СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 липня 2006 року | Справа № 2-16/8724-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Горошко Н.П.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Чернової В.П., довіреність № 3717 від 18.05.2006; Коченкової Л.Ф., довіреність № ВСТ 226892 від 17.04.2006; Курбатової Л.Ю., довіреність № 403 від 10.05.2006;
відповідача: Стаднюк Н.М., довіреність б/н від 11.05.2006 - товариство з обмеженою відповідальністю "Мельник" ;
відповідача: не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мельник" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 19.07.2006 у справі №2-16/8724-2006
за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (пров. Шевченка, 12, м.Київ 1, 01001)
в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим" (вул. Назукіна, 3, м.Феодосія, 98100)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мельник" (вул. Леніна, 1-а, м.Орджонікідзе, м. Феодосія, 98184); (представнику Стаднюк Н.Н.: м. Сімферополь, вул. Київська, 122-а, корп. 1, кв.4)
товариства з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" (вул. Войкова, 44, м.Феодосія, 98100)
про звернення стягнення на майно у сумі 523922,76 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 30.05.2006 у справі № 2-16/8724-2006 частково задоволено позов акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мельник", товариства з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" про звернення стягнення на майно у сумі 523 922,76 грн.
Звернуто стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави № 01/03 від 18 січня 2006 року, яке знаходиться за адресою: м. Феодосія, с.м.т. Орджонікідзе, вул. Леніна, 1-А –обладнання агрегату мукомольного вальцового „Харковчанка -800 плюс”, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Мельник" на суму 523 922,76 грн., у тому числі: 98 000,00 доларів США (гривневий еквівалент 494 900,00 грн.) –заборгованості по кредиту, 2 859,46 доларів США (гривневий еквівалент 14 440,27 грн.) - заборгованості по відсоткам, 14 169,06 грн. пені за прострочений кредит і 413,43 грн. пені за прострочені відсотки, на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим".
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Мельник" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі суддів Сотула В.В. та Щепанської О.А. 19.07.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. у складі судової колегії була проведена заміна суддів Сотула В.В. та Щепанської О.А. на суддів Горошко Н.П. та Гонтаря В.І.
У судове засідання 19.07.2006 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений за його юридичною адресою.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників позивача та відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мельник» судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У квітні 2006 року акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим" звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мельник", товариства з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс", просив звернути стягнення на заставлене майно, що знаходиться за адресою м. Феодосія, с.м.т. Орджонікідзе, вул. Леніна, 1А. –обладнання агрегату мукомольного вальцового «Харковчанка - 800 плюс», що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Мельник»на суму 99 369,32 доларів США і 4 637,15 грн., у тому числі: 98 000,00 доларів США –заборгованості по кредиту, 1369,32 доларів США - заборгованості по відсотках, і 4 637,15 грн. пені, на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим", посилаючись на порушення відповідачами умов кредитного договору № 89/03 від 07.12.2005 та договору застави № 01/03 від 18 січня 2006 року.
Збільшивши позовні вимоги, позивач просив звернути стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави № 01/03 від 18 січня 2006 року на суму 523 922,76 грн., у тому числі: 98 000,00 доларів США (гривневий еквівалент 494 900,00 грн.) –заборгованості по кредиту, 2 859,46 доларів США (гривневий еквівалент 14 440,27 грн.) - заборгованості по відсоткам, 14 169,06 грн. пені за прострочений кредит і 413,43 грн. пені за прострочені відсотки, на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мельник", заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним, оскільки вважає недійсним договір застави № 01/03 від 18 січня 2006 року, як такий, що укладено внаслідок омани.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення про зобов’язання та спеціальне законодавство, яким є Закон України «Про заставу».
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Мельник", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про заставу»встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.
Статтею 3 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2005 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" було укладено договір № 89/03 на видачу комерційного кредиту (в редакції Договорів про внесення змін до нього від 29 грудня 2005 року і від 18 січня 2006 року), згідно якому товариству з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" був виданий кредит у сумі 98000,00 доларів США, під 15 % річних за користування кредитом, на строк по 16 березня 2006 року.
Пунктами 4.2.1, 4.2.2 договору передбачено, що позичальник зобов’язаний використовувати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту перед Банком до 17 березня 2006 року шляхом її перерахування з поточних рахунків позичальника на рахунок кредитної заборгованості № 20623301351242/840. У разі прострочення повернення кредиту позичальник зобов'язаний перерахувати кошти, призначені їм для погашення кредиту, на рахунок простроченої заборгованості, який повідомляється Банком позичальник відразу після його відкриття. З моменту виникнення прострочення позичальник надає Банку право самостійно зарахувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості на рахунок простроченої заборгованості по кредиту, незалежно від напряму зарахування, вказаного в платіжному документі. Позичальник зобов’язаний своєчасно виплачувати відсотки за користування кредитом на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, а також суми передбачених цим договором штрафних санкцій. У разі прострочення сплати відсотків позичальник направляє кошти для погашення відсотків, на рахунок простроченої заборгованості по відсотках, який повідомляється Банком Позичальнику відразу після його відкриття. З моменту виникнення прострочення і до її закінчення позичальник надає Банку право самостійно зараховувати засоби, які направлені позичальником на погашення заборгованості по відсотках, на рахунок простроченої заборгованості по відсотках незалежно від напряму зарахування, вказаного в розрахунковому документі.
Станом на час звернення акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим" з відповідним позовом за товариством з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" числилась заборгованість по кредиту в сумі 98000,00 доларів США і по відсотках за користування кредитом в сумі 1 369,32 доларів США.
18 січня 2006 року між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Мельник»було укладено договір застави № 01/03, згідно з яким позивачу було передано у заставу обладнання агрегату мукомельного вольцового «Харковчанка - 800 плюс»згідно переліку, передбаченому у Додатку № 1 до договору застави і є його невід'ємною частиною, на суму 625 00,00 грн. без ПДВ, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Мельник».
Вартість заставленого майна визначена відповідно звіту незалежного оцінщика від 19.09.2005 № 118-09-2005 та за угодою сторін зменшена до 625 000,00 грн.
Статтею 20 Закону України «Про заставу», пунктами 3.1.5, 5.1 договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем надані суду докази неповернення товариством з обмеженою відповідальністю "Вира-плюс" кредиту та процентів за його користування у встановлений договором № 89/03 від 07.12.2005 строк, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Філії "Відділення "Промінвестбанку" у місті Феодосія Автономної Республіки Крим" про звернення стягнення на заставлене майно.
Доводи апеляційної скарги про недійсність зазначеного договору застави не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Посилання товариства з обмеженою відповідальністю «Мельник»на його звернення з зустрічним позовом та безпідставне його неприйняття до розгляду судом першої інстанції судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки належних доказів про оскарження у встановленому порядку ухвали суду про відмову у прийнятті зазначеного позову не надано.
Також хибним є доводи відповідача стосовно неможливості звернення стягнення на майно з огляду на те, що договір поруки між сторонами не укладався.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отже, порука і застава є окремими способами забезпечення зобов'язань.
Зазначена правова позиція також висловлена у пункті 7 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/637 від 30.05.2001 „Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань”, відповідно до якого факт припинення поруки не тягне за собою припинення договору застави з огляду на самостійність згаданих видів забезпечення виконання зобов'язань.
Вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Мельник»про необхідність дотримання послідовності звернення стягнення на майно з посиланням на пункт 2 договору від 29.12.2005 про внесення змін у кредитний договір № 89/03 від 07.12.2005, яким були внесені зміни у пункт 3.8 договору № 89/03 від 07.12.2005 не обґрунтована законодавчо та також вважається безпідставною, оскільки ні Закон України «Про заставу», ні зазначений договір не містить таких обмежень.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мельник" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2006 у справі № 2-16/8724-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Н.П. Горошко
В.І. Гонтар