Іменем України

УХВАЛА

26 березня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - ЛеонаО.І.,

суддів : Голубицького С.С., Перетятька В.О.,

за участю прокурора Тупчія В.Ф., без участі скаржника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію засудженого ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 28 січня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні подання виправної колонії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 з місць позбавлення волі -

встановила:

Зазначеною постановою відмовлено в задоволенні спільного подання адміністрації Львівської ВК № 48 та спостережної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_1.

На дану постанову засудженим подано апеляцію в якій він вказує, що суд безпідставно відмовив в задоволенні подання щодо його звільнення з місць позбавлення волі пославшись на минулі судимості, поскільки ст. 81 КК України не передбачає дану обставину, як таку, що є підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні. Відбуваючи покарання усвідомив скоєне, у вчиненому щиро розкаюється, вважає, що своєю зразковою поведінкою в місцях позбавлення волі довів своє виправлення, оскільки за цей час не допустив жодного порушення режиму утримання та отримав три заохочення. Просить суд апеляційної інстанції дану постанову скасувати і постановити ухвалу, якою задовольнити подання ВК № 48 про його умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді про обставини справи та зміст апеляції, вислухавши думку прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, а постанову районного суду без зміни, вивчивши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляції доводи встановила наступне.

Відповідно до вимог закону при розгляді подання про умовно-дострокове звільнення засудженого суд повинен перевірити наявність підстав для звільнення, в тому числі уважно вивчити дані про його особу.

Як вбачається із матеріалів справи, вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 березня 2007 року ОСОБА_1 був засуджений по ч. 1 ст. 122 КК України, із застосуванням ст.ст. 71, 78 КК, до чотирьох років позбавлення волі і на час розгляду подання відбув 2 роки 9 місяців 23 дні, тобто дві третини призначеного покарання. Відповідно до наданої адміністрацією виправної колонії характеристики характеризується позитивно, має три заохочення.

В той же час, при вивченні судом характеризуючих матеріалів встановлено, що останній раніше двічі був засуджений до позбавлення волі за скоєння умисних злочинів і двічі звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково. Після цього 23. 08. 2005 року знов був засуджений Мукачівським районним судом за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК умовно, з випробувальним терміном два роки. Однак в період іспитового строку в листопаді 2006 року знов вчинив умисний злочин проти здоров’я особи за який відбуває покарання.

Наведене дає підстави колегії суддів прийти до висновку про те, що засуджений ОСОБА_1 не до кінця усвідомив суспільно-небезпечний характер скоєних ним злочинів, не переглянув критерії своїх життєвих цінностей та ставлення до оточуючих, не став твердо на шлях виправлення, а тому апеляційний суд вважає, що районний суд обґрунтовано і правильно відмовив в задоволенні подання про його умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.

Враховуючи наведене підстав для задоволення апеляції апеляційним судом із матеріалів справи не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 28 січня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні спільного подання адміністрації Львівської ВК № 48 і спостережної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про його умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду України, через Сихівський районний суд м. Львова, протягом шести місяців з дня її проголошення.

Головуючий : /підпис/.

Судді : /підписи/.