Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Гончаров С.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
14 травня 2009 року Справа № 37/440а/5006
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханова Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Кірсановій М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідачаОСОБА_2,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Господарського суду Донецької області від 24 березня 2009р. у справі № 37/440а за позовом суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, і
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Господарського суду Донецької області від 24 березня 2009р. у задоволенні позовних вимог суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування повністю рішення № 5796/10/23-213-0000732348/0 від 25.04.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12311,75 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», скасування повністю рішення № 5797/10/23-213 від 25.04.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 320,0 грн. за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності відмовлено.
Позивач не погодилася з таким судовим рішенням та подала апеляційну скаргу, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення щодо скасування рішень відповідача від 25.04.2006 р. № 5797/10/23-213 та № 5796/10/23-213-0000732343/0, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема зазначила, що в податкового органу не було підстав для проведення перевірки і як наслідок спірні рішення відповідачем прийняті в порушення ч.2 ст.19 Конституції України.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала доводи апеляційної скарги та дала пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а судове рішення першої інстанції постановленим з дотриманням норм матеріального права та підстави для його скасування відсутні, спірні рішення прийняті правомірно.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Київської районної ради м.Донецька 15.06.1993р., ідентифікаційний номерНОМЕР_1, взятий на облік платника податків 15.06.1993 року ДПІ у Київському районі м.Донецька.
12.04.2006р. фахівцями відповідача на підставі посвідчень від 11.04.2006р. №№ 272, 273 була проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готів кого та безготівкового обігу господарської одиниці - павільйону, що належить позивачу та розташована за адресою м. Донецьк, пр. Київський, 3.
За результатами перевірки складений акт перевірки № 05640145/23-2 (надалі - акт перевірки), яким встановлено, зокрема, факт реалізації товару, вартість якого становить 353,30 грн., незастосування реєстратора розрахункових операцій; наявність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 2468,85 грн. ( з урахуванням закупки), при цьому, сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО - 6,50 грн.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано: непроведення розрахункової операції через РРО на суму 353,30 грн.; невидача розрахункового документа на суму 353,30 грн.; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 2109,05 грн.; порушення порядку використання торгового патенту, а саме, патент знаходився у підприємця в документах, а не на видному місці.
На підставі встановлення зазначених обставин, податковим органом зроблені висновки про порушення позивачем положень п.п. 1, 2, 13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
На підставі акту перевірки та здійснених в ході перевірки висновків відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 5796/10/23-213-0000732348/0 від 25 квітня 2006 року, яким, відповідно до п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12311,75 грн. за порушення п.п. 1, 13 ст. З наведеного закону; № 5797/10/23-213 від 25 квітня 2006, яким, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 320,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 7 наведеного закону.
Позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 квітня 2006 № 5796/10/23-213-0000732348/0 та № 5797/10/23-213 оскаржені у апеляційному порядку, проте, Державною податковою адміністрацією України скарги не задоволені та наведені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не скасовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Обставини встановлені судом першої інстанції знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді.
Предметом спору є правомірність прийняття податковим органом рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Доводами апеляційної скарги щодо неправомірності прийняття спірних рішень є посилання на неправомірність проведення перевірки податковим органом, за результатами якої прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вказані доводи спростовуються наступним.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2008 року у справі №2-а-972/08 задоволений позов Приватного підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним наказу, дій незаконними. Судом, при розгляді наведеної справи, досліджувались обставини щодо правомірності прийняття начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька наказу від 11.04.2006 року № 203 про проведення позапланової перевірки, а також правомірність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька щодо проведення позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 12.04.2006 року № 05640145/23-2. Це рішення суду оскаржене в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2009 року у справі № 2-а-972/08/0570 скасована постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2008 року по справі № 2-а-972/08, відмовлено в задоволені позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним наказу начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька наказу від 11.04.2006 року № 203, визнання незаконними дій робітників Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, а саме, проведення позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 12.04.2006 року. Згідно цієї постанови, яка набрала законної сили з моменту її проголошення, судом, при розгляді справи № 2-а-972/08/0570 досліджені ті ж самі обставини, що є предметом дослідження теперішньої справи.
Донецьким апеляційним адміністративним судом встановлено, що наказ від 11.04.2006 року № 203 про проведення перевірки позивача прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, твердження позивача про проведення відповідачем перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 12.04.2006 року № 05640145/23-2, з порушенням вимог статті 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" і як наслідок неправомірно прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій спростовуються.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо застосування до позивача штрафних санкції за рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 квітня 2006 року № 5796/10/23-213-0000732348/0 та № 5797/10/23-213.
Щодо ствердження позивача про відповідність суми в скрині в апараті РРО та у звіті, колегія суддів вважає, що ці ствердження не заслуговують уваги, оскільки перевіркою встановлено факт реалізації товару, вартість якого становить 353,30 грн., тобто позивачем було отримано суму готівки в розмірі 353,30 грн. в якості оплати за сигарети „Мальборо", коньяк „Грінвіч", цукерки „Асорті", мобільні ваучери, пакет. Прийняття зазначеної суми доводиться актом перевірки та матеріалами справи.
Також стосовно визначення суми готівки на місці проведення розрахунків колегія суддів зазначає, що пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Враховуючи наведені обставини суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Апеляційний перегляд здійснено в межах заявленої апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, яким дана правильна правова оцінка, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено 15.05.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 24 березня 2009р. у справі № 37/440а за позовом суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І.Старосуд