СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
18 липня 2006 року | Справа № 2-28/3129-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Шевченко Н.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А2320 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 05 квітня 2006 року у справі № 2-28/3129-2006
за позовом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
до Військової частини А2320 (вул. К. Маркса, 62,Сімферополь,95000)
про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій на загальну суму 61574,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 05 квітня 2006 року у справі № 2-28/3129-2006 задоволено позов Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим до Військової частини А2320 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій на загальну суму 61574,28 грн. Стягнуто з Військової частини А2320 у доход Державного бюджету України суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій у розмірі 61574,28 грн., 615,74 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог податкової інспекції щодо стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій у розмірі 61574,28 грн., оскільки суд поважав доведеним обов’язок відповідача по сплаті цієї заборгованості, яку останній не погасив на момент звертання з позовом до суду.
Не погодившись з рішенням суду Військова частина А2320 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити, оскільки, на думку відповідача, Військова частина А2320 не повинна нести відповідальність по сплаті штрафних санкцій.
В судове засідання сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
У період з 03.05.2003 року до 07.05.2003 року Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим було проведено тематичну перевірку дотримання вимог законодавства по цільовому використанню державних коштів матеріально-технічних засобів, нерухомості та земельних ділянок військової частини А1916, правонаступником якої є військова частина А2320, за період з 01.01.2002 року до 01.04.2003 року. По результатах перевірки було складено акт № 08-22/46 від 07.05.2003 року.
На підставі вказаного акту перевірки та подання першого заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим № 10-8 від 14.05.2003 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010332301/0 від 18.12.2003 року про визначення Військовій частині А2320 податкового зобов’язання –штрафної санкції –у розмірі 61574,28 грн. відповідно до пункту 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року.
Як свідчать матеріали справи, Військова частина А1916 зверталась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0010332301/0 від 18.12.2003 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2004 року у справі № 2-25/6613-2004 позов Військової частини А1916 задоволено частково: податкове повідомлення-рішення № 0010332301/0 від 18.12.2003 року визнано недійсним у частині визначення штрафних санкцій у розмірі 61574,28 грн. сумою податкового зобов’язання. Та було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним зазначеного повідомлення рішення в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 61574,28 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2004 року апеляційну скаргу Військової частини А1916 залишено без задоволення, рішення господарського суду від 03.08.2004 року у справі № 2-25/6613-2004 залишено без змін. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 27.10.2004 року та сторонами у подальшому не оскаржувалась.
Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тому факт порушення відповідачем пункту 2.14 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 72 від 19.02.2001 року, та факт правомірності застосування податковою інспекцією штрафних санкцій вважається судовою колегією доведеним.
До теперішнього часу заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних санкцій у розмірі 61574,28 грн. Військовою частиною А1916 та її правонаступником –Військовою частиною А2320 –погашено не було.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Що стосується апеляційних вимог відповідача про припинення провадження у справі, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, відсутній предмет спору, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду, підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом. Зазначений перелік обставин, по яких суд має право припинити провадження у справі, є вичерпним.
В ході розгляду спору суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для припинення провадження у справі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, та вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Військової частини А2320 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2006 року у справі № 2-28/3129-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Н.М.Шевченко
І.В. Черткова