Справа № 504/511/15-ц>
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2015смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді – Рудніцького В.А.,
секретаря – Кривошеєнка В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок № 31 з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вулиці Береговій в с.Олександрівка Комінтернівського району Одеської області та право на завершення приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,06га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовану за тією же адресою в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 07 жовтня 2001 року та матері ОСОБА_4, померлої 29 червня 2014 року, посилаючись на неможливість вирішення вказаного спору в позасудовому порядку.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 не з’явилася, однак надала до суду заяву у якій підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, у якій не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог та просить суд розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи – Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, у якій не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог та просить суд розглянути справу без його участі.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін порядку ч.2 ст.197 ЦПК України, на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2001 року помер батько позивача - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть виконкому Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області зроблено запис № 113.
При житті, а саме 02 квітня 1977 року на підставі рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної ради депутатів трудящих Одеської області № 145, за ОСОБА_3 було визнано право особистої власності на житловий будинок в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.
25 вересня 1991 року рішенням виконкому Олександрівської сільської ради народних депутатів № 120 затверджено акт приймання та експлуатації завершеного будівництва житлового будинку та господарчих будівель індивідуального будівельника ОСОБА_3 від 06 вересня 1991 року, згідно якого житловий будинок та господарчі будівлі на земельній ділянці громадянина ОСОБА_3 в с. Олександрівка по вул. Береговій, 31 Комінтернівського району Одеської області комісія постановила такими, що прийняті в експлуатацію.
16 травня 1995 року рішенням Олександрівської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовану по вул. Береговій, 31 в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області. Проте отримати державний акт на належну йому земельну частку батько позивача не встиг.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,06га, розташовані по вулиці Береговій, 31 в с.Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.
Заповіт на належне йому майно ОСОБА_3 не складав.
Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, оскільки згідно з довідкою виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 532 від 26 липня 2012 року, на день смерті ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Олександрівка, вул. Берегова, 31, проживала та була зареєстрована ОСОБА_4
25 вересня 2002 року рішенням № 77 виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області було вирішено оформити право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Олександрівка по вул. Береговій № 31 за ОСОБА_3. 09 жовтня 2002 року на підставі вищевказаного рішення було видано свідоцтво про право власності № 120 на вищевказане майно. Однак, право приватної власності на вказане майно не було зареєстровано в Комінтернівському РБТІ.
Крім цього, ОСОБА_4 з питання оформлення спадщини, звернулася до Комінтернівської районної нотаріальної контори Одеської області, де отримала лист державного нотаріуса ОСОБА_6 від 26 липня 2012 року № 1313/02-14, згідно якого видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок № 31 в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області по вул. Береговій не є можливим, оскільки пред’явлений до нотаріальної контори правовстановлюючий документ на спадкове майно було видано вже після смерті власника.
29 червня 2014 року померла мати позивача ОСОБА_4, про що у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області зроблено актовий запис за №480.
Заповіт на належне їй майно ОСОБА_4 не складала.
Після смерті матері, з питання оформлення спадщини, яка відкрилася після її смерті, позивач звернувся до нотаріальної контори, де у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, йому було відмовлено, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто майно та майнові права.
У відповідності до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК.
Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно зі ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Інших спадкоємців першої черги немає.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно ввід часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. З ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив його державної реєстрації. Громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи, (п.3.2).
Відповідно до п.3.5 Листа, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті
1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. З ст. 116 ЗК).
Згідно з довідкою про правовий статус земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Олександрівка, вул. Берегова, 31, державна реєстрація на дану земельну ділянку не проводилася, державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався, кадастровий номер не визначався.
За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити заявлені позовні вимоги, так як вони є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
На підставі викладеного, ст.ст. 316, 1216-1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вулиці Береговій, 31 в с.Олександрівка Комінтернівського району Одеської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 07 жовтня 2001 року та матері ОСОБА_4, померлої 29 червня 2014 року.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,06га, розташовану по вулиці Береговій, 31 в с.Олександрівка Комінтернівського району Одеської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 07 жовтня 2001 року та матері ОСОБА_4, померлої 29 червня 2014 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: