ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 р. Справа № 18639/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та їх виплату згідно Закону, -
ВСТАНОВИЛА :
19 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та їх виплату згідно Закону.
В адміністративному позові ОСОБА_1 покликається на те, що є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції четвертої категорії, їй призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством. ОСОБА_1 вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тоді як виплата здійснювалась у сумі 5,20 гривень щомісячно. Не відповідає також вимогам ч. 3 ст. 51 Закону нарахування і виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, оскільки особам, віднесеним до 4-ї категорії, така додаткова пенсія призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється на рівні прожиткового мінімуму та не може будь-яким чином обмежуватися.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України" в Чортківському районі здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну-здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2005 року - із дотриманням вимог ст.ст. 39, 51,ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством.
Оскаржуваною постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 06.12.2010 року вказаний позов задоволено частково, а саме зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з 22 травня 2008 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15%р мінімальної пенсії за віком за періоди з 12 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з 22 травня 2008 року.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснює свої повноваження по ефективному та цільовому використанню коштів Пенсійного фонду України. Останній виступає як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування із державного бюджету, виплачує бюджетні кошти за цільовим призначенням, тобто проводить фінансування пенсій і допомоги вищевказаної категорії громадян. Відповідно до статті 39 Закону України* «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіологічного контролю, було призначено підвищення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його розмір встановлено в сумі 5,20 грн. і дійсне по даний час. Фінансування виплат, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться з Державного бюджету, а Державним бюджетом профінансовано Пенсійний фонд у тих розмірах, які і були виплачені, тому Пенсійний фонд немає підстав для виплати сум, які вимагає позивач. З 1 січня 2008 року позивачу виплачувалась доплата за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до змін внесених Законом про бюджет на 2008 рік, а з 22 травня 2008 року по даний час - у розмірі 5 % від прожиткового мінімуму для-непрацездатних осіб. А до 1 січня 2008 року додаткова пенсія виплачувалась згідно діючого на той час Закону про «чорнобильців», де в ст. 51 передбачено розмір додаткової пенсії в залежності від мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком, який використовувався для обрахунку цих доплат передбачено в Постанові Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року. В даній постанові вказано, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок додаткових пенсій, передбачених Законом про «чорнобильців». Щодо вимог позивача відносно нарахування та виплати в подальшому пенсії з дотриманням зазначених в позовній заяві вимог, то вважають, що задоволенню не підлягають з підстав відсутності фактів порушення пенсійних прав позивача в майбутньому. Вважають, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, не вказано причини пропущення строку, не заявлено вимогу про його поновлення, тому це є підставою для залишення позову без розгляду.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано-неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Станом на 2007 рік ч. 3 ст. 51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону .в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня "2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано" неконституційними.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.
Колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії, серії В-П № 153707, виданим 01 березня 1993 року Тернопільською облдержадміністрацією.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
З відповіді управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі вбачається, що позивачу ОСОБА_1 доплата до пенсії виплачувалась в сумі 5,20 гривень щомісячно згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи». Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, з моменту призначення пенсії виплачувалась в розмірі 15 % спеціально встановленого ПКМУ розміру 19,91 грн., а з 01.01.2008 року у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 у 1996 році розмір щорічної допомоги - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства та допомога громадянам, які являються пенсіонерами, не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 р. № 836. Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України про державний бюджет на відповідний рік і цей розмір береться до розрахунку на момент виплати доплати.
Дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано-неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Станом на 2007 рік ч. 3 ст. 51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону .в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня "2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано" неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони," інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.
Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністратив ного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юри дичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вва жатися спірними після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку їй пенсії за період з 2007-2010 рр., судом першої інстанції безпідставно не враховано, що згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дії управління Пенсійного воду України в Чортківському районі неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України" в Чортківському районі здійснити перерахунок доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну-здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2005 року - по 19 травня 2010 року із дотриманням вимог ст.ст. 39, 51,ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством - залишити без розгляду.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату щомісячної грошової доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 19 травня 2010 року, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, за періоди з 19 травня 2010 року, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору щодо задоволення вимог позивачки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення частково в позові ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області – задовольнити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06.12.2010 року у справі № 2а-4615/10 – скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України" в Чортківському районі здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну-здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2005 року - по 19 травня 2010 року із дотриманням вимог ст.ст. 39, 51,ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством - залишити без розгляду.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період починаючи з 19 травня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду відповідно до вимог ч. 3 ст. 51 цього Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заподіяну здоров’ю, в розмірі 15%р мінімальної пенсії за віком за періоди починаючи з 19 травня 2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна та не підлягає оскарженню.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_2