У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 10 лютого 2009 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 16 червня 2007 року близько 16 год. 10 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ-21063, який належав ОСОБА_3, в порушення вимог п.п 2.1 (б), 2.9 (а) Правил дорожнього руху України без реєстраційних документів та доручення на право керування транспортним засобом і рухався зі швидкістю 60 км/год автодорогою м. Олевськ - с. Соснівка у напрямку с.Соснівки Олевського району. Неподалік від перехрестя автодороги з КПП М.Копищанський - Олевськ - Котлярівка ОСОБА_1 на зазначеному автомобілі, порушивши вимоги п.п 1.5, 2.3 (б), 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, наїхав на велосипедиста ОСОБА_4, яка рухалася в попутному напрямку. В результаті наїзду останній було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці пригоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 10 лютого 2009 року  з вироку щодо ОСОБА_1 виключено обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину щодо особи похилого віку, а в решті вирок  залишено  без зміни.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 зазначає, що суд, обираючи йому покарання у виді позбавлення волі, недостатньо врахував те, що він учинив злочин з необережності, щиро розкаявся у його вчиненні, раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем проживання та роботи, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, має на утриманні малолітню дитину, яка хворіє і потребує постійного лікування. Просить на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком;

- захисник ОСОБА_2 доводить, що суд, на його думку, при призначенні ОСОБА_1 покарання безпідставно врахував обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 учинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, має на утриманні малолітню дитину та є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, просить звільнити засудженого від відбування покарання на підставі п.п. "в", "е" ст.1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, а провадження у справі щодо нього закрити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 у касаційних скаргах не заперечуються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, по справі не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 основного та додаткового покарання суд урахував тяжкість вчиненого злочину, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, дані про особу засудженого, в тому числі й ті, про які йдеться у касаційній скарзі ОСОБА_1, зокрема, що останній є особою молодого віку, раніше не судимий, за місцем проживання й роботи в ВАТ "Олевський Агрохім" характеризувався позитивно, вину у вчиненому злочині визнав повністю, пропонував потерпілому відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  а також те, що з часу вчинення злочину ОСОБА_1, перебуваючи на волі, ніяких протиправних дій не вчиняв.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України не встановлено.

Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що суд необґрунтовано  врахував як обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, безпідставні, оскільки судом достовірно встановлено, і це не заперечується засудженим, що на момент учинення злочину ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд правильно застосував п. 13 ст. 67 КК України.

Посилання захисника на те, що перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння враховувалося судом при кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст.286 КК України, не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання згідно з п.п."в", "е" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року немає, оскільки відповідно до ст. 7 цього закону амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за ч.2 ст.286 КК України.

З огляду на викладене, касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         відмовити у  задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_2 та  засудженого ОСОБА_1.

Судді:

Присяжнюк Т.І.                   Кліменко М.Р.                     Школяров В.Ф.