Справа № 2-332/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2010 року Києво-Святошинський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Волчка А.Я.

при секретарі Тичковській Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивачка звернулася з цим позовом до суду, посилаючись на те, що 01 листопада 2007 року померла її сестра ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй на праві власності спадкове майно, яке складається із житлового будинку, що знаходиться в с. Дмитрівка по вул. Мічуріна, 27 та грошових вкладів в Києво-Святошинському відділенні Ощадбанку України №5399, а саме в ТВБВ №5399/078 с. Дмитрівка на рахунках: №91551/2112 на суму 1478,62 грн., №2112 на суму 0,27 грн., №91551/2287 на суму 1647,27 грн., №228 на суму 0,34 грн.

Вона є сестрою померлої, тому являється спадкоємицею другої черги за законом. Крім того, померла на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким все своє майно заповідала їй. Вона є єдиною спадкоємицею після смерті сестри, інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині при наявності заповіту не має.

Для оформлення спадщини вона звернулась до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори. Державний нотаріус розглянувши її документи відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що винесла постанову від 21.08.2009 року. Свою відмову нотаріус мотивувала тим, що вона пропустила встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.

Просила встановити факт її постійного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини 01.11.2007 року

Визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Дмитрівка по вул. Мічуріна, 27 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.

Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на грошові вклади Києво- Святошинському відділенні Ощадбанку України №5399, а саме в ТВБВ №5399/078 с. Дмитрівка на рахунках: №91551/2112 на суму 1478,62 грн., №2112 на суму 0,27 грн., №91551/2287 на суму

1647,27грн., №228 на суму 0,34 грн. з відповідними процентами в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.11.2007 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день розгляду справи повідомлений.

За згодою позивача та її представника суд ухвалив провести заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, та його представника, перевіривши матеріали справи, та зібрані в ній докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи 01 листопада 2007 року померла сестра позивача у справі - ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй на праві власності спадкове майно, яке складається із житлового будинку, що знаходиться в с. Дмитрівка по вул. Мічуріна, 27 та грошових вкладів в Києво-Святошинському відділенні Ощадбанку України №5399, а саме в ТВБВ №5399/078 с. Дмитрівка на рахунках: №91551/2112 на суму 1478,62 грн., №2112 на суму 0,27 грн., №91551/2287 на суму 1647,27 грн., №228 на суму 0,34 грн.

У відповідності до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач є сестрою померлої, тому являється спадкоємицею другої черги за законом. Крім того, померла на випадок своєї смерті залишила заповіт від 28 листопада 2006 року, яким все своє майно заповідала позивачу. ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті сестри, інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині при наявності заповіту не має.

Для оформлення спадщини позивач звернулась до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори. Державний нотаріус постановою від 21.08.2010 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Свою відмову нотаріус мотивувала тим, що позивач пропустила встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається, таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом установлено, що позивач постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується актом депутата Дмитрівської сільської ради, Києво- Святошинського району Київської області від 02.06.2010 року, довідкою Дмитрівської сільської ради від 05 січня 2009 року за № 11, та іншими доказами дослідженими у справі в їх сукупності.

Оскільки позивач прийняла спадщину відповідно до положень ст. 1268 ЦК України , то суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1262, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. З, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК У країни,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Дмитрівка по вул. Мічуріна, 27, Києво-Святошинського району Київської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 01 листопада 2007 року.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на грошові вклади Києво- Святошинському відділенні Ощадбанку України №5399, а саме в ТВБВ №5399/078 с. Дмитрівка на рахунках: №91551/2112 на суму 1478,62 грн., №2112 на суму 0,27 грн., №91551/2287 на суму

1647,27грн., №228 на суму 0,34 грн. з відповідними процентами в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.11.2007 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя А.Я. Волчко