ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
01.03.07 Справа№ 2/104-30/45А
За позовом: ПП. „Фірма Фасад”, м.Львів
До відповідача: Управління Пенсійного Фонду в Галицькому районі, м.Львів
про скасування вимоги про сплату боргу
Суддя Н.Мороз
При секретарі Н.Ходачкевич
Представники:
від позивача - Іванова О.С.
від відповідача – Василів О.А.
Суть спору:
У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв”язку з ново виявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглядаються до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовні вимоги заявлено ПП „Фірма Фасад”, м.Львів до Управління Пенсійного Фонду в Галицькому районі, м.Львів про скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 05.02.2007р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 01.03.2007р.
Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві та пояснив, що вимога відповідача про сплату боргу від 05.01.2007р. №Ю-1281 є незаконною, а нарахування недоїмки в розмірі 19 812,82грн. є неправомірним, оскільки відповідно до п.6 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва”, суб”єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником деяких видів податків і зборів (обов”язкових платежів), в тому числі збору на обов”язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач в судове засідання з”явився, подав заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що обов”язковість сплати страхового внеску на загальнообов”язкове пенсійне страхування не пов”язується із статусом платника податку як суб”єкта підприємницької діяльності і не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента від 03.07.1998р., а також зазначив, що відповідно до картки особового рахунку ПП. „Фірма Фасад” допустив несплату страхових внесків за період з 20.06.2006р. по 21.12.2006р. ( в результаті чого в нього виникла недоїмка в сумі 19812,82грн.), чим порушив п.1 ст.14 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV.
Відповідно до ст. 18 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” страховими внесками є цільовим загальнообов”язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим законом.
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов”язкових платежів, що складають систему оподаткування, на всі ці внески не поширюється податкове законодавство.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Статтею 5 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV регулюються відносини, що виникають між суб”єктами системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування.
Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватись лише у випадку, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов”язкового держваного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов”язковому державному пенсійному страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх права та обов”язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 1 ст.11 вищевказаного Закону встановлено, що загальнообов”язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об”єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб”єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб –суб”єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Згідно з пунктом 1 ст. 14 Закону України №1058-ІV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов”язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та повному обсязі страхові внески.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону №1058- ІV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов”язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов”язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов”язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом № 400/97 ВР, яким разом із Законом №1058- ІV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов”язкове державне пенсійне страхування для суб”єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.
Отже, обов”язок сплачувати страхові внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб”єкта підприємницької діяльності.
Указ Президента №727/98 регулює питання оподаткування суб”єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами ст.15 Прикінцевих положень Закону України №1058- ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення ст.6 зазначеного Указу про звільнення суб”єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.
Враховуючи наведене, вимоги позивача є необґрунтовані, а відтак суд дійшов висновку в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ч.2 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, ст.ст.14, 20, 106 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.17, 69-71, 158-163, 254 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена у порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Мороз Н.В.