ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про припинення провадження у справі
27.04.09 справа № 14/124д/09
Суддя Хоролець Т.Г.
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 (69067 м. Запоріжжя,
АДРЕСА_1)
До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3 (69000 АДРЕСА_2)
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу
За зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 (69000 АДРЕСА_2)
До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (69067 АДРЕСА_3)
Про визнання права власності
Суддя Хоролець Т.Г.
Представники:
Від позивача
(відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_4, дов. б/н від 14.12.2006
Від відповідача
(позивач за зустрічним позовом)ОСОБА_5, дов. б/н від 05.02.2009
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду надійшла позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.06.2005 року.
26.03.2009 порушено провадження у справі №14/124д/09, судове засідання призначено на 27.04.2009.
23.04.2009 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ПП ОСОБА_3 до ПП ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом договору купівлі-продажу від 20.06.2005.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд визнав їх достатніми для прийняття до сумісного розгляду із первісним позовом на підставі ст. 60 ГПК України, призначив до розгляду 27.04.2009.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 27.04.2009 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги ст.ст. 203,215,216,657 ЦК України, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.06.2009, у зв’язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених частинами 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив. Зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, нотаріально не посвідчений договір може бути визнаний судом дійсним, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1472/2006 договір визнано дійсним.
Позивач за зустрічним позовом вимоги обґрунтовує ст.ст. 321,392 ЦК України, просить визнати право власності на майновий комплекс що проданий за договором купівлі-продажу від 20.06.2005 року, з тих підстав, що позивач за перевісним позовом оспорює право власності позивача за зустрічним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги визнав.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2005 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (позивач за первісним позовом) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (відповідач за первісним позовом) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу цеху нестандартного обладнання, розташованого за адресою Запорізька область, Пологівський район, м Пологи, вул. Червоногвардійська, 33 “б”.
Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.06.2009 так як він не посвідчений нотаріально відповідно до положень ст. 657 ЦК України, з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених частинами 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину. Так, за приписами частин першої-третьої ст. 203 ЦК України:
- 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
- 2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
- 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені в ст. 220 ЦК України. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Отже, законодавчо встановлено, що у разі недодержання при укладанні договору вимоги закону, такий договір є нікчемним, проте в суді можуть бути заявлені вимоги тільки про застування наслідків його вчинення, а не про визнання його недійсним.
Позивач за первісним позовом просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.06.2005 тільки з підстав не посвідчення його нотаріально.
За таких підстав в задоволенні первісного позову слід відмовити.
Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогою визнати право власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання, розташованого за адресою Запорізька область, Пологівський район, м Пологи, вул. Червоногвардійська, 33 “б”, який є предметом договору купівлі-продажу від 20.06.2005 року.
З матеріалів, доданих до зустрічної позовної заяви, вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1472/2006 договір від 20.05.2005 року, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємцем ОСОБА_3 визнано дійсним. Крім того, цим же рішенням суду, за ОСОБА_6 визнано право власності на нерухоме майно: майновий комплекс цеху нестандартного обладнання літ. “Л”; “З”; ”О”; ”М”; ”м”; ”І” розташований в Запорізькій області, Пологівського району , м. Пологи, вул. Червоногвардійська, буд.. 33 “б”, яке є предметом зустрічного позову.
Більш того, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на зазначений майновий комплекс зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1472/2006.
Вимоги обґрунтовує ст. 392 ЦК України, зазначає, що позивач за первісним позовом продавши позивачу за зустрічним позовом майновий комплекс, незаконно та безпідставно звернувся до суду про визнання договору недійсним, отже оспорює право власності позивача за зустрічним позовом.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що за позивачем за зустрічним позовом вже визнано в судовому порядку право власності на об’єкт нерухомості: майновий комплекс цеху нестандартного обладнання літ. “Л”; “З”; ”О”; ”М”; ”м”; ”І” розташований в Запорізькій області, Пологівського району, м.Пологи, вул. Червоногвардійська, буд. 33 “б”, реєстрація права власності не скасована, спір про право власності було вирішено 24.03.2006 року в суді, отже, відсутній предмет спору.
За приписами п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, суд припиняє провадження у справі за зустрічним позовом.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються за первісним позовом на позивача, за зустрічним позовом на позивача.
Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1.В задоволенні первісного позову відмовити.
2. Провадження у справі за зустрічним позовом припинити.
Суддя Т.Г.Хоролець
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 12.05.2009 року