Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: судді Поліщук М.А.

суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

встановила:

В липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просив визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячну соціальну допомогу у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, неправомірною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування йому як дитині війни, державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити виплату за період 2006-2009 року в сумі 4390 грн.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 19 серпня 2009 року задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача у відмові провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачці недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 19 серпня 2009 року.

В апеляційній скарзі УПФУ у м.Ірпені Київської області просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УГІФУ у м.Ірпені Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове у тримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ. у Згурівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на Державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані. Конституцією /країни та Законом У країни "Про соціальний захист дітей війни" права позивачки на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на ЗО відсотків

Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від

22.05.2008року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19. пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35. пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним .Судом України цього рішенння.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходнв із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них. повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

Проте, колегія судді не може погодитись з висновком суду в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки недораховану щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у ^відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 19 серпня 2009 року.

Тому, враховуючи положення ст. 99 КАС, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року та межі позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 15 липня 2008 року, згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції.

За наведених обставин, постанова суду в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області - задовольнити частково.

Змінити постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19 серпня 2009 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області нарахувати на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року до 19 серпня 2009 року та постановити в цій частині нову постанову.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком за період з 15 липня року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 5 статті 254 КАС України та ложе бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий

Судді