Справа № 11-268/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 03.03.2010

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2010 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бех М.О.,

суддів - Літвінова Є.В., Матюшка М.П.,

з участю прокурора Меєр Н.В., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника - адвоката ОСОБА_3, захисника засудженого - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями

прокурора Володарського району та адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах засудженого

ОСОБА_5 на вирок Володарського районного суду Київської області від 16.12. 2009 року,

яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України з вищою

освітою, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше не

судимого, -

засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Із засудженого стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_1 300 000 гривень моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_2 27321 грн. 93 коп. - на відшкодування матеріальної та 300000 гривень - на відшкодування моральної шкоди.

Судом також вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат.

За вироком ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 03.08.2008 року, близько 20 години 20 хвилин, керуючи автомобілем «БМВ-320І», з реєстраційним номером АІ 0578 АМ, рухаючись по автодорозі Кременець-Біла Церква-Ржищів, зі сторони с. Кривошиїнці Сквирського району в напрямку м.Сквира, між кілометровими знаками «296-297», в порушення вимог п.п. 1.3, 1.7, 2.3(6), 10.1, 12.1 ПДР та вимог п.1.1 дорожньої розмітки додатку 2 до ПДР, під час виконання маневру повороту праворуч, не урахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу руху, і на узбіччі скоїв наїзд на велосипедистів ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці ДТП, а ОСОБА_1 - отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_4 просить змінити вирок суду щодо ОСОБА_5 та пом»як шити покарання.

Посилається апелянт на те, що судом при призначенні покарання винному не було враховано ряд пом»якшуючих покарання обставин, зокрема, того, що ОСОБА_5 раніше не судимий, щиросердно розкаявся, в добровільному порядку частково відшкодував потерпілим завдані збитки, за місцем проживання характеризується позитивно, злочин вчинив з необережності, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з гр.. ОСОБА_7, яка на момент винесення вироку була вагітною.

Також в апеляції захисника вказується на необгрунтоване врахування судом, як обставин, які обтяжують покарання, вчинення злочину відносно малолітньої особи та тяжкість наслідків, завданих злочином.

У апеляції прокурора йдеться про виключення з вироку посилання на тяжкість наслідків, завданих злочином, як на обставину, яка обтяжує відповідальність.

Заслухавши суть вироку, повідомлення ким та у якому обсязі він оскаржується, з»ясувавши думку прокурора, яка вважає безпідставним врахування судом такої обтяжуючої обставини, як тяжкість наслідків, завданих злочином, проте не вбачає підстав для пом'якшення покарання винному, захисника засудженого, який підтримав свою апеляцію і просить її задовольнити, оскільки вважає призначене ОСОБА_5 покарання занадто суворим, заслухавши думки потерпілих та їхнього представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає за можливе задовольнити апеляцію прокурора та залишити без задоволення апеляцію захисника засудженого.

Винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину та вірність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України апелянтами не оспорюються.

У відповідності до ст..65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку судом вимоги вказаної норми дотримані.

Призначаючи покарання винному було враховано, що злочин, у вчиненні якого винний ОСОБА_5, відноситься до тяжких, злочин ним скоєно вперше, частково визнано вину та частково відшкодовано шкоду, ОСОБА_5 має задовільні характеристики.

З огляду на це є безпідставним твердження захисника засудженого про неврахування судом вищенаведених обставинах, як обставин, які пом»якшують покарання.

Разом з тим судом, при призначенні покарання, були враховані обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо малолітнього та тяжкі наслідки від злочину.

Колегія суддів вважає, що за встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_5 злочину врахування тяжкості наслідків, які настали, не може вважатися обгрунтованим при призначенні покарання.

Так у відповідності до ч.4 ст.67 КК України будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обмежує.

Оскільки внаслідок порушень ОСОБА_5 п.п. 1.3, 1.7, 2.3(6), 10.1, 12.1 ПДР та вимог п. 1.1 дорожньої розмітки додатку 2 до ПДР автомобіль, під його керуванням, здійснив наїзд на ОСОБА_6, яка від травм, отриманих в результаті наїзду, померла його дії були кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, тобто з врахуванням тяжкості наслідків - смерті потерпілої.

В зв'язку з цим врахування іще тяжкості наслідків, завданих злочином, як обставини, що обтяжує покарання не ґрунтується на законі.

Також безпідставним є, на думку колегії суддів, і врахування судом 1-ї інстанції такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення злочину щодо малолітньої, оскільки ОСОБА_5 скоїв злочин з необережності і, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, про те, що він наїхав на велосипедистів - чоловіка та дівчинку - він побачив, тільки після ДТП, коли вийшов з автомобіля.

Таким чином врахування судом 1-ї інстанції обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 -тяжкість наслідків, завданих злочином та вчинення злочину щодо малолітнього -слід визнати безпідставним і виключити із мотивувальної частини вироку.

Беручи до уваги, що у відповідності до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами - обраний судом ОСОБА_5 вид та розмір покарання відповідає меті та загальним засадам його призначення..

З огляду на наведене підстав для пом»якшення покарання ОСОБА_5 не вбачається, в зв'язку з чим у задоволенні апеляції захисника засудженого слід відмовити.

Твердження адвоката ОСОБА_4 про безпідставне неврахування обставини, яка, на його думку, пом»якшує покарання, зокрема, перебування ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах з гр..ОСОБА_7, яка на час винесення вироку була вагітною, є непереконливим, оскільки не ґрунтується на матеріалах справи, а самі по собі фактичні шлюбні стосунки та вагітність співмешканки ОСОБА_5 не можна вважати достатніми обставинами для пом'якшення покарання.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст..ст.323, 324 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію прокурора Володарського району задовольнити, апеляцію захисника засудженого -адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Виключити із мотивувальної частини вироку Володарського районного суду Київської області від 16.12.2009 року щодо ОСОБА_5 посилання на врахування при призначенні покарання обтяжуючих відповідальність обставин -тяжкість наслідків, завданих злочином та вчинення злочину щодо малолітньої.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий:

Судді: