Справа № 2-2796-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.

при секретарі - Продан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, Структурний підрозділ комунального підприємства Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду ВСП « Грушківський», третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення порядку користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року позивач звернувся до суду з заявою до відповідача та просить визначити порядок користування квартирою № 129 по вулиці Василенка, № 23 у м. Києві, а саме: позивачу виділити у користування житлову кімнату площею 11,4кв.м, відповідачці ОСОБА_2 та неповнолітньому сину ОСОБА_3 житлову кімнату площею 17, 2 кв.м. У спільному користуванні залишити кухню площею 5,8 кв.м, коридор площею 3,0 кв.м і 1,9 кв.м, вбиральню поєднану площею 2,8 кв.м., балкон площею 0,8 кв.м. Зобов`язати структурний підрозділ «Грушківський» КП « Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» укласти окремі договори найму з позивачем та відповідачкою про надання послуг з обслуговування будинку, споруд та при будинкових територій.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що оскільки протягом останнього часу з відповідачкою виникають конфлікти по користуванні квартирою, мирно вирішити питання користування квартирою не можливо, вважає за доцільне встановлення даного порядку користування житловою площею.

Представник позивача, яка є матір`ю позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримала, просила їх задоволення. Зазначила, про те, що вважає порядок користування квартирою який пропонується для встановлення доцільним, зважаючи на те, що відповідачка разом з сином користуючись кімнатою 11, 4 кв.м, фактично разом з неповнолітнім сином користуються кімнатами 11, 4 кв.м та 17,2 кв.м, які є суміжними, поєднаними спільним входом, чим створює перешкоди позивачу у користуванні житловою площею.

Представник відповідачки в ході судового розгляду позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, оскільки встановлення даного порядку користування квартирою призведе до порушення житлових прав неповнолітнього сина відповідачки, а оскільки кімнати в спірній квартирі є суміжними, укладання окремого договору найму є неможливим. Крім того послалась на те, що відповідачка неодноразово зверталась до служби у справах дітей, щодо жорстокого поводження відповідача з дитиною та порушення нею в судовому порядку справи про позбавлення його батьківських прав.

Представник Структурного підрозділу комунального підприємства ВСП «Грушківський « Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду » в судове засідання свого представника не направив, просив розглянути справи його відсутність, просили ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник Органу опіки та піклування Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що встановлення зазначеного порядку користування квартирою призведе до порушення прав неповнолітньої дитини.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира № 129 в будинку по вул. Василенка, 23 в м. Києві належить на праві власності позивачу ОСОБА_2І, відповідачці -ОСОБА_2 та їх неповнолітньому сину ОСОБА_3,19.07.2001року народження ( а.с.10) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.11.2002 року (а.с.7).

Спірна квартира складається з 2 кімнат загальною жилою площею 28,6 кв.м., які поєднані спільним входом і не є ізольованими, а саме кімнати 17,2 кв.м. та кімнати 11.4 кв.м, кухні-5,8 кв.м, вбиральні 2,8 кв.м , коридору 3,0 кв.м та 1,9 кв.м , вбудованої шафи 2,3 кв.м ( а.с.8,9).

В спірній квартирі є зареєстрованими відповідачка та ії неповнолітній син ( а.с.88).

Між позивачем та відповідачкою 15.09.2009 шлюб розірваний ( а.с.6).

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачка та ії неповнолітній син користуються кімнатою 11,4кв.м та оскільки дана кімната поєднана спільним входом з кімнатою 17,2 кв.м. мають доступ до користування кімнатою 17,2 кв.м., кімнатою 17,2 кв.м. користується позивач.

Позивачем заявлені вимоги стосовно виділу йому у користування кімнати 11,4 кв. а відповідачці разом з ії неповнолітнім сином 17,2 кв.м, місця загального користування залишити в спільному користуванні.

Відповідно до ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що оскільки спірна квартира складається з двох суміжних кімнат площею 11.4 кв.м. та 17,2 кв.м частка кожного із співвласників у житловій площі складає 9,5 кв.м ( 28,6 кв.м:3 особи).

В разі виділення позивачу в користування житлової кімнати 11,4кв.м, відповідачці та неповнолітньому сину, ІНФОРМАЦІЯ_1 кімнати 17,2кв.м, частка відповідачки та неповнолітнього у житловій площі буде складати 8,6 кв.м. ( 17,6: 2), що призведе до порушення прав співвласників та штучного погіршення житлових умов в тому числі неповнолітньої дитини та призведе до зменшення рівня жилої площі у відповідачки та дитини, яка встановлена згідно з пунктом 3 ОСОБА_4 Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.07.1985 року № 582 із змінами внесеними згідно з ОСОБА_4 Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 234 від 30.04.1991року «Про порядок застосування у м. Києві « Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» та дорівнює 9 кв.м. - середня забезпеченость громадян у м. Києві .

Відповідно до пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» затверджених ОСОБА_4 Міністрів Української РСР і Української республіканської ОСОБА_4 професійних спілок від 11 грудня 1984 р. N 470 потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських ОСОБА_4 народних депутатів разом з радами профспілок; які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Зважаючи на наведене, оцінюючи обставини справи в їх сукупності, виходячи з інтересів дитини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд також враховує те, що кімнати , щодо яких заявлені вимоги про виділ у користування не є ізольованими та пов`язані спільним входом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.61,63,103,104 ЖК України. ст.ст. 358 ЦК України, ст.ст.11,60,209,212-213,217,294 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, Структурний підрозділ комунального підприємства Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду ВСП « Грушківський», третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення порядку користування квартирою залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя