ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
15.03.10 № 09-07/281
Суддя Федорова О.В.(декр)
Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ»(69050, м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1)
про заборгованості у розмірі 11.307грн.65коп., яка складається:
1. по оплаті послуг ринку за утримання торгового місця загальною площею 12,5кв.м. в період з 01.08.2007р. по 26.05.2007р. у розмірі 4425грн.93коп., з них 1183грн.01коп. пені, відповідно до рахунку ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»заборгованості по сплаті послуг ринку від 11.03.10р. №23;
2. 6881грн.72коп. за збереження майна в контейнері ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ» на охоронюваному майданчику з 27.05.2009р. по 10.05.2010р., з них 781,72грн. пені, згідно наказу по підприємству від 01.12.21008р. №25 та відповідно розрахунку ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»за утримання та збереження майна (торговельного об’єкта), на території автомобільного ринку від 11.03.10р. №24.
Встановив, що позовна заява підлягає поверненню виходячи з наступного:
Згідно до ст. ст. 54 та 57 ГПК України зміст та форма позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство на підставі якого подається позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються судом у спосіб, передбачений ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України та іншими способами, передбаченими договором або законом.
Позивачем ставляться вимоги про стягнення суми заборгованості по оплаті послуг ринку та пені; за збереження майна в контейнері за період з 27.05.2009р. по 10 травня 2010р. та пені.
Згідно з ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст.ст. 12,13,14 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
В той же час, позивач документально не довід порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідача (відсутні належне документальне обґрунтування).
Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за збереження майна в контейнері та стягнення пені, згідно наказу по підприємству від 01.12.2008р. суд також вважає нормативно необґрунтованими та документально недоведеними.
Крім того, позивачем ставлять вимоги про стягнення пені у розмірі 781грн.72коп., за період прострочення зобов’язання з 27.05.2009р. по 10 травня 2010р. (2 аркуш позову).
Суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги повинні бути реальними, тобто право на звернення з позовом про стягнення штрафних санкції у позивача виникає у разі наявності порушень.
Таким чином, позивач не довів підстав для стягнення пені за вказаний період (з 27.05.2009р. по 10 травня 2010р.)
У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Статтею ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно до Роз’яснень Вищого господарського суду №04-5/609 від 31.05.2002 р. та №04-5/212 від 10.02.2004 р., тільки розрахунковий документ (поштова квитанція або фінансовий чек), виданий відправникові поштового відправлення відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1155, може вважатися належним доказом надсилання сторонам копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Разом з тим, позивач належних доказів направлення копії позовної заяви з додатком на адресу відповідачу суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не представлені докази направлення відповідачу копії позовної заяви і прикладених до неї документів.
Нормами п.3-1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258»внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ” розмір витрат з ІТЗ в господарських справах, затверджених постановою КМУ від 21.12.2005р. №1258. дорівнює 236грн.00коп.
Таким чином, станом на 13.08.2009р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.
До позовної заяви додана квитанція №346 від 12.03.2010р. на суму 75грн.
У відповідності до вимог п.10 ст.63 ГПК України сплата вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обов’язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 3,6,10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ :
Позовну заяву повернути позивачу без розгляду.
Додаток: на 28 аркушах, в тому числі оригінали квитанцій №344 від 12.03.2010р. АН суму 133грн.14коп. (державне мито), №346 від 12.03.2010р. на суму 75грн.00коп. (інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Суддя О.В. Яцун