Здолбунівський районний суд Рівненської області

м. Здолбунів, вул. Незалежності, 10, 35705, (03652) 2-61-12

Справа № 1-18/10

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Мішури В. С.

при секретарі Якубчик Т. А.

за участю прокурора Пришка О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, раніше судимого Борогодчанським районним судом Івано-Франківської області 9 грудня 2009 року за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, утримується в місцях позбавлення волі з 9 грудня 2008 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд -

установив:

25 жовтня 2008 року о 14 год., перебуваючи в квартирі № 48, домоволодінні № 20 по вул. Гетьмана Мазепи м. Здолбунів, Рівненської області, ОСОБА_1, маючи намір на викрадення кредитної картки та мобільного телефона, таємно викрав кредитну картку, яка належала ОСОБА_2

За допомогою трансакції через банкомат «Приватбанку», що по вул. Гетьмана Мазепи, 8 в м. Здолбунів, зняв гроші з викраденої картки в сумі 500 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 26 жовтня 2008 року близько 20 год. в тієї ж квартири викрав мобільний телефон «Нокія» вартістю 962,35 грн., який належав тій же потерпілій, та за допомогою трансакції з того ж банкомату знову зняв 900 грн.

Загальна сума спричиненого потерпілій ОСОБА_2 збитку склала 2 362, 35 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1, як підсудний, вину у вчиненні злочину визнав повністю і зізнався, що з початку жовтня 2008 року він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5 що належить ОСОБА_2. Знаючи, що у неї є кредитна картка та мобільний телефон, вирішив їх викрасти.

25 жовтня 2008 року біля 14 год., скориставшись відсутністю ОСОБА_2, з гаманця, що був у сумці, дістав кредитну картку «Приватбанку», маючи її пін-код, з банкомату, що розташований в будинку № 8 на тій же вулиці, зняв 500 грн.

Наступного дня він знову заволодів кредитної карткою і мобільним телефоном марки «Нокія - 6331». Залишивши квартиру потерпілої, з того ж банкомату ним знято 900 грн.

-2-

Після цього виїхав у м. Київ. Телефон загубив у м. Дніпропетровську, а викрадені гроші витратив на власні потреби.

За клопотанням підсудного та за згодою прокурора суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи , які ніким не оспорюються згідно до вимог ст. 299 КПК.

Суд переконався у тому, що підсудний вірно розуміє зміст всіх обставин справи,

які б підлягали б доказуванню і не заперечуються. Сумніву у добровільності та істинності його позиції немає. Підсудному роз'яснено, що він при відмові від

дослідження доказів щодо фактичних обставин справи буде позбавлений можливості.

оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на

істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Дії підсудного суд кваліфікує по ч. 1ст. 185 КК тому, що він таємно викрав чуже

майно.

Призначаючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, обставини справи та особу підсудного.

Ним скоєно злочин невеликої тяжкості.

Визнання вини обставина, що пом'якшує його відповідальність.

Обтяжуючих вину обставин, суд не встановив.

Суд ОСОБА_1 1.1. характеризує негативно: схильний до бродяжництва вчинення злочинів, ніде не працює.

Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства. Покарання слід призначити у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

Вироком Богородчанського районного суду Івано_Франківської області від 9 грудня 2009 року ОСОБА_1 1.1. засуджений за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України за сукупністю злочинів до 3 років обмеження волі.

На даний час ним відбуте покарання -1 рік 3 місяці 20 дні. Строк не відбутого покарання становить 1 рік 6 місяців та 10 дні.

Остаточне покарання йому слід призначати за правилами ч. 4 ст.70 КК України, так як злочин по даній кримінальній справі ним вчинено до постановлення попереднього вироку.

Підстав для застосування ст. ст. 69,75, 76 КК суд не вбачає.

Підлягає стягненню на користь потерпілої сума збитку в 2 362,35 грн., яку визнав підсудний.

З речові доказів по справі(а. с. 31): гаманець чорного кольору та два бейсики знищити; кредитну карту повернути потерпшій, компактдиск залишити в матеріалах справи.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд немає.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину та

призначити покарання по ч. 1 ст. 185 КК- 200 (двісті) годин громадських робіт

Відповідно ч. 4 ст. 70 КК остаточне покарання призначити засукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим згідно з вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2009 року-3 (три) роки обмеження волі.

Відбуття покарання рахувати з 9 грудня 2008 року.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком залишити попередній-тримання під вартою.

Стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 (35700, м. Здолбунів, вул. Гетьмана Мазепи, 20/48, Рівненської області 2 362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 35 коп.

З речових доказів: кредитну картку «Приватбанку» № 5457 0829 7736 6496 повернути ОСОБА_2; гаманець та два бейжики, що належать засудженому, - знищити; компактдиск залишити в матеріалах даної кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд, а засудженим -у той же строк і в такому ж порядку, але з часу вручення копії цього вироку.

Суддя