У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в особі їх представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей.  Після уточнення позовної заяви та заміни позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі їх представника ОСОБА_3 просили стягнути з ОСОБА_4. аліменти на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, та на повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до досягнення ним двадцяти трьох років у зв'язку з його навчанням у розмірі 300 грн. на кожного щомісячно з урахуванням індексу інфляції. В обгрунтування позову посилалися на те, що відповідач участі у вихованні дітей не приймає, у добровільному порядку коштів на їх утримання не надає.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від                      6 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 20098 року,  позов задоволено

ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

  У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.