ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-а-44/10

27 квітня 2010 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Сергійка В.В.,

при секретарі: Тишкевич К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача перерахунку та сплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПФУ, ДКУ, в якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2007 року по теперішній час, визнати дії відповідача УПФУ неправомірними та зобов’язати сплатити УПФУ на його користь надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2007-2010 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач УПФУ безпідставно її не нараховував та не виплачував протягом періоду, за який просить здійснити стягнення.

Сторони в судове засідання не з’явились, позивач клопотав про розгляд справи без його участі.

Відповідач УПФУ в Черняхівському районі проти позову заперечував, посилаючись в своїх письмових запереченнях на відсутність фінансування, механізму проведення виплат, певну судову практику Верховного Суду України, неможливість застосування до спірних відносин мінімального розміру пенсії за віком, чинність відповідних законів Про державний бюджет України на відповідний рік, пропуск строку звернення до суду тощо. Відповідач ДКУ проти позову заперечував, посилаючись в своїх письмових запереченнях на те, що ДКУ не є головним розпорядником бюджетних коштів, не здійснює заходи щодо виплат та перерахунків пенсій згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги позовні вимоги та заперечення сторін, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявленого позову.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни та отримує пенсію в УПФУ в Черняхівському районі, що стверджено відповідним посвідченням та довідками (а.с.12, 5-7).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону на 2007 та 2008 роки було обмежено Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувались в меншому ніж визначено Законом розмірі.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп визнані неконституційними положення п.42 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими дію ст.6 Закону в наведеній вище редакції відновлено в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 5 резолютивних частин вказаних рішень Конституційного суду України, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Визнані неконституційними положення Законів України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення, а тому з дня ухвалення відповідних рішень відповідач мав сплачувати надбавку до пенсії у визначених в ст.6 Закону розмірах у 2007 та 2008 роках.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Щодо виплат надбавки у 2010 році, то відповідні норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювалися, а тому ці виплати мають здійснюватися в повному обсязі в розмірах ним визначених.

Відповідно п.п.6 п.2.2 ч.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства.

Отже, УПФУ в Черняхівському районі є єдиним належним відповідачем у справі, оскільки саме він наділений компетенцією призначати і виплачувати підвищення згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України, норм законодавства УПФУ в Черняхівському районі вказані надбавки позивачеві не виплачувало у зазначених роках (2007-2009), хоча мало це робити, виходячи з наведених вище мотивів.

Враховуючи викладене, суд мав би зобов’язати УПФУ в Черняхівському районі виплатити на користь позивача надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2008 року та з 22.05.2008 року по час постановлення судового рішення.

Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною першою ст.100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на такій підставі для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з порушенням визначеного законом річного строку на звернення до суду (щодо вимог за період з 01.01.2007 року по 15.01.2009 року), а доводи, які наведені в клопотанні про поновлення строку на думку на увагу не заслуговують.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заявлений позов частково та зобов’язує відповідача сплатити відповідні кошти лише за період з 16.01.2009 року по 31.12.2009 року, оскільки позивачем пропущено строк на звернення до суду щодо виплат за період з 01.01.2007 року по 15.01.2009 року. За 2010 рік суд позбавлений можливості зобов’язати виплатити надбавку, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, в яких розмірах проводилась ця виплата, що унеможливлює провести розрахунок недоплаченої суми.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Так як будь-яким іншим законом, крім закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії не визначений, суд вважає за можливе на підставі ст.9 КАС України застосувати дане в цьому законі визначення щодо мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку розміру підвищення пенсії дітям війни за аналогією закону.

З врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період сума недоплачених коштів позивачці становить: 1765,51-597,60=1167,91 грн. (31-15/31х498грн. х 30%+498 грн. х 30% х 9 міс. + 573 грн. х 30% х 2 міс.-49,80х12), оскільки згідно довідки у 2009 році позивачці надбавка виплачувалася в розмірі по 49,80 грн. щомісячно (а.с.7).

З цих підстав суд зобов’язує відповідача виплатити 1167,91 грн. недоплаченої надбавки до пенсії на користь позивачки.

Доводи УПФУ в Черняхівському районі про відсутність фінансування суд вважає такими, що лежать за межами спору. Доводи відповідача про певну судову практику Верховного Суду України не беруться судом до уваги, оскільки в Україні не діє прецедентне право, до того ж в своїй постанові від 15.09.2009 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України прийшла до тих же висновків, що і суд у даній справі.

Від сплати судових витрат відповідач УПФУ в Черняхівському районі звільнений.

На підставі норм законодавства, наведених в мотивувальній частині постанови, керуючись ст.ст.2, 71, 94, 158, 161-163, 181, 186 КАС України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі щодо виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період 16.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі виплатити на користь ОСОБА_1 1167 (тисяча сто шістдесят сім) 91 грн. недоплаченої надбавки до пенсії за вказаний період.

В задоволенні інших позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести виплати відмовити за пропуском строку звернення до суду (за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 15.01.2009 року), за безпідставністю (за періоди з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року, з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року) та недоведеністю (за 2010 рік).

До суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня його проголошення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Черняхівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у строк, встановлений для подачі такої заяви без попереднього її подання.

Суддя: В.В. Сергійко