Справа № 11-1276/11 Категорія: 4
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач : Аліфанов Ю.Б. КОПІЯ.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Аліфанова Ю.Б.,
суддів: Нешик Р.І., Паська Д.П.,
за участю прокурора: Кузьмина С.В.,
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
адвоката: ОСОБА_5,
засудженого: ОСОБА_6,
розглянула 07 грудня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2011 року, яким
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимий, засуджений
за ч.2 ст.121 КК України на сім років позбавлення волі.
Частково задоволені цивільні позови.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 3 937 грн. 45 коп. матеріальної шкоди.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_2 50 000 грн., потерпілої ОСОБА_7 50 000 грн., потерпілого ОСОБА_4 50 000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6, 23.10.2010 року, біля 00:20 год., в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у приміщенні кафе, що розташоване в будинку культури по вул. Леніна, 3 в с. Черепашинці, Калинівського району Вінницької області, де в цей же час перебував інший місцевий житель ОСОБА_8 Під час розмови ОСОБА_8 образив ОСОБА_6, назвавши його сільським прізвиськом, через що між ними виник конфлікт. З метою з’ясування відносин ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вийшли на вулицю.
Близько 00:30 год., 23.10.2010 року, біля кафе ОСОБА_6, з метою помсти за образу з боку ОСОБА_8, вирішив заподіяти йому тілесні ушкодження.
З цією метою ОСОБА_6 умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, підбіг до ОСОБА_8 та з прикладанням максимуму зусиль завдав один удар кулаком правої руки в потилицю потерпілому, який у цей час знаходився спиною до нього. Від отриманого удару ОСОБА_8 втратив свідомість та впав лівим боком на асфальтобетон, а ОСОБА_6 підійшов до нього та наніс два удари взутою ногою в область спини.
Ударами ОСОБА_6 було заподіяно ОСОБА_8 небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження у виді внутрішньо-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки і шлуночки головного мозку, від якого останній помер на місці події.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 в апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 зі ст.121 ч.2 КК України на ст.128 КК України, призначивши її підзахисному за даною статтею покарання не пов’язане з позбавленням волі, і зменшити суму моральної шкоди. Доводами апеляції є те, що в ОСОБА_6 не було умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, суд необґрунтовано задовольнив частково цивільні позови всіх потерпілих, оскільки право на відшкодування шкоди мала тільки дружина потерпілого, яка проживала з потерпілим однією сім’єю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора Кузьмина С.В., який вважає доводи апеляції адвоката необґрунтованими, виступ адвоката ОСОБА_5, яка підтримала апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_6, який підтримав апеляцію адвоката, виступи потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які вважають вирок законним та обґрунтованим та просять апеляцію адвоката залишити без задоволення, як безпідставну, перевіривши матеріали справи, провівши судові дебати у яких учасники апеляційного розгляду підтримали свої позиції щодо оскаржуваного вироку, заслухавши останнє слово засудженого, який показав, що дійсно наніс удар потерпілому ззаду у голову, намагаючись помститись за образу, однак настання смерті не бажав, обговоривши доводи, наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_6 у вчиненні, при обставинах зазначених у вироку злочину, за який він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності і є обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом, відповідають наявним у справі доказам, зазначеним у вироку суду.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 не мав умислу на спричинення ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть останнього, а спричинив ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження з необережності, колегія суддів вважає безпідставними, які спростовуються наведеними у вироку доказами.
Так, ОСОБА_6 у суді показав, що 23.10.2010 року, біля 00:20 хв., у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у приміщенні кафе, що розташоване в будинку культури по вул. Леніна, 3 у с. Черепашинці, Калинівського району, між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт. З метою з’ясування відносин ОСОБА_8 та він вийшли на вулицю. Біля кафе, він з метою помсти за образу наніс кулаком правої руку один удар ОСОБА_8 у потилицю, від якого останній впав.
Із показань у суді свідка ОСОБА_9 видно, що ОСОБА_6 наздогнавши ОСОБА_8 на ходу, не зупиняючись, нічого не кажучи, наніс удар кулаком правої руки в потилицю ОСОБА_8 від чого той впав лівою стороною тулуба на асфальт, ОСОБА_6, ще двічі ударив його ногою в область спини, побачивши це, він з хлопцями відразу підбігли і забрали ОСОБА_6 від ОСОБА_8
Із показань у суді свідка ОСОБА_10 видно, що ОСОБА_6 наніс удар кулаком правої руки в потилицю ОСОБА_8, який був спиною від нього, від удару ОСОБА_8 впав на землю на лівий бік, а ОСОБА_6 ногою ще двічі вдарив його в область спини, тоді він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підбігли та почали відтягувати ОСОБА_6 від ОСОБА_8
Із показань у суді свідка ОСОБА_12 видно, що ОСОБА_6 наніс ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в потиличний відділ, від удару ОСОБА_8 впав на асфальтобетонне покриття і ОСОБА_6 підбігши наніс ще два удари правою ногою в область нирок ОСОБА_8
Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події з обвинуваченим ОСОБА_6 від 24.12.2010 року, він розповів про обставини подій, які стались 23.10.2010 року, біля будинку культури в с. Черепашинці, що він з усієї сили завдав один удар у потилицю ОСОБА_8 від якого останній впав.
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події з свідком ОСОБА_10 від 28.02.2011 року, він розповів про обставини подій, які стались 23.10.2010 року, вказавши, що ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_8 кулаком правої руки з прикладенням великої сили в область потилиці, від чого останній впав без ознак опору або життя на лівий бік. Після падіння ОСОБА_8, ОСОБА_6 підбіг до нього і наніс йому два удари правою ногою у спину. Потім він відтягнув ОСОБА_6 від ОСОБА_8
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №237/116 від 26.11.2010 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 було виявлено садна та синці на обличчі, садно на правій половині грудної клітки, крововиливи в м’які тканини волосянистої частини голови відповідно лобовій та потиличним ділянкам, крововиливи під тверду та м’які мозкові оболонки, в шлуночки головного мозку, а також набряк та дислокація головного мозку.
Причиною смерті ОСОБА_8 є внутрішньо-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки і шлуночки головного мозку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №57/237/116 від 25.03.2011 року, вогнищевий крововилив у м’яких тканинах волосяної частини голови відповідно потиличній ділянці справа над потиличним бугром, може бути безпосереднім місцем прикладання достатньої сили, від якої виникла зазначена черепно-мозкова травма, що призвела до смерті ОСОБА_8
Можливість отримання травми голови внаслідок падіння ОСОБА_8 з положення стоячи на площину та ударі об асфальтно-бетонне покриття, виключається.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №207 від 27.12.2010 року при обстежені ОСОБА_6, у нього мав місце закритий перелом основи п’ятої п’ясної кістки без зміщення, спричинений дією тупого твердого предмету.
Отже, проаналізувавши всі зібрані в справі докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сила нанесеного засудженим удару в область потилиці потерпілого, а також те, що в результаті нанесеного удару засуджений отримав перелом п’ятої п’ясної кістки без зміщення, після падіння ОСОБА_8, засуджений наніс йому ще два удари ногою в область спини, після чого свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 відтягнули ОСОБА_6 від ОСОБА_8, дає підстави кваліфікації дій ОСОБА_6 саме за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_5 щодо перекваліфікації дій засудженого на ст. 128 КК України є необґрунтованими, оскільки питання про умисел і в цілому про кваліфікацію дій засудженого вірно вирішено судом виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховано місце нанесення удару (життєво важливий орган - голова), та сила цього удару (удар був настільки сильним, що сам ОСОБА_6 отримав травму руки, якою наносив удар), кількість та локалізацію всіх тілесних ушкоджень, причину припинення злочинних дій ( свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 відтягнули ОСОБА_6 від ОСОБА_8, який вже лежав на землі), поведінку засудженого та потерпілого, що передували події (бажання засудженого помститися потерпілому за образу) їх попередні стосунки.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння, і призначив засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.121 КК України, яке, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_5 в тій частині, що судом необґрунтовано задоволено цивільні позови всіх потерпілих, оскільки право на відшкодування шкоди мала тільки дружина потерпілого, яка проживала з потерпілим однією сім’єю, колегія суддів вважає також необґрунтованими.
Відповідно до ст.49 КПК України потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Під час досудового слідства ОСОБА_2 - дружина загиблого та ОСОБА_7, ОСОБА_4- його батьки, були визнані потерпілими в справі.
Суд при вирішені розміру завданої злочином моральної шкоди обґрунтовано врахував характер та ступінь (їхню безмежність у часі) моральних страждань батьків та дружини на утриманні якої залишилась малолітня дитина, пов’язані зі смертю сина та чоловіка - ОСОБА_8, який загинув у молодому віці, і вірно визначив обсяг відшкодування моральної шкоди, який на думку колегії суддів є відповідний рівню моральних страждань спричинених кожному з потерпілих скоєним ОСОБА_6 злочином, а тому підстав для зменшення розміру стягнутої із засудженого на користь потерпілих моральної шкоди немає.
Клопотання трудового колективу ПрАТ “Калиновський Агрохім”про передачу засудженого на поруки, обґрунтовано не взято судом першої інстанції до уваги, з огляду на тяжкість злочину за який ОСОБА_6 засуджено.
Колегія суддів не убачає підстав для зміни чи скасування вироку суду.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_6 –без змін.
Судді: підписи.
З оригіналом згідно.
Суддя: