на суму 94 288, 86 грн., у тому числі ПДВ в сумі 12 096, 64 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2002р. у справі № 26/459в скасовано державну реєстрацію ПП “Сапсан” м. Макіївка.

У зв’язку з тим, що податкові накладні виписані після скасування державної реєстрації ПП “Сапсан” ДПІ у Амвросіївському районі  звернулася із позовною заявою до господарського суду Донецької області про визнання, згідно ст. 207 ГК України, недійсною угоди між ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод” та ПП “Сапсан”, на підставі якої виписані вищевказані податкові накладні та стягнення, згідно ст. 208 ГК України, з ПП “Сапсан” на користь ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод” 170 289 грн. 66 коп., а з останнього –на користь держави 170 289 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

В порушення вимог вищевказаної статті позивачем не надано суду доказів укладення або виконання оспорюваної угоди відповідачами, а саме: договір, накладні, розрахункові документи тощо. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість встановлення факту існування оспорюваної угоди, її відповідність або не відповідність нормам чинного законодавства.

Посилання позивача на рішення господарського суду про скасування державної реєстрації ПП “Сапсан” як на доказ наявності умислу приховування доходів від оподаткування та мети, суперечної інтересам держави та суспільства, яку мало спірне господарське зобов’язання, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки предметом дослідження у справі № 26/459в є недодержання порядку надання державним податковим органам бухгалтерської звітності, документів та відомостей, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, а не наявність протиправного умислу при укладенні оспорюваного господарського зобов’язання.

Позивач не довів, що при укладенні оспорюваної угоди, ВАТ “Амвросіївський комбікормовий завод” було відомо про скасування державної реєстрацію другого відповідача.

Крім того,  ДПІ у Амвросіївському районі не надано належних доказів виключення ПП “Сапсан” з ЄДРПОУ на момент виникнення оспорюваного зобов’язання, а суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав вважати таке підприємство у той час ліквідованим.

Частиною 1 ст. 208 ГК України визначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведена недійсність господарського зобов’язання, підстави для застосування вищевказаної норми відсутні.

Крім того, санкції, встановлені вищевказаною статтею, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів) однією зі сторін договору.

Оскільки санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України. Тому вони можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 103, ст. 104, ст.105  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

       Рішення господарського суду Донецької області від 09.01.2007р. по справі № 7/455 пд залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано:

1.          позивачу

2.          відповідачу 1

3.          відповідачу 2

4.          у справу

5.          господарському суду

6.          ДАГС