ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 р. Справа № 85419/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дубечненський керамічний завод» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дубечненський керамічний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про визнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій № 39 від 01.06.2009 року, -
ВСТАНОВИЛА :
В вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Дубечненський керамічний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про визнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій № 39 від 01.06.2009 року.
В позові Відкрите акціонерне товариство «Дубечненський керамічний завод» покликається на те, що дане рішення прийнято із порушення норм чинного законодавства, оскільки всупереч ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФ в Старовижівському районі не проведено перевірку про своєчасність, достовірність, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі сплати збору (страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування позивача. Відповідач прийняв безпідставне немотивоване рішення про застосування фінансових санкцій, чим грубо порушив права позивача.
Згідно з вимогами ст.106 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону), у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею. Вказана частина статті не містить ні прямої ні відсилочної норми про те, що страхувальник, крім сплати пені на самостійно виявлені і доплачені суми страхових внесків, повинен додатково сплачувані ще й штрафні санкції.
Відповідно до ст. 238 ГК України штрафна санкція застосовується до суб'єкта господарської діяльності лише у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання ними вимог законодавства.
Як вбачається із ст.106 ч. 2 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків ( далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансової санкції. Оскільки даною нормою прямо визначено, що саме така недоїмка стягується органами пенсійного фонду, що виключає наслідки самостійного виявлення і сплати недоїмки страхувальником, відповідно застосування штрафних санкцій до таких страхувальників законодавством не передбачено.
Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року у задоволенні позовної заяви Відкритого акціонерного товариства «Дубечненський керамічний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про визнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій № 39 від 01.06.2009 року відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09/07/2003р. обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків.
Управління Пенсійного фонду України у Старовижівському районі Волинської області не було проведено перевірки про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору (страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування ВАТ «Дубечненський керамічний завод».
Відповідно до ст.68 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови, не у повній мірі були досліджені докази та встановлені обставини у справі, що мають значення для правильного її вирішення.
Однак, суд першої інстанції при винесенні постанови від 23 жовтня 2009року не дослідив доказів належним чином, а відтак, надав перевагу безпідставним доводам і поясненням відповідача.
Постанова Волинського окружного адміністративного суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому вона підлягає до скасування в силу приписів статті 202 КАС України.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові Відкритого акціонерного товариства «Дубечненський керамічний завод» суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст. 14, 18, 20, 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць. При цьому страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та / або не сплачені страхувальниками у строки, встановлені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та фінансових санкцій. Про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3-х робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.
Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншими законодавчими актами не можуть встановлюватись пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Статтею 5 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених ним Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 2 зазначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками: порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до п.6 ч. 2 ст.17 Закону зазначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Як вбачається із ст.19 ч. 6 страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми. порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Згідно ст.20 ч. 6 Закону визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 106 ч. 2 Закону визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані і а або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках. передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 2 ч. 9 ст.106 передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Колегією суддів встановлено, що рішенням № 30 УПФ в Старовижівському районі до позивача, на підставі ст.106 ч. 9 п. 2 Закону, за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано штрафні санкції в сумі 29843,01 гривень із розрахунку 20% та 50% в залежності від часу затримки, та нараховано пеню за період із 22.12.2008 року по 29.05.2009 року із розрахунку 0.1 % суми недоїмки на суму 8273,11 гривень, а всього фінансових санкцій на 38116.12 гривень. Відповідно до картки особового рахунку страхувальника юридичної особи ВАТ «Дубечненський керамічний завод» станом на 29.05.2009 року за страхувальником рахується недоїмка в сумі 214823,14 гривень. Крім цього, в даній картці відображено суми які підлягають до сплати, фактичні сплати та недоїмка. Із розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають до сплати, із відповідними додатками до них, за вересень 2008 по травень 2009 року вбачається, що позивач самостійно обраховує суми страхових внесків, що підлягають до сплати.
Як вбачається із платіжних доручень, за період із 01.12.2008 по 29.05.2009 року позивачем здійснено сплату внесків на суму 217315,05 гривень.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази колегія суддів приходить до висновку, що заявлений позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
Із представлених розрахунків вбачається, що страхувальник самостійно обраховує та визначає суми страхових внесків які підлягають до сплати.
Позивачем здійснюється частково про плата страхових внесків, однак не в повній мірі, що засвідчується карткою особового рахунку страхувальника та платіжними дорученнями і станом на 29.05.2009 року в страхувальника існувала недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі більше як двісті тисяч гривень. Прострочена заборгованість по несвоєчасній сплаті внесків складала до 90 днів та більше 90 днів. Тобто судом першої інстанції встановлено, що в позивача існувала заборгованість по сплаті страхових внесків більше 30 та 90 днів.
Тому колегія суддів вважає, що УПФ України в Старовижівському районі, в межах наданих їм повноважень та у відповідності до ст.106 Закону, правомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій до позивача № 39 від 01.06.2009 року та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Штрафні санкції та пеня відповідачем нараховані у відповідності та розмірах визначених ст.106 ч. 9 п. 2 Закону, виходячи із сум заборгованості, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків, платіжними дорученнями та поданими позивачем розрахунками сум страхових внесків, визначених ним самостійно.
Колегією суддів не приймається до уваги твердження позивача, що при винесенні оспорюваного рішення відповідачем порушено ст.20 Закону, а саме не проведено перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків, та порушено ст.106 ч. 9 п. 4 Закону, щодо порядку нарахування штрафу та нарахуванням пені по недоїмці, оскільки ч. 3 ст.20 Закону чітко визначено випадки у яких проводиться перевірка, щодо своєчасності та правильності нарахування та сплати страхових внесків, яких в даному випадку не було.
Крім того колегія суддів зазначає, що згідно ст. 106 ч. 9 п. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р., виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції : за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі : 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно п. 6 ст. 17 вищезазначеного Закону, платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Порядок розрахунку санкцій визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затв. Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, із змінами і доповненнями. Зокрема, згідно п. 9.3.2 Інструкції, Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: 1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки; 2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки; 3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Крім того, згідно п. 10.1 Інструкції, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Відповідно прийняття спірного рішення не суперечить вищезазначеним нормам. Судом враховується, що при прийнятті спірного рішення відповідачем правильно визначено дату сплати страхових внесків, враховані погашення сум внесків здійснені позивачем, а також підтверджується картками особового рахунку відповідача.
Враховуючи викладене, застосування штрафних санкцій та пені у вищезазначеному рішенні правомірне. За таких обставин спірне рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, тому з підстав, зазначених позивачем, останнє скасуванню не підлягає, відповідно в позові належить відмовити внаслідок його безпідставності.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дубечненський керамічний завод» – залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року у справі № 2а-18898/09 – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_1