ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 р. Справа № 16385/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                         Ніколіна В.В.,

суддів                                                            Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 29.11.2010 року у справі № 2а-400/10/1712 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги , як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

16 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 01 січня 2007 року по даний час.

Оскаржуваною постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 29.11.2010 року вказаний позов задоволено, а саме зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 15.05.2010 року по 29.11.2010 року на підставі положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області 30% доплати до пенсії позивача з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” є незаконною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної Управлінням Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009-2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного дано колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючисьст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС Україниколегіясуддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області – залишити без задоволення.

Постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 29.11.2010 року у справі № 2а-400/10/1712 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

ОСОБА_2