У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - НДІСЕ), ОСОБА_2 про визнання недійсним об'єднаного засідання та рішення дисциплінарної та експертно-кваліфікаційної комісії Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, наказів та розпорядження директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз і вилучення свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за касаційною скаргою Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2004 року ОСОБА_1  звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працює науковим співробітником лабораторії судових товарознавчих будівельно-технічних досліджень Дніпропетровського НДІСЕ.                      25 лютого 2004 року директором інституту ОСОБА_2 видано наказ № 10 “Про направлення документів до розгляду ЕКК» відносно нього для застосування дисциплінарного стягнення на підставі рецензії Одеського НДІСЕ на його висновок судової будівельно-технічної експертизи. 10 березня 2004 року ОСОБА_2 видала розпорядження № 1 «Про проведення експертно-кваліфікаційної комісії» для розгляду зазначеної рецензії. 22 березня 2004 року відбулося об'єднане засідання дисциплінарної та експертно-кваліфікаційної комісії Дніпропетровського НДІСЕ, на якому прийнято рішення зупинити дію свідоцтва про присвоєння йому кваліфікації судового експерта за спеціальностями 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» та 10.7 «Розділ земель та визначення порядку користування земельними ділянками» до вирішення питання про його атестацію в іншій науково-дослідній установі Міністерства юстиції України. На підставі цього рішення видано наказ від 22 березня 2004 року № 16 про зупинення дії зазначеного свідоцтва з 22 березня 2004 року і про його вилучення. Вказані рішення, накази та розпорядження прийняті у порушення вимог закону. Просив визнати недійсним об'єднане засідання дисциплінарної та експертно-кваліфікаційної комісії Дніпропетровського НДІСЕ від 22 березня 2004 року, визнати недійсними та скасувати рішення цього засідання, накази директора Дніпропетровського НДІСЕ від 25 лютого 2004 року № 10, від 22 березня 2004 року  № 16, розпорядження директора Дніпропетровського НДІСЕ від 10 березня 2004 року № 1, визнати незаконним вилучення у нього свідоцтва № 119 про присвоєння кваліфікації судового експерта, зобов'язати відповідачів повернути йому свідоцтво та стягнути на його користь з кожного з відповідачів по 2 050 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 1 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано незаконними об'єднане засідання дисциплінарної та експертно-кваліфікаційної комісії Дніпропетровського НДІСЕ від 22 березня 2004 року і наказ директора Дніпропетровського НДІСЕ від 22 березня 2004 року № 16 про зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта ОСОБА_1 та про вилучення у нього зазначеного свідоцтва; стягнуто з Дніпропетровського НДІСЕ на користь ОСОБА_1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2009 року виправлено описки, допущені у рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2008 року в частині зазначення назви Положення про експертно-кваліфікаційні комісії, органу, який його затвердив і дати затвердження та імені позивача.

Дніпропетровський НДІСЕ звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити у силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 1 липня 2008 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

  У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення апеляційного суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.