Судове рішення #498374

   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2007 р.

Справа  № 27/31-07-647

 

За позовом

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

До відповідачів

1) Одеської залізниці;  2) державного підприємства „Ровенькиантрацит”

 

Про стягнення 4719,60 грн.

 

                           Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

 

Від позивача:   

не з'явився;

 

Від відповідачів: 

ДП Одеська залізниця -  Слюсар М.М., довіреність № 407 від 15.09.2005 року; ДП „Ровенькиантрацит” - не з'явився;

 

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів -4719,60 грн.

 

          У судовому засіданні від 21.02.2007 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, в якому із посиланням на ст. ст. 31, 32, 111 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості нестачі та судових витрат.

         

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд, встановив.

 

          Відповідно до Договору НОМЕР_1 від «06»березня 2006 року, укладеного між ТОВ „Лізинг-Інвест” та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, відправник вантажу -ДП „Ровенькиантрацит” відпустив зі станції відправлення «Фащівка Донецької залізниці»на адресу позивача вугілля марки АМ 13-25 мм у вагоні НОМЕР_2 за залізничною накладною НОМЕР_3 в обсязі 69 тонн.

          Ціна однієї тонни вугілля марки АМ 13-25 становить 380 грн. за одну тонну вугілля без ПДВ (Додаток № 4 до Договору НОМЕР_1 від «06»березня 2006 року).

          За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) СПД ОСОБА_1 здійснив платіж на поточний рахунок ТОВ „Лізинг-Інвест” у розмірі 28677,60 грн. відповідно до платіжного доручення НОМЕР_4 від 31.08.2006 року.

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні НОМЕР_2 встановлена нестача вугілля в обсязі 13800 кг.

          Нестача вугілля підтверджується:

          - Комерційним актом серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.09.2006 року, у якому зазначено, що «...При перевірці виявилося навантаження вантажу рівне. Нижче бортів на 150 мм. В документах значиться вантаж навантажено навалом, розмір завантаження відносно рівня бортів не вказаний. На поверхні вантажу над 5-6 люками зліва поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 800 мм, глибиною 250 мм. Праворуч над 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 люками поглиблення довжиною 10500 мм, шириною 2000 мм, глибиною 900 мм. Течі вантажу немає. Люки щільно закриті, двері суцільнометалеві. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє. Об'єм кузова 73 м3. Перевантаження проводилось 12.09.2006 року на 150 т вагонних вагах станції Знамянка. При переважуванні виявилося брутто 77400 кг, тара с бруса 22200 кг, нетто 55200 кг, що складає різницю ваги на сторону зменшення на 13800 кг. Перевантаження проводилось двічі, недостача підтвердилась. Відсутній вантаж недостачі в вагоні міститись міг...»;

          - Актами загальної форми НОМЕР_5 від 11.09.2006 року, НОМЕР_6 від 11.09.2006.

          Згідно з розрахунком позивача, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають -4719,60 грн.

          Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

          Прибуття на піввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадення вантажу при перевезенні, оскільки згідно із статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника.

          Як вибачається з Довідки начальника лінійного відділу на станції Знам'янка НОМЕР_7 від 29.09.2006 року за фактом нестачі вантажу в вагоні НОМЕР_2, відмовлено в порушенні кримінальної справи за п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю події злочину.

          Вищенаведені обставини свідчать про те, що вина Одеської залізниці у нестачі 13800 кг. вугілля відсутня.

          Таким чином, в стягненні збитків від нестачі вугілля з першого відповідача по справі (Одеської залізниці) позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.

          Згідно з ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою  забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

          Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, - вантажами, що містять дрібні фракції, є вантажі, з частками, розмір яких не перевищує 13 мм., тобто більше 13 мм. Із змісту цього пункту випливає, що вугілля марки AM, в якому наявні частки розміром 13 мм, є вантажем що містить дрібні фракції.

          Таким чином, відправник повинен був вживати заходів, передбачених п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

          Для розрівнювання та ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

          В комерційному акті серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.09.2006 року, відсутні відомості про застосування відправником ущільнення вантажу та використання захисного маркування. Так за комерційним актом серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.09.2006 року -„Течі вантажу немає. Люки щільно закриті, двері суцільнометалеві. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє.”.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач 2 (ДП „Ровенькиантрацит”) при відправленні вантажу не підготував його для перевезення з умов схоронності.

          Згідно із ст.ст. 31, 32, п. «а»ст. 111 Статуту залізниці України, відправник відповідає за недостачу, якщо не підготував вантаж з умов йото схоронності та відсутні ознаки втрати вантажу при транспортуванні.

          За таких обставин, вартість нестачі вугілля в сумі 4719,60 грн. слід віднести за рахунок ДП „Ровенькиантрацит”.

          До таких же висновків дійшов Одеській Апеляційний господарський суд у своїх Постановах від 25.10.2005 року зі справи № 8/203-05-5319 та від 07.02.2006 року зі справи №12/360-05-8996.

          Відповідач (ДП „Ровенькиантрацит”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Повідомлення належним чином ДП „Ровенькиантрацит” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ІНФОРМАЦІЯ_2.

          Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 21.03.2007 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку ДП „Ровенькиантрацит” у судове засідання.         

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

 

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

 

1.

Позов задовольнити повністю. 

 

2.

Стягнути з державного підприємства „Ровенькиантрацит” (94700, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Комуністична, 6), код ЄДРПОУ 32320704, р/р 26008301230607 в АК відділу ПІБ м. Ровеньки, МФО 304502 на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 -4719,60 грн. основного боргу, 102 грн. держмита  та 118 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.

 

3.

В стягненні з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, збитків суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні НОМЕР_2 за залізничною накладною НОМЕР_3 -відмовити.

 

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

 

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.

 

           

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація