ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 р.            Справа № 2-а-1548/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Сапальової Т.В.

при секретарі Афанасьєвій З.В.

за участю:

представників позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача –Жмеринської ОДПІ –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачів –посадових осіб Жмеринської ОДПІ –ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод»до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №000002331/3 (№000001152331/3) від 15.04.2009 р. (№000001152331/2 від 03.02.2009 р., №000001152331/1 від 01.12.2008 р., №000001152331/0 від 02.10.2008 р.), до головних державних податкових ревізорів-інспекторів ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій посадових осіб при проведенні перевірки незаконними, визнання акту перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. неправомірним та його скасування, стягнення з Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями податкового органу на суму 35000 грн.,

В С Т А Н О В И В :

первинно, у березні 2009 р., до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод» (тут і далі «Позивач») до головних державних податкових ревізорів-інспекторів Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (тут і далі «Відповідачі») про визнання дій посадових осіб при проведенні перевірки незаконними, визнання акту перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. неправомірним та його скасування.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду Сторчака В.Ю. від 19 березня 2009 р. за поданим позовом відкрито провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги до посадових осіб Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області мотивовано наступним (а. с. 91-96, т. с. 1).

Працівниками Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Жмеринський маслосирзавод», за результатами якої складено акт №31/23/30580812 від 26.09.2008 р.

У висновках акту зазначено порушення платником податків п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», за що згідно з податковими повідомленнями-рішеннями Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції. Позивач вважає, що при складанні акту порушено вимоги законів України «Про державну податкову службу» та «Про систему оподаткування», а самі посадові особи податкового органу, досліджуючи дотримання платником податків норм технологічного процесу виробництва молока, діяли в незаконний спосіб, поза межами своєї компетенції.

Так, зазначає Позивач, в оскаржуваному акті йдеться про порушення податкового законодавства, зокрема п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Однак, зі змісту акту вбачається, що підставою виявлених порушень стали висновки перевіряючих про невідповідність технологічних процесів переробки молока вимогам законодавства України, яке встановлює вимоги до процесу виробництва та якості молочних продуктів. Позивач вважає, що зазначені висновки ніяким чином не стосуються податкових зобов’язань підприємства та не можуть бути предметом перевірки, проведеної податковим органом. З цих підстав вважають дії Відповідачів протиправними, а складений ними акт таким, що підлягає скасуванню.          

У квітні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод» звернулося до суду з позовом до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (тут і далі «Відповідач») про скасування податкових повідомлень-рішень №000002331/3 (№000001152331/3) від 15.04.2009 р. (№000001152331/2 від 03.02.2009 р., №000001152331/1 від 01.12.2008 р., №000001152331/0 від 02.10.2008 р.).

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду Сапальової Т.В. від 22.04.2009 р. за поданим позовом відкрито провадження в адміністративній справі.

Зазначені позовні вимоги мотивовані наступним (а. с. 4 –17, т. с. 1).

На підставі акту перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. Відповідачем - Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №000001152331/0 від 02.10.2008 р., згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 2787576 грн., суму штрафних санкцій в розмірі 2787576 грн., всього донараховано 5575152 грн.

Позивач, не погоджуючись з винесеним рішенням, в порядку апеляційного узгодження, оскаржив його до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та до Державної податкової адміністрації України. Податкові органи, які розглядали подані скарги, своїми рішеннями залишили відповідні їх без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення – без змін.

В підтвердження протиправності винесених податкових повідомлень-рішень позивач посилається на ст. 1 Закону України «Про молоко та молочні продукти», за визначенням якого ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» є переробним підприємством, а тому ним було цілком правомірно застосовано норми п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі щодо нарахування сум дотаційного ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначає, що як підприємство з переробки молока платник податку при реалізації молока, яке пройшло первинну обробку, повинен був нараховувати дотаційний ПДВ відповідно до вимог п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що фактично ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» і було зроблено та підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку: видатковими та податковими накладними на реалізовану молочну продукцію, необхідними товаросупровідними документами, статутом підприємства та технологічною і дозвільною документацією.

Крім того, позивач вказує на те, що Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області зроблено помилковий висновок про те, що діяльність підприємства у перевіряємий період відносяться до такого виду діяльності, як «оптова торгівля молочними продуктами». На думку Позивача такий висновок не відповідає Класифікатору видів економічної діяльності, а також іншим нормативно-правовим актам. Позивач зазначає, що органи податкової служби не входять до переліку державних органів, які мають право здійснювати контроль та нагляд за дотриманням санітарних та ветеринарних правил, а також дотримання правил проведення технологічного процесу. До повноважень податкового органу входить здійснення контролю за процесом справляння податків господарюючими суб’єктами до бюджетів різного рівня. З огляду на те, що викладені в акті перевірки висновки щодо проведення чи не проведення пастеризації молока не мають жодного відношення до сплати податку на додану вартість у вигляді дотацій сільськогосподарським виробникам, донарахування податку та застосування штрафних санкцій на підставі даного акту Позивач вважає безпідставним, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В підтвердження своєї правової позиції Позивач також посилається на відповідну практику Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України (а. с. 70 , т. с. 1, а. с. 36 –46, т. с. 3).

За клопотанням представників Позивача ухвалою суду від 07.05.2009 року адміністративні справи за вищезазначеними позовами об’єднані в одне провадження для спільного розгляду і вирішення з огляду на те, що заявлені позовні вимоги заявлені одним позивачем до Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області та її посадових осіб, а спірні правовідносини ґрунтуються на одних і тих самих обставинах (а. с. 85, 86 т. с. 1).

Згодом представником Позивача було надано у справу заяву про збільшення розміру позовних вимог (а. с. 160, 161 т. с. 1), згідно з якою ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» просить суд стягнути з Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну незаконними діями податкового органу, в сумі 35000 грн. Зазначену вимогу позивач обґрунтував тим, що для відновлення порушеного права та перевірки достовірності висновків оскаржуваного акту позивач був вимушений звернутися до послуг аудиторської компанії «Гросмейстер» та фахівця з права ОСОБА_8, вартість яких коштувала підприємству 25000 грн. та 10000 грн. відповідно.

Під час підготовчого провадження в судовому засіданні з’ясувалося про розслідування кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства. Представники сторін повідомили суду про проведену слідчим органом виїмку масиву документів бухгалтерського та податкового обліку підприємства для проведення експертиз, що унеможливлює в подальшому дослідження господарських операцій та виконання податкових зобов’язань в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 06.07.2009 року провадження в об’єднаній адміністративній справі зупинено за клопотанням представника Відповідача згідно з п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України до отримання висновків почеркознавчої та судово-економічної експертиз, призначених у кримінальній справі № 08069004, порушеної відносно посадових осіб ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по факту умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченими ч. 3 ст. 212 КК України (а. с. 208, 209 т. с. 2).

Згідно з листом Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області про закінчення експертних досліджень провадження у справі було поновлено, про що винесено ухвалу від 15.02.2010 року (а. с. 219, т. с. 2).

Представники Позивача в судовому засіданні підтримали в повному обсязі позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення їх розміру та наданих у справу письмових пояснень (а. с. 33 –35, т. с. 3), посилаючись на обставини, викладені у позовних заявах, просили суд їх задовольнити.

Додатково суду пояснили, що не погоджуються з підставами донарахування податкових зобов’язань підприємству та застосуванням штрафних санкцій. Щодо обставин справи пояснили, що підприємство ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» є переробним підприємством згідно з реєстраційними документами та статутом, має право та відповідні державні дозволи на проведення господарської діяльності з переробки молока та молокопродуктів. У перевіряємий період, ІІ-IV кв. 2007 р. та І кв. 2008 р., підприємство закуповувало молочну сировину у сільгоспвиробників, проводило охолодження і пастеризацію молока та реалізовувало молоко охолоджене пастеризоване молокопереробним підприємствам за договорами поставки. Такі технологічні процеси є переробкою молока згідно з чинним законодавством України – законом України «Про молоко та молочні продукти», Національним стандартом України «Виробництво молока та кисломолочних продуктів», затвердженим наказом Держстандарту України, а також відповідно до технологічної інструкції переробного підприємства. В підтвердження проведення переробки молока Позивач під час перевірки надав представникам податкового органу видаткові та податкові накладні, їх реєстри, угоди про поставку молока, податкові декларації, банківські та касові документи, документи щодо наявності у підприємства основних засобів виробництва, що на його думку є достатнім для проведення перевірки повноти та своєчасності оподаткування господарських операцій. Відмову у наданні документів, які характеризують виробничий процес, Позивач пояснив відсутністю відповідних повноважень у податкового органу перевіряти дотримання на підприємстві технологічних умов виробництва та переробки молока і молокопродуктів. На думку Позивача, докази щодо не проведення на підприємстві пастеризації молока, здобуті податковим органом, не можуть свідчити про неправильність заповнення податкових декларацій. За порушення санітарних та ветеринарних норм законом передбачено окремий вид відповідальності, застосування якої відноситься до відання інших контролюючих органів.

Представник Позивача вказує на те, що посадові особи, які проводили перевірку, не мали права досліджувати дотримання на підприємстві вимог виробництва молока, оформлення виробничої документації та робити відповідні висновки в акті, оскільки спеціальними законами про податкову службу не передбачено такого права при здійсненні контролю за платниками податків. Позивач також не погодився з доводами Відповідача щодо врахування висновків експертиз, призначених у кримінальній справі, оскільки доказову силу за таких обставин має виключно вирок суду, який ще не винесений. Крім того, представники Позивача послалися на те, що й охолодження молока також вважається його переробкою, чого не врахував Відповідач та його працівники при наданні висновків перевірки. З урахуванням наведеного Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, скасувати податкові повідомлення-рішення, визнати дії Відповідачів протиправними та скасувати складений ними акт перевірки, а також стягнути матеріальну шкоду, заподіяну підприємству незаконними рішеннями податкового органу.

Відповідач - Жмеринська ОДПІ у Вінницькій області та Відповідачі – її посадові особи позовні вимоги не визнали з підстав, зазначених у наданих у справу письмових запереченнях (а. с. 149 –153 т. с. 1, а. с. 224, 225 т. с. 1, а. с. 1 –5 т. с. 2, а. с. 10, 11 т. с. 3).

В судовому засіданні свої доводи представники сторони Відповідача підтримали в повному обсязі та повідомили, що податковий орган вважає викладені в акті обставини такими, що встановлені працівниками податкового органу вірно та з дотриманням законодавства, що регулює діяльність органів Державної податкової адміністрації України.

Представники Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області та її посадові особи пояснили свої доводи наступним.

Під час перевірки, результати якої достовірно відображені в акті, було встановлено, що Позивач – ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» здійснював закупівлю сировини – молока коров’ячого у приватних сільгоспвиробників, охолоджував його та транспортував на інші переробні підприємства згідно з укладеними договорами –ДП «Старокостянтинівський молокозавод»та ВАТ «Летичівський маслосирзавод». Згідно з наданими для перевірки податковими та видатковими накладними підприємство виготовляло та реалізовувало молоко пастеризоване охолоджене, обсяги від реалізації якого включалися до спеціальної декларації по податку на додану вартість. З метою перевірки правомірності користування пільгою по податку на додану вартість, достовірності відображення виготовленої продукції в податковому обліку підприємству було запропоновано надати виробничі (лабораторні) журнали, журнали відомчого контролю, асортиментний перелік продукції, що випускається, якісні посвідчення на відвантажену продукцію, ветеринарні свідоцтва ф. 2, журнал вхідного контролю на ввіз сировини, технологічну інструкцію на продукцію. У зв’язку з відмовою підприємства від надання зазначених документів службовцями податкового органу були здійснені запити до Управління ветеринарної медицини у Жмеринському районі Вінницької області щодо характеристики кожної партії реалізованого молока, до Жмеринської районної санітарно-епідеміологічної станції, ДП «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». З листів цих установ було виявлено, що на відвантаження молока пастеризованого ветеринарні свідоцтва у перевіряємий період не видавалися, лабораторні проби молока пастеризованного не відбиралися, атестація лабораторії підприємства по визначенню показників якості процесу пастеризації не проводилася.

Представники податкового органу суду пояснили, що згідно з чинним законодавством діяльність підприємства по закупівлі від населення та сільськогосподарських виробників – юридичних осіб молока та його подальша реалізація іншим переробним підприємствам без процесу переробки згідно з Класифікатором видів економічної діяльності не відноситься до переробки молока. Відповідно до положень Закону України «Про молоко та молочні продукти» молоко, яке реалізовувалось Позивачем на інші переробні підприємства, є молочною сировиною, а не продуктом переробки.

Таким чином, перевіряючи дійшли висновку, що підприємством при складанні податкової звітності по податку на додану вартість неправомірно включено обсяг поставки молока охолодженого до спеціальної скороченої декларації з ПДВ замість загальної декларації з ПДВ, чим порушено п. 4.1 ст. 4, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов’язання по загальній декларації та завищення податкового зобов’язання по спеціальній декларації в сумі 2787576 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству.

Щодо визнання неправомірним та скасування акту перевірки податковий орган зазначив, що в цій частині позовні вимоги не є обґрунтованими, адже оскаржуваний акт не є рішенням суб’єкта владних повноважень, правомірність чи протиправність складання якого може бути предметом судового розгляду. Щодо заподіяння матеріальної шкоди також заперечили з тих підстав, що не погоджуються з спірністю нарахування податкового зобов’язання та інших вимог Позивача щодо незаконних дій податкового органу.

Представники Відповідача в судовому засіданні підтримали подані письмові заперечення в повному обсязі, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідачі в судовому засіданні – посадові особи Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали в повному обсязі подані письмові заперечення (а. с. 220 –223, т. с. 1) та повідомили, що планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» здійснена відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та з дотриманням вимог інших нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність органів державної податкової служби з проведення планових перевірок платників податків. З урахуванням додаткових пояснень щодо підстав складення висновків перевірки Відповідачі просили в позові відмовити.

Ухвалою суду від 19.03.2010 року (а. с. 93 –95, т. с. 3) задоволено заяву Позивача про витребування письмових доказів у справі та клопотання Відповідача про витребування письмових доказів у справі про зобов’язанння слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Вінницькій області надати суду копії документів з матеріалів кримінальної справи, а саме: лабораторних журналів по виготовленню пастеризованого молока на 52 арк. у кількості 3 шт.; посвідчень про якість, асортиментного переліку на 1 арк. відповідно до протоколу виїмки від 15.12.2008 р.; технологічної інструкції по виготовленню молока відповідно до протоколу виїмки від 17.12.2008 р.; ветеринарних свідоцтв форми 2 на відвантаження молока з ТОВ “Жмеринський маслосирзавод” до ДП “Старокостянтинівський молокозавод” та ВАТ “Летичівський маслосирзавод”, вилучених в ході розслідування кримінальної справи №08069004 відносно посадових осіб ТОВ “Жмеринський маслосирзавод” ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по факту умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, витребувано у СВ ПМ ДПА у Вінницькій області інформацію щодо наявності в провадженні слідчого органу кримінальних справ відносно підприємства (посадових осіб) ТОВ “Жмеринський маслосирзавод” з наданням копій процесуальних документів (порушення провадження у справах, закриття).

26.03.2010 року витребувані матеріали з відповідними поясненнями були надані суду (а. с. 122 –173, т. с. 3).

В процесі розгляду справи Позивачем також заявлялися усні та письмове клопотання (а. с. 104 т. 3) про зупинення провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 156, п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України до ліквідації підприємства, що унеможливить в подальшому розгляд даної справи, оскільки є підставою для закриття провадження у справі. Суд, розглянувши дані клопотання, заслухавши думку присутніх учасників процесу та дослідивши подані представником Позивача докази, дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у справі та ухвалою, постановленою в судовому засіданні, відмовив у їх задоволенні.

Представником Позивача заявлялося клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у справі (а. с. 120 –121 т. с. 3). Після розгляду клопотання в судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, винесення на обговорення питань для експертного дослідження, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню у зв’язку з необгрунтованістю предмету дослідження.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та думки сторін з приводу їх доказової сили, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод» здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 20.12.1999 р., виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради Вінницької області (а. с. 18, т. с. 1), та статуту ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» від 23.05.2008 р. (а. с. 102 –113, т. с. 1).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області АБ № 194214 від 16.02.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод» включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 30580812, керівник – ОСОБА_1, місцезнаходження: вул. Миру, 33, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100 (а. с. 19, т. с. 1).

На підставі направлень №245 від 08.08.2008 р. та №262 від 08.09.2008 р., виданих посадовим особам Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області (а. с. 30, 31 т. с. 2), головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проведена виїзна планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. (а. с. 20 –65, т. с. 1).

На вимогу суду Відповідач надав суду належним чином засвідчені копії документів щодо оформлення та проведення перевірки згідно із супровідним листом (а. с. 28, т. с. 2). Під час дослідження матеріалів справи в цій частині представники Позивача пояснили, що зауважень з приводу правильності оформлення документів на проведення перевірки підприємства або порушень порядку проведення перевірки у Позивача не має.          

Згідно з актом перевірки встановлено наступне.

За укладеними з постачальниками молока – юридичними особами цивільно-правовими договорами та усними угодами з особистими селянськими господарствами підприємство проводить закупівлю основної сировини –молока. За період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року закуплене у населення та сільськогосподарських виробників – юридичних осіб молоко, після проведення його фізичної обробки (очищення та охолодження), ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» реалізовувало переробним підприємствам ДП «Староконстянтинівський молокозавод» та ВАТ «Летичівський маслосирзавод». При цьому молоко, яке реалізовувалось на переробні підприємства, було молочною сировиною, а не продуктом переробки, адже не пастеризувалось, а лише охолоджувалось та очищувалось. Таким чином, діяльність платника податків по закупівлі від населення і сільськогосподарських виробників – юридичних осіб молока та його реалізація іншим переробним підприємствам без процесу переробки, а саме пастеризації, згідно з Класифікатором видів економічної діяльності не відноситься до переробки молока, а класифікується як «оптова торгівля молочними продуктами».

Згідно з наданими для перевірки податковими та бухгалтерськими накладними підприємство виготовляло та реалізовувало молоко пастеризоване охолоджене, на що виписувало податкові накладні, обсяги від даної реалізації були включені до спеціальної декларації по податку на додану вартість. Для перевірки правомірності користування пільгою по податку на додану вартість, достовірності відображення виготовленої продукції в податковому обліку, податковий орган запропонував підприємству в усній формі надати наступні документи, а саме: виробничі журнали; журнал відомчого контролю; асортиментний перелік продукції, що випускається; якісні посвідчення продукції, що відвантажується; ветеринарні свідоцтва форми 2; журнал вхідного контролю на ввіз сировини; технологічний процес на продукцію, що випускається (технологічні інструкції).

Представники підприємства відмовили у наданні вищевказаних документів. У зв’язку з цим на підприємство було направлено листа №8063/10/23-011 від 22.08.2008 р. з проханням надати вищезазначені документи (а. с. 122, т. с. 2).

29.08.2008 року на адресу Жмеринської ОДПІ надійшов лист-відповідь №353 (а. с. 123 –125, т. с. 2), в якому платник повторно відмовився від надання вищевказаних документів і зазначив, що вказані документи не є такими, що пов’язані з нарахуванням і сплатою податків на ТОВ «Жмеринський маслосирзавод».

Податковий орган направив відповідні запити до Управління ветеринарної медицини у Жмеринському районі Вінницької області, Жмеринської районної санітарно – епідеміологічної станції та Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (а. с. 117, 120, т. с. 2).

На вказані запити отримані наступні відповіді, а саме:

- лист Управління ветеринарної медицини у Жмеринському районі Вінницької області № 94 від 28.08.2008 року, в якому зазначено, що на відвантаження молока пастеризованого на ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року ветеринарні свідоцтва форми Ф-2 не видавалися, а видавалися лише для відвантаження молока сирого непастеризованого для відправки на такі підприємства, як ДП «Староконстянтинівський молокозавод» та ТОВ «Летичівський маслозавод»(а. с. 121 т. с. 2);

- лист Жмеринської районної санітарно – епідеміологічної станції №3344/02-04 від 04.09.2008 р., в якому зазначено, що за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року лабораторією Жмеринської райсанепідемстанції проведено 207 досліджень 69 проб незбираного молока, відібраного на ТОВ «Жмеринський маслосирзавод», дослідження молока пастеризованого не проводилось. До затвердженого асортименту на виготовлення молочної продукції, погодженого з райсанепідемстанцєю за вказаний період, молоко пастеризоване не входить. Тільки 04.07.2008 р. погоджено доповнення до асортименту продукції, а саме – молоко коров’яче пастеризоване згідно ДСТУ 2661-94 (а. с. 118, 119 т. с. 2);

- лист Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»№3200/109 від 01.09.2008 року, в якому зазначено, що атестація виробничої лабораторії ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» по визначенню показників: пероксидаза, фосфатаза, які характеризують якість процесу пастеризації молока проведена 02.07.2008 року, свідоцтво про атестацію №ПУ –0151/07 (а. с. 116 т. с. 2).

З огляду на вищевикладене, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» не проводило технологічного процесу переробки молока –пастеризації. Згідно з чинним законодавством України охолодження молока та його подальше транспортування не відноситься до діяльності з переробки молока. У зв’язку з чим при складанні декларації з податку на додану вартість платник податку неправомірно включав обсяги поставки молока охолодженого на інші переробні підприємства до спеціальної скороченої декларації з ПДВ замість загальної декларації з ПДВ, чим порушив п. 4.1 ст. 4, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов’язання по загальній декларації в сумі 2787576 грн. за II-IV кв. 2007 р. та I кв. 2008 р.

На підставі зазначеного акту перевірки Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області винесено податкове повідомлення – рішення №000001152331/0 від 02.10.2008 р., яким Позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 2787576 грн., суму штрафних санкцій в розмірі 2787576 грн., всього донараховано 5575152 грн. (а. с. 66, т. с. 1).

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням оскаржив його до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, яка своїм рішенням залишила зазначену скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін (а. с. 134 –139, т. с. 2).

За матеріалами справи судом також встановлено, що Позивач в подальшому намагався узгодити донараховане зобов’язання, тому звертався зі скаргами на прийняте рішення до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та Державної податкової адміністрації України, рішеннями яких скарги залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення – без змін (а. с. 140 –148, т. с. 2).

За результатами розгляду скарг Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області винесені податкові повідомлення – рішення №000001152331/0 від 02.10.2008 р., №000001152331/1 від 01.12.2008 р., №000001152331/2 від 03.02.2009 р., №000001152331/3 від 15.04.2009 р. (а. с. 67 –69, т. с. 1).

В судовому засіданні оглянуто надані позивачем матеріали, а саме: копії технологічної інструкції по виготовленню молока коров’ячого пастеризованого на ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» (а. с. 196 –201, т. с. 1), копії товарних видаткових та податкових накладних (а. с. 173 –195 т. с. 1, а. с. 48 –77 т. с. 3), копію атестату виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів на ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» (а. с. 133, т. с. 1), копію свідоцтва про атестацію вимірювальної виробничої лабораторії підприємства (а. с. 134, т. с. 1), довідку про фактичну собівартість за період з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. (а. с. 135, т. с. 1), копії термінових звітів про виробництво промислової продукції на підприємстві за квітень 2007 року – квітень 2008 року (а. с. 136 –148, т. с. 1), копію договору про аудиторське обслуговування від 29.09.2008 р. (а. с. 162, т. с. 1), копію аудиторського звіту (а. с. 163 –168, т. с. 1), копію договору про надання юридичних послуг від 10.02.2009 р. (а. с. 170 –172, т. с. 1).

Також судом досліджувались витребувані у слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Вінницькій області копії документів з матеріалів кримінальної справи (а. с. 122 –173, т. с. 3): витяги з виробничих (лабораторних) журналів по виготовленню пастеризованого молока, копії посвідчень про якість молока, копії ветеринарних свідоцтв ф. 2, копія переліку продукції, копії товаро-транспортних накладних, копія технологічної інструкції по виготовленню молока.

На вимогу суду слідчий відділ податкової міліції ДПА у Вінницькій області надав інформацію, що в провадженні відділу знаходить кримінальна справа №08069004 по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 367 КК України. На даний час у справі проводиться комісійна судово-економічна експертиза, а всі матеріали кримінальної справи направлені для проведення експертизи до Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України.

Судом також оглядалися висновки експертиз, призначених у кримінальній справі, порушеній стосовно посадових осіб ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» за ознаками злочинами, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. На даний час за інформацією СВ ПМ ДПА у Вінницькій області провадження у справі закрито.

Згідно з висновком експерта від 03.12.2009 р. в результаті проведення судово-економічної експертизи встановлено, що з урахуванням наданих на дослідження матеріалів і доказів заниження підприємством ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» податку на додану вартість за червень - грудень 2007 р. в сумі 2076606 грн. та за лютий - березень 2008 р. в сумі 710970 грн., всього на загальну суму 2787576 грн. документально підтверджується (а. с. 226- 235, т. с. 2).

Для огляду суду був наданий висновок експерта від 18.07.2009 р., виготовленого в результаті проведення почеркознавчої експертизи із встановлення осіб, які заповнювали лабораторні журнали по виготовленню пастеризованого молока та посвідчень про якість молока. З огляду наданих матеріалів вбачається (копій протоколів допиту свідків та висновку), експертиза підтвердила ведення журналів та виписку посвідчень про якість молока працівниками, що були прийняті на роботу після перевіряємого періоду.

Представники Відповідача наполягали на врахуванні судом висновків експертиз. Відповідачі зазначили, що під час перевірки товаро-супровідні документи, надані їм для перевірки, не містили найменування «пастеризоване». На час проведення виїмки в документах з’явилася літера «п».

Представники Позивача заперечували проти врахування висновків експертизи в якості доказів по адміністративній справі, оскільки вироку в кримінальній справі винесено не було.

В підтвердження своїх доводів по справі представники Позивача надали копію акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 30.09.2008 р., згідно з яким підприємству було вказано на необхідність підготовки технологічної документації та проведення заходів санітарно-ветеринарного контролю продукції –молока пастеризованого (а. с. 21-22, т. с. 3). При цьому суду пояснили, що наявність зауважень щодо процесу виробництва молока пастеризованого свідчить лише про порушення вимог до продукції, а не про відсутність процесу переробки – пастеризації молока та про заниження податку на додану вартість.

Всі письмові докази, надані сторонами у справу, пред’являлися для огляду представникам сторін.

Щодо встановлення обставин справи суд враховує пояснення представників сторін, що сторонами не заперечуються обставини щодо визначення ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» переробним підприємством, атестації виробництва молока та молочних продуктів, щодо укладання договорів поставки молока охолодженого пастеризованного ДП «Старокостянтинівський молокозавод»та ВАТ «Летичівський маслосирзавод».

Оцінюючи докази у справі суд враховує положення ст. 72 КАС України, відповідно до ч. 3 якої обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторони по справі не наполягали на повному дослідженні в судовому засіданні документів бухгалтерського та податкового обліку за перевіряємий період 2007-2008 р.р., не піддаючи сумніву наповнення останніх, відповідних клопотань про дослідження в повному обсязі окремих письмових доказів у справі також не надходило.

Згідно з актом проведеної планової виїзної перевірки представники підприємства зауважили про безпідставність висновків податкового органу щодо виявленого порушення Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до облікових документів.

Разом з тим, суд дослідив питання, пов’язані з дотриманням порядку, наявністю належних повноважень та підстав проведення перевірки, відповідних клопотань від учасників процесу не надійшло. Позивач повідомив суду, що зауважень щодо підстав проведення перевірки відповідно до чинного законодавства про державну податкову службу у нього немає.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідачів та наданих у справу доказів в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в ред. 2007-2008 р.р.) сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі»№805 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п. 6 зазначеного Порядку переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникають у зв’язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про молоко та молочні продукти» переробне підприємство - підприємство, яке закуповує молоко та молочну сировину, має виробничі потужності та умови для виробництва молочних продуктів гарантованої якості та безпеки.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наданого Законом визначення та статутних і дозвільних документів товариство з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод» є переробним підприємством.

З огляду на вищевикладене підприємство щомісячно подає до податкової інспекції дві податкові декларації з податку на додану вартість, в т.ч.: спеціальну декларацію по податку на додану вартість, в якій відображаються податкові зобов’язання і податковий кредит по операціях з придбання молока та продажу продуктів його переробки, та загальну декларацію, в якій відображаються податкові зобов’язання і податковий кредит з продажу іншої продукції.

Визначена в спеціальній декларації до сплати сума податку на додану вартість перераховується на окремий рахунок на спрямовується на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здане ними молоко згідно з Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі. Податок на додану вартість, відображений до сплати в загальній декларації, перераховується до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, підставою виникнення спірних правовідносин стало встановлене перевіркою податкового органу неправомірне користування пільгою з податку на додану вартість в зв’язку з неприйняттям податковим органом при проведенні перевірки доказів пастеризації підприємством молока для його подальшої реалізації іншим підприємствам.

Жмеринська ОДПІ у Вінницькій області вважає, що ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» реалізовувало закуплене у населення молоко, не піддаючи його переробці шляхом пастеризації, а здійснювало лише його первинну обробку шляхом охолодження та очищення молока, що не є переробкою за чинним законодавством.

Таким чином підприємство при складанні декларації з податку на додану вартість неправомірно включило обсяг поставки молока охолодженого за період 2007 - І кв. 2008 р.р. до спеціальної скороченої декларації з ПДВ замість загальної декларації з ПДВ, що призвело до вищезазначених порушень Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані у справу докази, суд, з урахуванням встановлених у справі обставин, керуючись чинним законодавством України, дійшов висновку про правомірність зафіксованих в акті перевірки порушень з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про молоко та молочні продукти» молочна сировина - молоко, призначене для переробки, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), а також вершки та знежирене молоко, одержані шляхом сепарування, які відповідають встановленим вимогам нормативних документів.

Наказом Держспоживстандарту України затверджено Національний стандарт України у молочній промисловості «Виробництво молока та кисломолочних продуктів» ДСТУ 2212:2003.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 ДСТУ 2212:2003 «Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять» цей стандарт встановлює українські терміни та визначення понять у виробництві молока та кисломолочних продуктів. Відповідно до п.п. 7.2, 7.9 ДСТУ 2212:2003 «Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять»технологічні процеси очищення і охолодження молока відносяться до технологічних процесів виробництва молока та кисломолочних продуктів.

Сам технологічний процес виробництва молока охолодженого за ДСТУ 2212:2003 «Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять»складається з наступних процесів: вимоги до якості молока, контроль і приймання сировини, фільтрування молока, охолодження молока, резервування молока, зберігання та транспортування молока.

Зміст положення абз. 8 ст. 1 Закону України «Про молоко та молочні продукти»розрізняє визначення понять «обробки» та «переробки», встановивши, що молоко, піддане попередній фізичній обробці –охолодженню, є молочною сировиною, придатною для переробки. На відміну від Закону Національний стандарт України ДСТУ 2212:2003 «Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять» дає визначення процесам виробництва молока, яке в залежності, від технології (ступеню обробки), може застосуватись для подальшої переробки та виготовлення певних видів молочної продукції, в т.ч. молока пастеризованого.

Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375 затверджено національний Класифікатор «Класифікація видів економічної діяльності». Згідно з п. 3.1 Класифікатора видів економічної діяльності переробка – це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості, склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції. Результатом перероблення сировини є виробництво нового виду продукції, тобто пастеризація молока за технологією проведення вважається його переробкою.

Відповідно до наданої суду Технологічної інструкції по виготовленню молока коров’ячого пастеризованого на ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» - ТІ ДСТУ 2661-94 (а. с. 196-201, т. с. 1) технологічний процесс виробництва молока пастеризованного охолодженого складається з наступних операцій, які здійснюються послідовно: вимоги до якості молока, приймання і контроль сировини, пастеризація молока, охолодження молока, зберігання молока на підприємстві і транспортування.

Крім того, з досліджених судом письмових доказів, а саме: листа Управління ветеринарної медицини у Жмеринському районі Вінницької області № 94 від 28.08.2008 р., листа Жмеринської районної санітарно – епідеміологічної станції №3344/02-04 від 04.09.2008 р., листа Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»№3200/109 від 01.09.2008 р., не підтверджується відбору лабораторних проб, проведення контрольних заходів та сертифікації виробництва такого продукту як молоко пастеризоване за період, який перевірявся. Натомість, видані органом ветеринарного контролю на відвантажену Позивачем продукцію ветеринарні свідоцтва ф. 2 свідчать про виробництво та реалізацію підприємством молочної сировини - молока охолодженого, яке згідно із законом не є продуктом переробки.

Суд критично оцінює доводи Позивача відносно неналежності зазначених вище письмових доказів, оскільки такі документи не є документами бухгалтерського та податкового обліку, а можуть свідчити лише про недотримання виробником встановлених вимог до даного виду продукції.

Вимоги чинного законодавства до виробників сільськогосподарської продукції та переробних підприємств такої продукції свідчать про зворотнє.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про молоко та молочні продукти» молоко, молочна сировина і молочні продукти, які виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України, повинні відповідати показникам якості та безпеки, які встановлені законодавством України. У ст. 6 цього Закону встановлено, що підтвердження відповідності якості та безпеки молока і молочної сировини та молочних продуктів здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарними документами є документи дозвільного характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів, а ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

Виходячи з вимог зазначених вище чинних нормативно-правових актів молоко та молочні продукти є об’єктами державного ветеринарно-санітарного контролю. Згідно зі ст. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про ветеринарну медицину»об’єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами - ветеринарні свідоцтва (для України - форми № 1 та № 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст при кожному відвантаженні та перевезенні партії продуктів виробництва та переробки тваринництва.

Згідно з вимогами Закону України «Про молоко і молочні продукти»державний контроль і нагляд у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молочних продуктів здійснюється з питань додержання ветеринарно-санітарних вимог у процесі виробництва молока, молочної сировини; з питань додержання санітарних норм і правил у процесі розроблення технічних умов, технічних регламентів виробництва молочної продукції; з питань додержання виробником вимог нормативних документів, технічних регламентів, пов'язаних з якістю продукції (крім ветеринарно-санітарних вимог), вимог періодичного державного метрологічного нагляду та вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів - органи виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

За таких обставин суд вважає правомірним та належним використання податковим органом офіційної інформації відповідних державних органів щодо виду продукції, яка виготовлялася та реалізовувалося ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» за перевіряємий період.

При цьому суд критично оцінює достовірність пояснень представників Позивача щодо складності отримання ветеринарних свідоцтв на молоко пастеризоване у зв’язку з їх вартістю. Суд зважає на те, що під час дослідження копій ветеринарних свідоцтв та посвідчень про якість молока представник Позивача пояснив, що такі посвідчення на кожну партію відвантаженого молока виписувало підприємство, після чого на їх підставі виписувались ветеринарні свідоцтва. Оглядом встановлено, що посвідчення про якість молока були виписані на продукцію «молоко п», ветеринарні свідоцтва видані на продукцію «молоко сировина, охолоджене».

Представники Позивача наполягали, що підприємство реалізовувало молоко пастеризоване. Крім того, посилалися на те, що за відсутності доказів проведення пастеризації технологічні процеси з охолодження молока також є переробкою в розумінні норм і правил Національного стандарту України та роз’яснень з листів Державної податкової адміністрації України від 11.07.2000 р. №305/4/16-1110 та Міністерства агропромислового комплексу України та Міністерства економіки України від 10.03.1998 р. №37-21-1-12/2310 (а. с. 17-20, т. с. 3). Однак такі пояснення суд вважає суперечливими, у зв’язку з чим вони не можуть являтися достовірними. Щодо листів-роз’яснень суд керується передусім ч. 2, 3 ст. 9 та ст. 86 КАС України.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктами оподаткування за цим видом податку є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Суд враховує також, що податковий орган, перевіряючи правильність, повноту та своєчасність нарахування того чи іншого виду податку, правомірно вимагав у ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» документи, які характеризують проведену господарську операцію, частиною якої є технологічні процеси виробництва (переробки) продукції, що реалізовується платником податку, керуючись ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу». За встановлених обставин, а також виходячи з передбаченого чинним законодавством України спеціального режиму оподаткування по податку на додану вартість для виробників сільськогосподарської продукції та переробних підприємств цієї галузі, податковий орган правомірно намагався перевірити та встановити наявність у платника податку підстав для застосування спеціальної декларації по податку на додану вартість.

Визначений постановою Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999 року Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі передбачає, що за результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації.

В судовому засіданні виявлено, що податковий орган вірно встановив відсутність у підприємства права на використання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у зв’язку з відсутністю технологічних процесів переробки (пастеризації) молока, яке реалізовувалось у перевіряємий період за видатковими та податковими накладними як молоко пастеризоване охолоджене, а дозвільними та іншими товаро-супровідними документами –як молочна сировина, охолоджена, що не є переробкою згідно з чинним законодавством України. Зворотнього Позивач суду не довів.

З урахуванням наведеного суд вважає висновки перевірки, проведеної Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області, підприємства ТОВ «Жмеринський маслосирзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2008 р., такими, що відповідають обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними та достовірними, дослідженими в судовому засіданні доказами за участю представників сторін, а нараховані згідно з податковими повідомленнями-рішеннями зобов’язаннями –обґрунтованими та правомірними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи Позивача щодо протиправності висновку службових осіб Жмеринської ОДПІ про відсутність проведення пастеризації молока для подальшої його реалізації на молокопереробні підприємства, як першопричини виявлених порушень, є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Таким чином позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо визнання протиправними дій головних державних податкових ревізорів-інспекторів ОСОБА_6, ОСОБА_7 при проведенні перевірки, суд виходить з наступного.

Позивач суду пояснив, що вважає дії цих посадових осіб незаконними у зв’язку з перевищенням службових повноважень щодо втручання у процеси виробництва на підприємстві, а також хибність наданих ними висновків про заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відповідно до ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. (далі –Порядок), плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Під час дослідження матеріалів справи, в т.ч. документів, якими оформлені підстави перевірки та повноваження перевіряючи, представники Позивача повідомили, що зауважень в цій частині до податкового органу та його працівників не мають.

Щодо недостовірності складання акту в частині викладення встановлених перевіркою фактів суд бере до уваги наступне.

Згідно з п. 1.5 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 Порядку за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Дослідивши матеріали перевірки та з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що посадові особи Жмеринської ОДПІ при проведенні перевірки діяли в законний спосіб та в межах своєї компетенції, а викладені в акті перевірки факти ґрунтуються на цілком об’єктивних даних та представлених платником документах бухгалтерського та податкового обліку, а також на офіційно отриманій інформації інших державних контролюючих органів, які вивчались працівниками контролюючого органу при її проведенні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що твердження позивача щодо перевищення повноважень Відповідачами при проведенні планової документальної перевірки ТОВ «Жмеринський маслосирзавод» є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству. У зв’язку з наведеним у задоволенні вимог Позивача про визнання дій головних державних податкових ревізорів-інспекторів Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протиправними слід відмовити.

Оцінюючи доводи позивача в частині визнання акту перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. неправомірним та його скасування, суд виходить з нижченаведеного.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.3. розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Таким чином, в порядку адміністративного судочинства при вирішенні адміністративних спорів надається оцінка рішенням суб’єктів владних повноважень.

За загальними ознаками та визначеннями, які містяться в чинному законодавстві України, правовим актом є волевиявлення (рішення) уповноваженого суб’єкта права, який регулює суспільні відносини шляхом встановлення (зміни, скасування, зміни сфери його дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на підставі цих норм прав та обов’язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. Він оформлюється в установлених законом випадках у вигляді письмового документа.

На відміну від нормативно-правового акта акти індивідуальної дії визначають правові наслідки для конкретної особи.

З наведеного вбачається, що акт перевірки не передбачає настання наслідків зобов’язального характеру на відміну від рішення суб’єкта владних повноважень –нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, яким в даному випадку є податкове повідомлення –рішення, винесене відносно позивача.

З урахуванням цього акт, яким оформлюються результати перевірки, є службовим документом, а не рішенням суб’єкта владних повноважень, тому не може бути визнаний неправомірним та бути скасованим. Суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач помилково обрав спосіб захисту прав в публічно-правових відносинах. Крім того, перевіривши та дослідивши обставини справи, керуючись чинним законодавством України щодо оформлення результатів планових перевірок податкових органів, суд встановив відсутність порушень чи протиправних дій при складанні оскаржуваного акту.

У зв’язку з цим в частині позовних вимог щодо визнання неправомірним акту перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. та його скасування слід відмовити.

Визначаючись щодо підстав стягнення з Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями податкового органу на суму 35000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

У ст. 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень.

Суд бере до уваги те, що зобов’язання з відшкодування матеріальної шкоди регулюються чинним цивільним законодавством України.

Так, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду встановлені у ст. 1166 Цивільного кодексу України. У ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В обґрунтування своїх вимог з відшкодування завданої матеріальної шкоди позивач посилається на те, що для відновлення порушеного права позивач був змушений звернутися до послуг аудиторської компанії та фахівця з права, загальна вартість яких коштувала підприємству 35000 грн.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані у справу докази, суд, з урахуванням встановлених у справі обставин, керуючись чинним законодавством України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

При цьому суд, перевіривши доводи сторін та обставини справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши чинне законодавство України, дійшов висновку про відсутність у діях посадових осіб Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області ознак протиправності при проведенні перевірки ТОВ «Жмеринський маслосирзавод». Відповідачі, реалізовуючи свої повноваження, діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами України, при цьому не порушуючи права та законні інтереси позивача у справі.

У зв’язку з недоведеністю заподіяння матеріальної шкоди Відповідачами –податковим органом та головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_6, ОСОБА_7 підстави для стягнення матеріальної шкоди згідно з положеннями Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 158-163, 166, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Жмеринський маслосирзавод»до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №000002331/3 (№000001152331/3) від 15.04.2009 р. (№000001152331/2 від 03.02.2009 р., №000001152331/1 від 01.12.2008 р., №000001152331/0 від 02.10.2008 р.), до головних державних податкових ревізорів-інспекторів ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій посадових осіб при проведенні перевірки незаконними, визнання акту перевірки №31/23/30580812 від 26.09.2008 р. неправомірним та його скасування, стягнення з Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями податкового органу на суму 35000 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова виготовлена 06.04.2010 р.

Суддя           Сапальова Тетяна Валентинівна