Справа № 11-219/10 Головуючий у І інстанції
Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .
Категорія 24.02.2010
УХВАЛА
Іменем України
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого – Зубара В.В.,
суддів - Матюшка М.П. і ОСОБА_1,
з участю прокурора – Нечепоренка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2009 року яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, засудженого 24.07.2008 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі стром на 4 роки, за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією ? частини належного йому на праві особистої власності майна. Згідно з ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднане покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому на праві особистої власності майна.
За вироком ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за чотири епізоди незаконного придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинених повторно, а також за незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
В апеляції захисник, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та правильності юридичної кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК України, просить суд за ч. 2 ст. 307 КК України виправдати підзахисного. Обґрунтовуючи апеляцію, захисник зазначає, що доказів, які б підтверджували факт збуту ОСОБА_2 наркотичних засобів, не здобуто, оскільки свідок ОСОБА_3 є працівником міліції, тобто зацікавленою особою, а свідок ОСОБА_4, як особа, котра повинна була проводити контрольну закупку, не міг сказати у кого придбав шприц з рідиною. Гроші передавалися на вулиці і доказів того, що саме ОСОБА_2 збував наркотичні засоби Говоруну, ніким і нічим не підтверджено.
На думку захисника суд не врахував при призначенні покарання пом’якшуючі покарання обставини, а саме те, що ОСОБА_2 щиросердечно розкаявся у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію не підлягаючою до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Висновок суду щодо доведеності винності засудженого у зазначених вироку злочинних діях відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно приведені у вироку, не викликають сумнівів у своїй достовірності, а скоєне ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 і ч. 2 ст. 307 КК України.
Доводи апеляції про недоведеність вини ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України спростовується показами свідків –понятих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, протоколом помічення грошових купюр (т. 2,а.с 99), актом огляду покупця (т. 2 а.с.100), ксерокопіями грошових коштів, залучених до оперативної закупки (т.2 а.с. 101-105), висновком експертів (т.2, а.с. 116-117), згідно якого рідина коричневого кольору, наданого у медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб-опій ацетиленовий, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1812г, спеціальна хімічна речовина, якою оброблені грошові купюри, вилучені у ОСОБА_2, спеціальна хімічна речовина, яка міститься на ватних турунтулах змивів з рук ОСОБА_2 мають спільну родову належність з речовиною, яка надана у вигляді контрольного порівняльного зразка. Тому суд першої інстанції обґрунтовано розцінив покази ОСОБА_2 як захисну позицію підсудного.
Що стосується покарання, то воно призначене ОСОБА_2 з урахуванням ступіню суспільної небезпечності вчинених злочинів, даних про особу. А саме суд врахував те, що ОСОБА_2 скоїв злочини під час іспитового терміну згідно ст. 75 КК України, негативно характеризується за місцем проживання, тому передбачених законом підстав для пом’якшення засудженому покарання колегія суддів не знаходить. Посилання в апеляції на щиросердечне зізнання і каяття ОСОБА_2, як на пом’якшуючі покарання обставини, суперечить фактичним обставинам справи.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного і, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію захисника залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2009 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 309 і ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий:
Судді: