ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
30 березня 2011 року № 2а-4465/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доГолови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 Судді Голосіївського районного суду м. Києва Горбань Н.І. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
провизнання дій, бездіяльності незаконною, такими що порушили конституційні права та інтереси громадянина та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
30 березня 2011 року до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2, Судді Голосіївського районного суду міста Києва Горбань Н.І., зацікавлена особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, з позовними вимогами про:
1. Визнати дії та бездіяльність Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3, що полягають в організаційно-розпорядчих функціях, а саме ст.55 Конституції України, порушення мого права на судовий захист, та знищення поданих заяв –незаконними.
2. Стягнути солідарно з судді Голосіївського районного суду м. Києва Горбань Н. І. та Голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 С на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
3. Витребувати з Голосіївського районного суду м. Києва томи №20-21 матеріалів справи №1-5/2011 (№1-634, №1-27/2010).
4. У відповідності до ст.84 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»винести окрему постанову стосовно дій та бездіяльності з розв’язанням заявлених заяв, та знищення документів що надійшли до канцелярії суду, направивши матеріали справи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для відкриття дисциплінарного провадження відносно судді Голосіївського районного суду м. київ ОСОБА_3 та Голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2
Розглянувши позовні матеріали суд встановив, що потребує уточнення зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після отримання позовної заяви відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Водночас, відповідно до частини четвертої ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
З оглядна вказане, Позивачці слід привести позовні вимоги у відповідність до положень ч.4 ст.105 та ч.1 ст.106 КАС України. Крім того, в порядку ст.105 та ст.106 КАС України, позивачу слід уточнити в позовних вимогах щодо яких саме заяв (вх.номер, дата подання заяви) вчинено незаконні дії, бездіяльність, які саме з них необхідно вирішити по суті (реквізити заяв).
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас, відповідно до положень ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
При цьому, слід акцентувати увагу, що відповідно до ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Більше того, відповідно до ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас, в своїй позовній заяві позивач не лише не обґрунтовує чітко в чому саме полягає публічно-правовий спір між позивачем та Головою Голосіївського районного суду м. Києва, але й не заявляє жодних позовних вимог до вказаного відповідача. Більше того позивач не обґрунтовує свої вимоги до судді Голосіївського районного суду м. Києва Горбань Н. І., зокрема не зазначає її право суб’єктний статус, не вказує в чому саме полягає публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем-2.
Більше того, в контексті Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» № 6 від 12.06.2009 року позивачу слід обґрунтувати в чому саме полягали порушення відповідачем-2 владно управлінських функцій, а не владно процесуальних функцій.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як наслідок, позивачу слід привести свої позовні вимоги у відповідність до положень ст.106 КАС України.
Частиною1 ст. 89 КАС України закріплено обов'язок осіб, які звертаються до адміністративного суду із позовною заявою сплатити судовий збір.
Згідно статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Проте, Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у порядку та розмірах передбачених п.3 р.VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України, та положеннями Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а також не надано документа, який звільняє її від сплати судового збору.
За таких обставин, позивачі зобов'язані подати документ про сплату судового збору у порядку та розмірах передбачених п. 3 р. VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в адміністративному позові, позивач вказав учасника процесу –зацікавлену сторону –Вищу кваліфікаційну комісію судді України.
Натомість, відповідно до положень глави 5 «Учасники процесу»КАС України, такого учасника процесу як зацікавлена сторона в адміністративному судочинстві не визначено.
З огляду на вищевказане позивачу слід чітко вказати процесуальний статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судовому процесі.
При цьому, слід звернути увагу позивача на положення п.6 ч.1 ст.106 КАС України, у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо. Таким чином, в тому разі, якщо позивач має намір залучати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, йому слід подавати до адміністративного позову відповідне клопотання.
Відповідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунуті Позивачем у строк до 14.04.2011 року шляхом надання через канцелярію суду (або надіслання поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали (№2а-4465/11/2670 від 30.03.2011 року):
ь привести у відповідність позовні вимоги до положень ст.105 КАС України та ст.106 КАС України;
ь викласти адміністративний позов із врахуванням положень ст.106 КАС України;
ь надати докази сплати державного мита в розмірах визначених п.3 р.VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України, та Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»;
ь визначити процесуальний статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Керуючись ст.105, ст.106, ч.1 ст.108, ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2, Судді Голосіївського районного суду міста Києва Горбань Н.І., зацікавлена особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 14.04.2011 року.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Б.В. Санін