Справа № 22Ц-3488/11Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1
Категорія: 46 Доповідач: Чуприна В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2011 м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Мартьянової Л.І., Марчук В.С.
При секретарі : Топольській В.О.
За участю : представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_5 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 травня 2009 року, встановила :
У лютому 2009 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, з тих підстав, що відповідачка, приїхавши в Україну з Німеччини, не повідомила його про вагітність, наміру створити сім’ю у дійсності не мала, а реєстрацію шлюбу 20.07.2006 р. використала для того, щоб зареєструвати його батьком народженої 17.03.2007 р. дитини.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 21.05.2009 р. позов задоволений та визнано недійсним шлюб, зареєстрований 20.07.2006 р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Вусатюк) М.В.
Додатковим рішенням цього ж суду від 27.10.2011 р. відновлено раніше втрачене провадження у частині поданої 29.05.2009 р. заяви про апеляційне оскарження та 17.06.2009 р. апеляційної скарги та доданих матеріалів.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник відповідача посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав установленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову відмовити.
У письмовому запереченні позивачем ОСОБА_4 наведена аргументація стосовно правильності і законності рішення, водночас необґрунтованості апеляційної скарги, тому просить рішення залишити без змін та відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в апеляційну інстанцію, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до приписів ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі рішення таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що шлюб сторін є фіктивним, тобто без наміру створити сім’ю, оскільки після реєстрації шлюбу сторони проживали на території України незначний період часу, не вели спільного господарства та не мають спільного майна.
Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд його дійшов за недоведеності обставин, що мають значення для справи та у невідповідності встановленим обставинам.
Згідно положень ч. 2 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.
Тобто, у сімейному праві, зокрема у межах змісту ст. 40 СК, від встановлення наміру залежить правозгідність шлюбу.
З огляду правил ст. 60 ЦПК України, саме відсутність наміру відповідачки щодо створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя є предметом доказування у справі, перш за все позивачем на підставу своїх вимог.
Матеріали справи, а саме відсутність у них жодних письмових чи інших доказів стосовно предмета спору, дають апеляційному суду підстави стверджувати, що у висновку стосовно фіктивності шлюбу суд першої інстанції, не маючи на те законних підстав, керувався лише поясненнями самого позивача.
Разом з тим, як це зазначено у рішенні, суд установив обставини спільного проживання сторін упродовж певного проміжку часу після реєстрації шлюбу, однак цій обставині не було дано належної оцінки.
У визначенні фіктивності шлюбу намір визначається стосовно виникнення правових наслідків, а також речей не правового характеру – бажання жити разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім’ї тощо.
Саме відносини сторін після реєстрації шлюбу визначають їх дійсний намір щодо укладеного шлюбу, а виниклі після цього питання щодо виявленої неможливості спільного проживання з тих чи інших сімейних, побутових чи інших причин, сумніви у батьківстві тощо лежать поза межами предмету даного конкретного спору.
До апеляційної скарги та заперечень сторонами додані письмові матеріали, які судом першої інстанції у якості доказів не досліджувались, і, з огляду правил ч. 2 ст. 303 ЦПК, апеляційним судом не можуть досліджуватися.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що інформація, яка міститься у цих письмових матеріалах, а саме стосовно вінчання сторін у церковному шлюбі за декілька днів після офіційної реєстрації шлюбу, взаємної уваги подружжя один до одного та відповідача з донькою ОСОБА_1, відносин з ріднею та інші, ніяк не знаходяться в суперечності з висновком апеляційного суду щодо наміру обох подружжя у створенні сім’ї, а навпаки його стверджують.
Покликання позивача на зміст заяви, поданої відповідачкою до дільничного суду міста Біберах Німеччини з приводу розірвання шлюбу, не впливають на суть вирішення спору у даній конкретній справі, оскільки наведені обставини не є установленими судовим рішенням фактами.
Таким чином, колегія суддів дійшла переконання щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого без додержання закону, та відмови ОСОБА_4 у задоволенні позову за підстав недоведеності та необґрунтованості.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5, подану в інтересах ОСОБА_2, - задовольнити.
Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 травня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :підписВ.О.Чуприна
Судді :підписЛ.І.Мартьянова
підписВ.С.Марчук