Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)

м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72

Справа № 22ц-22938\10 Головуючий в 1-й інстанції

Карегорія № 26 (III) ОСОБА_1

Доповідач - Карнаух В.В. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Ляховської І.Є.,

суддів: Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_4 від 09 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ВАТ «КЗРК») про стягнення моральної шкоди в сумі 90 000 грн. у зв'язку з професійним захворюванням.

Рішенням Жовтневого районного суду міста ОСОБА_4 від 09 червня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь позивача 25 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. На користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «КЗРК» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: суд помилково застосував до спірних правовідносин ст.ст.153 та 237-1 КЗпП України та ст.1167 ЦК України, залишити поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № Ірп/2004, яким встановлено, що відшкодування моральної шкоди не передбачено для осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. Крім того, судом не враховано, що позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди та не надано доказів вини ВАТ «КЗРК» у спричиненні йому моральних страждань.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5М з 09.07.1981. по 16.06.2009. працював підземним електрослюсарем черговим по ремонту обладнання , підземний кріпильником на шахті «Родіна» , яка є структурним підрозділом ВАТ «КЗРК». У зв'язку із тривалою працею у шкідливих умовах, позивач отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 05.06.2009 року первинно ОСОБА_5 було встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 25.05.209 року -безстроково.

Постановою Відділення Фонду № 0407\15361\15361.1\2 від 24 червня 2009 року йому призначено щомісячні страхові виплати в сумі 1006,12 грн., виходячи із середнього заробітку в сумі 4024,47 грн., що передував настанню страхового випадку та відсотку втрати професійної працездатності та нарахована одноразова допомога в розмірі 40140 грн., моральна шкода не відшкодовувалась.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу вперше 25 % втрати професійної працездатності він перебував у трудових відносинах з ВАТ «КЗРК»; саме з вини відповідача, який порушував норми з безпеки праці та не забезпечив безпечних умов для роботи, позивач частково втратив працездатність, що підтверджується актом № ЗО від 20 березня 2009 року про розслідування хронічного професійного захворювання.

Відповідно до ч.2 ст.І53 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом ст.ст. 153, 237-1 КЗпП є безпідставними.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на підставі ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Тому доводи відповідача про те, що судом не правильно застосовано норми матеріального права, не ґрунтуються на законі.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідача у цьому, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача. Враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, ступінь вини відповідача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з ВАТ «КЗРК» на користь позивача з 25 000грн. до 10 000 грн., згідно положень п.З ч.І ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.З ч.І ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_4 від 09 червня 2010 року змінити в частині розміру моральної шкоди , стягнутої на користь ОСОБА_5 , зменшивши цей розмір з 25 000 грн. до 10 000 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може

бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді