ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" липня 2011 р. Справа № 2а-534/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "16" березня 2011 р. у справі № 2а-534/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 23 лютого 2011 року звернулась до Зарічненського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2011 року позов задоволено: визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області щодо нарахування позивачу доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Визнано дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком, з 01.08.2010 року .

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплачувати позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальної заробітної плати починаючи з 01.08.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов’язано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу невиплачену додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.08.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум протягом вказаного часу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зарічненському районі, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а також є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорія 3, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідач виплачував позивачу доплату до пенсії як особі, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, суми яких, на думку позивача, є значно нижчими, ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з чим і звернулася до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст. 39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 року - 869,00 грн., з 01.04.2010 року - 884,00 грн., з 01.07.2010 року - 888,00 грн., з 01.10.2010 року - 907,00 грн..

Базовою величиною, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік становить з 01.04.2010 року - 706,00 грн., з 01.07.2010 року - 709,00 грн., з 01.10.2010 року - 723,00 грн., з 01.12.2010 року - 734,00 грн..

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Тому позивач, відповідно до ст.39 Закону, як непрацюючий пенсіонер, має право отримувати доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та відповідно до ст.51 Закону, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

Однак, суд першої інстанції у резолютивній частині постанови, про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплачувати позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальної заробітної плати починаючи з 01.08.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум., не зазначив кінцеву дату здійснення такого перерахунку. Тим самим зобов'язав відповідача проводити нарахування та виплату позивачу передбачених Законом коштів на майбутнє без обмеження будь-якими строками в той час, як такі виплати є щомісячними і виплачуються особі в залежності від її статусу потерпілого та місця проживання і є одним із видів соціальних виплат громадянам, які проживають на забруднених територіях. В разі коли потерпілий змінить місце проживання із території забрудненої внаслідок аварії на ЧАЕС на чисту територію, то відповідно він втратить право на отримання доплати до пенсії передбаченої ст.39 Закону №796, так як вказана доплата нараховується та виплачується лише громадянам, які проживають на забруднених територіях і не може бути призначена на майбутнє.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод і інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень, тобто необхідною умовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод чи інтересів. Захист порушених прав, свобод та інтересів на майбутнє чинним законодавством не передбачено, а тому задоволення позовних вимог судом першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату позивачу пенсії на майбутнє не ґрунтується на чинному законодавстві.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Згідно до частини 1 статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зазначення в резолютивній частині дати, до якої необхідно здійснити донарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 16.03.2011р. у справі №2а-534/11 змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції:

"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальної заробітної плати за період з 01.08.2010 року по 28.02.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум."

В решті постанову - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає в частині залишення без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в частині зміни постанови.

Головуючий суддя Т.Л. Філіпова

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 с.Борове,Зарічненський район, Рівненська область,34060

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт.Зарічне,Зарічненський район, Рівненська область,34000