Жовтневий районний суд Миколаївської області

м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77, 54050, (0512) 25-20-11

Справа № 2-42/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

9 лютого 2010 року

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючого по справі -судді Царюк Л.М., при секретарі Бітюковій С.В., за участю: позивачки - ОСОБА_1, представника позивачки - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника третьої особи- Москаленко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, де просить визнати право власності на земельну ділянку, що знаходиться під житловим будинком з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, площею 0,0473 кв.м, по вулиці Степовій, 39 в с. Лупарево Жовтневого району Миколаївської області.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила визнати право власності на 1/2 частку земельної ділянки, що знаходиться під житловим будинком з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, площею 0,0473 кв.м, по вулиці Степовій,39 в с. Лупарево Жовтневого району Миколаївської області. Суду пояснила що 23.11.1993 року зареєструвала шлюб з відповідачем, а 02.11.2000 року шлюб між ними розірваний. Від сумісного життя мають сина ІНФОРМАЦІЯ_1. До одруження відповідач отримав у приватну власність присадибна земельну ділянку, під час подружнього життя на зазначеній ділянці ними був побудований будинок. Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19.12.2008 року вказаний житловий будинок був поділений в натурі по 1/2 частки за кожним. Отже вона має право володіти 1/2 частини земельної ділянки під жилим будинком. Проте відповідач не пускає її з сином до будинку обґрунтовуючи тим, що земля під якою стоїть її частина будинку належить йому, а відтак вона змушена звернутися до суду.

Представник позивачки підтримала позовні вимоги повністю, підтвердив обставини на які посилається позивачка в позові, та просила позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі суду пояснив, що згідно державного акту на право приватної власності на землю від 20.09.93р. серії МК № 05509 йому передана у приватну власність присадибна земельна ділянка в с. Лупарево по вул. Степова, 41. Вказану спірну ділянку він отримав у приватну власність до укладення шлюбу з позивачкою, отже ділянка є його приватною власністю. В зв’язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - відділу Держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області не заперечувала в задоволенні позовних вимог позивачки.

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу 02.11.2000р. шлюб між сторонами розірвано (а.с. 14,41).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 20.09.93р. серії МК № 05509 на підставі рішення Лиманівської сільської ради народних депутатів від 28.08.93р. № 179 ОСОБА_3 передана у приватну власність присадибна земельна ділянка в с. Лупарево по вул. Степова, 41 (а.с. 15).

Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19.12.2008 року залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.09р. вказаний житловий будинок був поділений в натурі між сторонами (а.с. 17-19, 78-80).

Згідно рішення № 5 від 03.05.00р. Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області була змінена нумерація житлового будинку та присадибної ділянки в с. Лупарево по вул. Степовій з № 41 на № 39 (а.с.42).

Аналізуючи вищевикладене, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 23 листопада 1993 року по 2 листопада 2000 року . До одруження відповідач отримав у приватну власність спірну присадибну земельну ділянку, під час подружнього життя на зазначеній ділянці сторонами був побудований будинок. Після розлучення згідно з рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19.12.2008 року вказаний житловий будинок був поділений в натурі по 1/2 частки за кожним. Спірна земельна ділянка не була визнана спільною сумісною власністю подружжя. Власником спірної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_3, а позивачка є власником частки будинку та споруд, що розташовані на вказаній земельній ділянці.

Згідно ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Як встановлено в судовому засіданні будь-яких цивільно-правових угод з приводу переходу права власності на житловий будинок та споруди між сторонами не укладалося, а мало місце розподіл нерухомого майна подружжя, що визнано судом спільною власністю. Визнання за особою права власності на 1/2 частку житлового будинку та господарських споруд в даному випадку не тягне за собою право власності на земельну ділянку, на якій розташовані ці об’єкти.

За таких обставин, суд приходе до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки, що знаходиться під жилим будинком № 39 з належними господарськими та побутовими

спорудами по вулиці Степовій в с. Лупарево Жовтневого району Миколаївської області - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л.М. Царюк