ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.09 Справа № 14/44д/09
Суддя Хоролець Т.Г.
За позовом Приватного малого підприємства “ІНФОРМСЕРВІС” (71700 м. Токмак Запорізька область, вул. 14 Вересня, 35)
До відповідача-1 Токмацької міської ради (71700 м. Токмак Запорізька область, вул. Революційна, 45)
До відповідача-2 Управління комунальної власності Токмацької міської ради (71700 м. Токмак Запорізька область, вул. Революційна, 45)
Про спонукання укласти договір нежилого приміщення
Суддя Хоролець Т.Г.
Представники:
Від позивача Коновалова Н.О., наказ №1-1 від 01.08.1996
Васильченко Р.А., довіреність б/н від 03.01.2007
Від відповідача-1 Сидоренко О.В., довіреність №5 від 09.01.2009
Від відповідача-2 Сидоренко О.В., довіреність №1 від 09.01.2009
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позовні вимоги про спонукання відповідача Токмацьку міську раду переукласти договір оренди нежитлового приміщення як з правонаступником.
20.01.2009 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.02.2009. Оголошувалася перерва до 18.03.2008.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 18.03.2009 на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 20.04.2009.
Розгляд справи відкладався до 20.04.2009. У зв’язку з тим, що 20.04.2009 є вихідним днем, розгляд справи перенесено на 21.04.2009.
У судовому засіданні 21.04.2009 від сторін надійшла заява про вирішення спору у більш тривалий термін відповідно до положень ст. 69 ГПК України, а саме до 10.05.2009. Оголошено перерву до 07.05.2009.
У судовому засіданні 07.05.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. Свої вимоги обґрунтовує ст. 283 ГК України, ст.ст. 770,764,777,795, ЦК України, ст.ст. 17,26,28,29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Просить спонукати Токмацьку міську раду переукласти договір оренди нежитлового приміщення як з правонаступником.
Відповідачі проти позову заперечують.
Відповідач-1 у відзиві зазначив, що рішенням Токмацького районного суду від 26.07.2006 безхазяйне майно – частину одноповерхової будівлі площею 167,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Токмак Запорізької області, вул. Серьогіна, 10 передано у комунальну власність Токмацької територіальної громади, представником якої є Токмацька міська рада. Рішенням сесії Токмацької міської ради вказане приміщення включено до комунальної власності територіальної громади м. Токмак. Договір оренди між позивачем та ВАТ “Південдизельмаш” припинив свою дію. Починаючи з червня 2004 року до теперішнього час орендна плата позивачем не сплачується. Вважає, що позивачем незаконно займається вищезазначене приміщення, на підставі чого Токмацькою міською радою неодноразо вимагалося звільнити приміщення. Однак приміщення до цього часу не звільнене. Просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 письмових пояснень чи заперечень не надав, в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача-1.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів, наданих позивачем у якості доказів до справи, вбачається, що з 2000 року Приватне мале підприємство “Інформсервіс” (позивач у справі) використовувало нежитлове приміщення за адресою м. Токмак Запорізької області, вул. Серьогіна, 10 під магазин на правах оренди відповідно до договорів укладених з ВАТ “Південдизельмаш”.
Договори оренди укладалися терміном на один рік. Останній договір оренди між позивачем та ВАТ “Південдизельмаш” було укладено 01.01.2004 року, строк дії договору закінчився 31.12.2004 року.
Орендна плата позивачем в 2004 році вносилася в ЖКО ВАТ “Південдизельмаш” по червень 2004 року, як вбачається з листів позивача від 20.11.2006 року та “Південдизельмаш” № 27/1877 від 24.11.2006р.
26.07.2006 року за рішенням Токмацького районного суду по справі № 2-о-54 до комунальної власності Територіальної громади передано безхазяйне майно частину одноповерхової будівлі, розміром 167,7 кв.м, розташованої за адресою м. Токмак Запорізької області, вул. Серьогіна, 10.
Рішення суду прийнято на підставі ст. 335 ЦК України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Виходячи із положень цієї статті, нежитлове приміщення по вул. Серьогіна,10 в м. Токмак до 26.07.2006 (рішення суду) більше року було безхазяйною нерухомою річчю, тобто практично з того моменту коли позивач перестав вносити орендну плату.
Позивач просить переукласти договір оренди нежитлового приміщення як з правонаступником посилаючись на ст. 770 ЦК України. У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.
Як вже зазначалося, у комунальну власність територіальній громаді нежитлове приміщення по вул. Серьогіна,10 в м. Токмак передавалося як безхазяйна нерухома річ за рішенням суду.
Крім того, позивач звернувся з вимогою понудити переукласти договір оренди. Такого поняття як переукласти договір в законодавстві не існує, договір може бути укладений, може бути продовжена дія договору.
Законодавством визначений порядок укладання договору оренди комунального майна. Необхідною умовою передачі об’єкту в оренду є рішення (волевиявлення) орендодавця щодо передачі майна в оренду.
Укладення господарських договорів, зокрема і оренди комунального майна, здійснюватися з додержанням вимог, передбачених, насамперед, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, Цивільним кодексом України, ст.ст. 179, 181 ГК України.
Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов’язання. Так, в ч.7 ст. 179 ГК України зазначено: господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Діючим законодавством передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. За загальним правилом договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.
У відповідності до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Істотними умовами договору оренди, за приписами ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов’язань; забезпечення виконання зобов’язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.
Із аналізу перелічених норм законодавства слідує, що обов’язковою умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти договір є, зокрема, обов’язковість для сторін укладення договору, спір між сторонами щодо умов договору, тобто відмова сторони від укладення договору на умовах, запропонованих іншою стороною, чи частиною із них. При цьому законодавець передбачив строк для розгляду проекту договору іншою стороною –20 днів.
За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 36 цього Кодексу визначено: письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що відповідно до ст.84 Господарсько-процесуального кодексу України, у спорах про спонукання до укладення договору в рішенні необхідно зазначати умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Позивач не надав проект договору, який би суд міг оцінювати та не довів, з яких підстав суд міг би спонукати відповідача укласти договір оренди.
Отже, на час розгляду даної справи відсутні підстави для спонукання відповідача укласти договір оренди.
Посилання позивача на ст. 17,26 Закону України “Про оренду державного майна” , ст.ст. 764,777,795 ЦК України в даному випадку недоречні виходячи з наступного.
Стаття 17 Закону передбачає продовження дії договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору. Як вже зазначалося з 2006 року майно було визнане безхазяйним, а дія договору закінчилася 31.12.2004 року, отже не може йти мова про односторонню відмову від договору (ст. 26 Закону).
В ст.777 ЦК України йдеться про переважні права орендаря, який належним чином виконує умови договору. Як встановлено в судовому засіданні, позивач припинив сплачувати орендну плату з червня 2004 року.
До матеріалів справи додано звернення позивача, датоване 28.11.2006 року за № 156 до міської ради щодо розгляду на сесії питання про переукладення договору оренди. Проте, подальших дій з боку позивача, крім звернення до суду з цим позовом, не відбулося.
Безпідставне посилання позивача на ухвалу суду по справ № 02-7/2368-02-7/2765-22/127/08 про встановлення судом факту продовження строку дії договору. 28.10.2008 року ухвалою суду по справі № 02-7/2368-02-7/2765-22/127/08 позовну заяву залишено без розгляду, в зв’язку з неможливістю розглянути справу по суті через ненадання належних доказів та неявкою позивача до суду.
На час розгляду справи в суді Орендодавцем виступає Токмацька міська рада, отже йдеться про оренду комунального майна, яке в оренду може бути передано тільки при погодженні сторонами всіх істотних умов, перелік яких визначений ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Спонукати відповідача укласти договір оренди на умовах договору від 01.01.2004 року неприпустимо, так як він не містить істотних умов договору оренди визначених Законом.
Крім того, позивач не довів яким чином порушені його права, якщо на його думку, а саме посилання на ст. 17 Закону, ст. 764 ЦК України договір від 2004 року діє.
Отже, вимоги позивача не збігаються з обґрунтуваннями та викладеними в позовній заяві обставинами.
В задоволенні позову з зазначених підстав відмовляється.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Т.Г.Хоролець
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 13.05.2009 року.