Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року колегія суддів судової палата в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Поліщука М.А.,

суддів: Малорода О.І., Голуб С А.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в к.Пtреяслав-Хмельницький Київської області про визнання дій протиправними, зобов’язання зчинити дії та стягнення недоплачених сум пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Переяслав- Хмельницький та зазначав, що він є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом II групи та вказував, що отримує державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у значно меншому розмірі ніж передбачено от,50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає, що такими діями відповідача порушуються норми вказаного Закону та його конституційні права. Просив суд визнати дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м.Переяслав-Хмельницький протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за йоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» починаючи з 31 жовтня 2006 року з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та виключення фактично ведених виплат державної пенсії. В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної V колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного впливом аварії на ДАЕС. Позивач перебуває на обліку в Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницький Київської області.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

В ст. 54 цього Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по П групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком. Ця додаткова пенсія відповідно до положень ст. 53 цього Закону виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

ОСОБА_1 оспорюючи дії відповідача вважав, що він отримував пенсію та додаткову пенсію значно нищу, ніж це передбачено ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" , суперечить вимогам ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Також суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника Оповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що Постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМ країни, оскільки надання законодавцем такого права КМ України не означає, що останній Оновлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом.

Тобто, КМ України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» був встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто - 498 грн., а з 1 листопада 2009 року вказаний розмір становить - 573 грн.

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь­-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа Дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає доцільним на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії та доплат до неї в межах річного строку 13 3 урахуванням позовних вимог, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 19 лютого 2009 року, з врахуванням виплачених сум вказаної допомоги.

За таких підстав апеляційна скарга УПФУ в м.Переяслав-Хмельницький Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині періоду проведення перерахування та виплат.

Керуючись ст. ст. 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав- Хмельницький Київської області задовольнити частково.

Змінити постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницький Київської області здійснити ОСОБА_1 з 31 жовтня 2006 року перерахунок та виплату розмірів пенсії згідно до гт-ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": основної - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової - в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком та постановити в цій частині нову постанову.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату розмірів пенсії згідно до ст.ст. 50. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": основної - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової - в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком за період - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 19 лютого 2009 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді