СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
18 липня 2006 року | Справа № 2-1/3396.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Гонтаря В.І.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився;
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційне подання прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольска,21, м. Сімферополь, 95015) на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 20.04.2006 у справі №2-1/3396.1-2006
за позовом закритого акціонерного товариства "Санаторій "Утьос" (вул. Санаторий проїзд, 4-а, корп. 2, кв. 38, м.Ялта, 98600)
до Територіальної громади
в особі Маломаякської сільської ради (вул. Кооперативна, 8, с.Малий Маяк, м. Алушта, 98540)
про визнання дійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Л.О. Ковтун) від 20.04.2006 у справі № 2-1/3396.1-2006 за позовом закритого акціонерного товариства "Санаторій "Утьос" до Територіальної громади в особі Маломаякської сільської ради про визнання дійсним договору подання прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Не погодившись з постановленим судовим актом, прокурор Автономної Республіки Крим вніс апеляційне подання, в якому просить ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду для розгляду по суті.
Заперечення на апеляційне подання до суду не надходили.
У судове засідання 18.07.2006 прокурор та представники сторін не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У грудні 2004 року закрите акціонерне товариство "Санаторій "Утьос" звернулось до господарського суду з позовом до Територіальної громади в особі Маломаякської сільської ради, просило визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2004 та визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 позов закритого акціонерного товариства "Санаторій "Утьос" задоволено частково. Визнаний дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2004, розташованої по вул. Гагаріної,5, с. Утьос, м. Алушта. В частині визнання права власності на земельну ділянку за закритим акціонерним товариством "Санаторій "Утьос" позов залишено без розгляду.
У червні 2005 року заступник прокурора Автономії Республіки Крим вніс подання, в якому просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 переглянути за нововияленими обставинами, прийняти нове рішення, яким у позові закритого акціонерного товариства "Санаторій "Утьос" відмовити, оскільки при розгляді справи суду не було відомо, що до складу земельної ділянки, яка підлягає продажу закритому акціонерному товариству "Санаторій "Утьос" згідно з договором купівлі-продажу від 03.12.2004 увійшли землі природно-заповідного фонду, які передані санаторію під охорону на підставі охоронних зобов’язань від 10.01.2002 № ОПСП –10 та від 10.01.2002 № МПП –010, а саме парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Парк санаторію „Утьос” площею 5 га та комплексна пам’ятка природи місцевого значення „Мис Плака” площею 5 га, які мають особливий порядок вилучення (викупу).
Заперечуючи проти подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим, закрите акціонерне товариство "Санаторій "Утьос" вважає, що правові підстави для задоволення подання відсутні, оскільки обставини, викладені у поданні, не є нововиявленими.
Оскаржувана ухвала мотивована посиланням на пункт 5 статті 81 Господарського процесуа льного Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційне подання таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 статті 81 Господарського процесуа льного Кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Як свідчать матеріали справи, яку було призначено на 18.07.2005, розгляд справи неодноразово з різних причин переносився відповідно на 23.08.2005, 20.09.2005, 13.10.2005, 03.11.2005, 21.02.2006 21.03.2006, 06.04.2006, 20.04.2006, при цьому явка учасників процесу була визнана судом обов’язковою.
У судове засідання 20.04.2006 прокурор не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор у господарському процесі, відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України, несе обов’язки і користується правами сторони, отже, на нього розповсюджуються норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Неявка представника сторони (учасника процесу) у судове засідання є, за загальним правилом, обставиною, яка тягне за собою факультативне залишення позову (заяви) без розгляду у господарському суді.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлений особливий процесуальний порядок щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, і цей порядок не дає суду повноважень для застосування статті 81 Господарського процесуального кодексу України і, відповідно, для залишення подання прокурора без розгляду.
Крім того, суд не навів підстав, з яких він позбавлений можливості розглянути подання у відсутність прокурора.
За таких обставин оскаржуваний висновок суду першої інстанції судова колегія розцінює як ухилення від здійснення правосуддя, що суперечить статтям 124, 129 Конституції України, з огляду, що ухвала від 20.04.2006 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Частиною 4 статтею 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Разом з тим судова колегія вважає, що вищенаведена норма не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, як було зазначено вище, глава ХIII Господарського процесуального кодексу України передбачає особливий процесуальний порядок перегляду судових актів за нововиявленими обставинами та не містить норми про можливість як про залишення заяви (подання) без розгляду, так і для передачі заяви (подання) на розгляд місцевого господарського суду у разі скасування незаконної ухвали суду першої інстанції.
Вищезгадана частина 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України також не передбачає право суду апеляційної інстанції на передачу заяви (подання) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції.
За таких обставин з врахуванням діючого у господарському процесуальному праві принципу оперативності судочинства судова колегія вважає, що апеляційне подання прокурора про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає розгляду по суті.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Як такий юридичний факт і обставиною, що знов виявлено, прокуратура визначає, що при розгляді справи №2-1/17018-2004 про визнання дійсним договору купівлі-продажу господарському суду не було відомо, що до складу земельної ділянки, яка підлягає продажу закритому акціонерному товариству "Санаторій "Утьос", увійшли землі природно-заповідного фонду, які передані закритому акціонерному товариству "Санаторій "Утьос" під охорону на підставі охоронних зобов'язань № МПП-010 від 10.01.2002 і № ОПСП-10 від 10.01.2002, а саме парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк санаторію «Утьос», площею 5 га і пам'ятник природи місцевого значення «Мис «Плака», площею 5 га, які мають особливий порядок вилучення.
Однак, про те, що обставини, на які посилається прокурор, були невідомі саме сторонам у справі, у поданні не йдеться. Так, у наданих суду закритим акціонерним товариством "Санаторій "Утьос" документах - технічному звіті (а.с. № 84) є кадастровий план підмета купівлі земельної ділянки санаторію «Круча», в якому зазначено, що до складу земель, що придбались, входить парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва і пам'ятник природи місцевого значення. Вищезгадані документи є і у Маломаякської сільської ради.
Слід зазначити, що рішення Маломаякської сільської ради від 03.12.2004 № 29-1 «Про продаж земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Санаторій "Утьос" сесія ради приймала з урахуванням цих документів, про що свідчить додаток до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення - план землекористування.
Також необхідно відзначити, що частина парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва була передана на баланс Санаторію "Утьос" у грудні 1990 року від Багатогалузевого підприємства комунального господарства об'єднання «Алуштакурорт федерації профспілок України”. При реорганізації санаторію «Утьос»у закрите акціонерне товариство "Санаторій "Утьос" один із засновників, а саме закрите акціонерне товариство «Укрпрофздоровниця»внесло в статутний фонд цілісний майновий комплекс «Санаторій «Утьос», у перелік якої входили: територія і насадження парку, доріжки, тротуари, будови т.д.
Таким чином, дані юридичні факти не є нововиявленими , оскільки на момент прийняття господарським судом Автономної Республіки Крим рішення від 20.12.2004 у справі № 2-Ш7018-2004, всі факти на які посилається прокуратура були відомі сторонам у справі.
Пунктом 1.1 Роз'яснень Вищого господарського Суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за воновиявленими обставинами” визначено, що на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: 1) істотність обставин, що знов відкрились, для розгляду спору; 2) виявлення цих обставин після прийняття рішення.
Нововиявлені обставини по своїй юридичній суті є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, які були встановлені в основу присудження. Такі обставини повинні бути належним чином засвідчені (пункт 1.2. Роз'яснення Вищого господарського Суду України № 04-5/563 від 21.05.2002).
Крім того, пунктом 1.3. вищезгаданого Роз'яснення Вищого господарського Суду України, зазначено, що не можуть вважатись новивиявленими обставинами, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами і прокурором.
На думку колегії, не є нововиявленою обставиною і рішення № 35-94 від 20.05.2005 Маломаякської сільської ради, яке прийняте на підставі протесту першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим № 7/1-441.
Підставою для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам закону та/або зазначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а обов’язковою умовою є порушення прийняттям такого акту прав і охоронюваних законом інтересів позивача по справі.
Отже, ні Законом України „Про місцеве самоврядування”, який є спеціальним законом , який визначає принципи організації та діяльності, правового статусу і компетенції органів місцевого самоврядування, ні іншими законами України не передбачено право сільських рад на скасування раніше прийнятих власних рішень, як спосіб діяльності ради.
За таких обставин, у задоволенні подання прокурора про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 у справі № 2-1/17018-2004 слід відмовити за безпідставністю.
Посилання прокурора, викладені у апеляційному поданні, на тривале знаходження справи на розгляді у суді першої інстанції не стосуються змісту ухвали, тому не досліджуються при розгляді подання.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-1/3396.1-2006 скасувати.
3. У задоволенні подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 відмовити.
4. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 у справі № 2-1/17018-2004 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.І. Гонтар
Л.М. Заплава