Справа №2-112

2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2008 року     смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді     Леонідової О.В.

при секретарі     Лагоді Л.Б.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивачів ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Широківське управління по експлуатації газового господарства) про визнання договору недійсним, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, уточнивши позовні вимоги (а.с. 165-166), вказуючи, що вони проживають в приватному домоволодінні, користуються природним газом на підставі договору з відповідачем, мають лічильник газу, однак 18.08.2005р. відповідач безпідставно почав нараховувати їм плату за газ за нормами споживання, з нарахованою заборгованістю вони не були згодні, однак позивач ОСОБА_1 5.11.2007р. підписав договір на погашення неіснуючої заборгованості, так як відповідач відключив домоволодіння від системи газопостачання. В судовому засіданні позивачі повністю підтримали позовні вимоги, просили визнати договір про погашення заборгованості недійсним, стягнути моральну шкоду в сумі 7550 грн., судові витрати.

Представник позивачів підримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, так як 18.07.2005р. контролери відповідача в присутності повнолітньої доньки позивачів зафіксували несправність лічильника газу, 03.11.2006р. позивач ОСОБА_4 відмовила контролерам в доступі до приміщень, де розташовані газові прилади, при повірці встановлено, що побутовий газовий лічильник не придатний до обліку газу, ніякого примусу щодо укладання договору не було, просить в позові відмовити повністю.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, позивачів, допитаних за їх заявою як свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: м. Кривий Ріг, вул.  Бухарестська, 6 згідно договору купівлі-продажу від 06.03.1996р., будинок придбаний в шлюбі з позивачем ОСОБА_4 (а.с. 25). Будинок підключений до газової мережі та обслуговується Широківським управлінням по експлуатації газового господарства, що є філією відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", має юридичну адресу в смт. Широке, вул.  Леніна, 82 (а.с. 88 -90, 104-109), отже, відповідачем є ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", спір, пов'язаний з діяльністю філії, -

Широківського управління по експлуатації газового господарства, розглядається за її місцезнаходженням. Позивач ОСОБА_1 укладав з відповідачем договори про надання послуг з газопостачання від 18 січня 2001р. (а.с. 31-32), від 5 листопада 2007р. (а.с. 177 - 179), з 20.10.2000р. в домоволодінні позивачів встановлений газовий лічильник, що підтверджується карткою абонента (а.с. 141-142), до липня 2005р. нарахування і оплата проводилась згідно показань лічильника, що передбачено договором. 18.07.2005р. контролери газового господарства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 провели перевірку газового лічильника в присутності повнолітньої доньки позивачів ОСОБА_8, перевірка показала, що газовий лічильник не проводе облік витрат газу, пошкоджень не має, пломби цілі, про що контролери склали відповідний акт, ОСОБА_8 відмовилась від підпису в ньому (а.с. 29), допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 підтвердили, що дійсно перевірка відбувалася, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 показали, що лічильник не працював при включенні однієї конфорки газової плити, тобто не проводив облік газу при мінімальному навантаженні. Акт від 18.07.2005р. став підставою для нарахування плати за газ позивачам відповідачем за нормами споживання (техрахунку).

Згідно п. 15 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999р. № 2246 (далі - Правила) справляння плати за нормами споживання у разі наявності лічильника газу не допускається крім встановлених випадків. Випадок, що став підставою для переведення домоволодіння позивачів на техрахунок, Правилами не передбачений. Лише п.8 Порядку обліку газу, затвердженого наказом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" № 131 від 10.06.2002р. передбачена необхідність відображати в акті факт відсутності роботи лічильника при включенні однієї конфорки газової плити (а.с. 150), також це передбачено в Памятці для контролера, виданої начальником Широківського управління по експлуатації газового господарства (а.с. 144), що є локальними нормативними актами та прямо не передбачають переведення споживачів на техрахунок.

В період з 01.08.2005 по 01.11. 2007р. за нормами споживання позивачам нарахована заборгованість в сумі 5400, 85 грн. згідно розрахунку (а.с. 143), в названий період у позивачів був встановлений лічильник газу, вони сплачували за показаннями лічильника згідно квитанцій (а.с. 136-138), при цьому згідно п. 16-1 Правил періодична повірка лічильників газу, їх технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт здійснюється за рахунок газорозподільного підприємства.

Неодноразово в названий період нарахування боргу працівники відповідача виїзджали в домоволодіння позивачів, яких не було вдома, 03.11.2006р. вдома була ОСОБА_4, яка не надала доступ до газових приладів, що підтверджується актами від 20.12.2006, від 07.11.2006р., від 03.11.2007р., від 14.11.2006р., від 14.03.2007р. (а.с. 62-68), також підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_4 20 грудня 2006р. позивач ОСОБА_1 написав відповідачу заяву з проханням заміни лічильника без зварювальних робіт (а.с. 61), що підтвердила свідок ОСОБА_15

14.06.2007р. позивачам відповідачем було направлено повідомлення про наявність боргу в сумі 7376, 46 грн. та попередженням про відключення у разі несплати боргу газопостачання, що отримане 22.06.2007р. (а.с. 70). На повідомлення позивачі не відреагували, тому 10 липня 2007р. позивачам відключений газ (а.с. 51). На час відключення газу в домоволодінні позивачів крім них проживали без реєстрації мати та батько позивача ОСОБА_4 на час ремонту в своєму житлі (а.с. 40). 19 вересня 2007р. газовий лічильник позивачів знятий на повірку (а.с. 50).

5 листопада 2007р. позивач ОСОБА_1 підписав в приміщенні відповідача договір № 20996 про погашення заборгованості, в якому вказана сума перерахованої відповідачем заборгованості 5400 грн. 85 коп. (а.с. 71). При цьому при укладанні договору позивач ОСОБА_1 надав відповідачеві заяву з проханням укласти названий договір, зазначаючи, що

складання ним договору не є визнанням заборгованості, а зумовлено бажанням відновити газопостачання (а.с. 198), що підтвердив і сам ОСОБА_1, допитаний в якості свідка, підтвердила присутня при укладанні договору свідок ОСОБА_9

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Суд приходить до висновку, що вільного волевиявлення учасника правочину договору про погашення заборгованості № 20996 від 05.11.2007р. - ОСОБА_1 не було, отже названий правочин має бути визнаний недійсним.

Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, так як суд враховує, що страждання позивачів і їх родичів пов'язані з припиненням газопостачання згідно договору про надання послуг з газопостачання від 18 січня 2001р., з боку позивачів також було порушення договору, внаслідок чого працівники відповідача не мали змогу зняти лічильник на повірку, 03.11.2006р. не мали можливості мати доступ до газових приладів.

Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Виходячи зі справедливої рівноваги інтересів сторін, суд вважає, що визнання договору про погашення заборгованості недійсним і є способом захисту цивільних прав позивачів.

Крім того, з відповідача в порядку ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

Понесення витрат на правову допомогу позивачами не доведено, так як хоча в наданому договорі про надання юридичних послуг від 20.11.2007р. в п. 4.1 і йдеться мова про передплату в розмірі 500 грн., однак в копії доданої квитанції вказана сума 00 коп. (а.с. 54-55).

Таким чином, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 16, 23, 203, 215 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Широківське управління по експлуатації газового господарства) про визнання договору недійсним, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 20996 від 05.11.2007р. про погашення заборгованості, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Широківське управління по експлуатації газового господарства).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Широківське управління по експлуатації газового господарства) на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.