Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 30, 28000, (05235) 7-29-54

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.10 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Квітки О.М. при секретарі Пономаренко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії Олександрійської міської Ради та Виконавчого комітету Олександрійської міської Ради про визнання частково не чинним правового акту та зобов'язання вчинити певні дії, де третьою особою є ОСОБА_3, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати частково не чинним розпорядження Олександрійської міської Ради від 6.12.06 року та зобов'язати вчинити певні дії, шляхом внесення змін до розпорядження від 6.12.2006 року з зазначенням, що квартира №16 по пл. Кірова м. Олександрії належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Свої вимоги мотивують тим, що 21.07.08 року помер батько - ОСОБА_4.

Батько перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 3.10.97 року.

До самої смерті батько постійно проживав зі своєю дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Після смерті батька звернулись з заявою до суду про поновлення строку на прийняття спадщини. Однак, в ході розгляду даної справи стало відомо, що згідно свідоцтва про право власності від 6.12.06 року трьохкімнатна квартира, яка розташована за адресою: м.

Олександрія, АДРЕСА_2 була приватизована тільки на ОСОБА_3, а батька незаконно та безпідставно було усунено від права на приватизацію 1/2 частки квартири.

Відповідно до ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду, батько за свого життя мав право на приватизацію спірної частки квартири, так як перебував у зареєстрованому шлюб,і з ОСОБА_3 і постійно проживав у квартирі.

Цей факт підтверджується відмовним матеріалом по факту смерті батька 22.07.08 року, який був складений 26.07.08 року. Олександрійським МВ УМВС.

Як вбачається з відмовного матеріалу: показань дружини батька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 яка зазначає, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

показаннями сусідів ОСОБА_6, та ОСОБА_7, які підтверджують, що ОСОБА_4 проживав зі своєю дружиною ОСОБА_3 до смерті в квартирі АДРЕСА_3. Факт про те, що батько постійно проживав з ОСОБА_3 підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.07.08 року, де зазначено, що ОСОБА_4 близько 2200 хотів залізти до себе додому через балкон квартир и №12, так як не міг відчинити двері своєї квартири. В результаті чого зірвався з

1

балкону та впав з висоти 3-4 поверху на прилягаючий до будинку квітник.

Відповідно до ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду зазначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир /будинків/, де мешкають два і більше наймачів. Отже, на момент приватизації батько перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, був членом її сім'ї і проживав постійно за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу та показаннями свідків ОСОБА_6, та ОСОБА_7, та самої ОСОБА_3; приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 м2 на сім'ю.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності від 6.12.06 року, ОСОБА_3 передана квартира загальної площі 54,9 м2.

Отже, на підставі ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду ОСОБА_3 було передано безоплатно тільки 31 м2, а 13,9 м2 були їй продані, як надлишок загальної площі незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність тільки однокімнатні квартири. Як вбачається зі свідоцтва про право власності загальна площа квартири становить 54,9 м2.

А отже батько за свого життя мав право відповідно до ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду брати участь у приватизації спірної квартири, в якій він проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі на момент приватизації квартири і спірна квартира повинна бути приватизована на двох осіб, а саме повинна належати батькові та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи те, що батько був незаконно позбавлений брати участь у приватизації спірної квартири відповідно до ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду, тому за таких підстав необхідно визнати частково не чинним розпорядження від 6.12.06 року та вчинити певні дії, шляхом внесення змін до розпорядження від 06.12.06 року, з зазначенням, що квартира 16 по пл. Кірова м. Олександрії належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Представник відповідачів проти позову заперечує, пояснив, що права позивачів не обмежені. Вони у цих відносинах не можуть бути позивачами.

Третя особа проти позову заперечує, пояснила, що відповідач у спірній квартирі не приписувався, заявивши їй, що своїм синам залишив квартиру, а її квартира повинна належати її дітям.

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З представлених матеріалів видно, що позивачі претендують на спадщину. Ст. 1216 ЦК України - поняття спадкування - передбачено:

1. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яйсі померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

Ст. 1218 ЦК України - склад спадщини - передбачено:

1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилася внаслідок його смерті.

Права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття щодо спірної квартири, не викликали сумніву і

2

припинились внаслідок його смерті.

А права позивачів ні на момент смерті спадкодавця, ні на цей час не порушені.

Безспірних доказів їх порушення позивачами не представлено.

Доводи позивачів про розміри санітарних норм при приватизації спірної квартири не можуть бути покладені судом в основу рішення, так як такі вимоги можуть бути поставлені лише відповідними контролюючими органами влади.

Таким чином, судом не установлено порушень будь-яких прав позивачів, а тому в позові необхідно відмовити.

Позивачами також не представлено безспірних доказів порушення прав спадкодавця.

Крім того, позивачами не представлено безспірних доказів пропуску строків позовної давності, передбаченої ст. 99 КАС України.

На підставі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, керуючись ст.ст. 160 - 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії Олександрійської міської Ради та Виконавчого комітету Олександрійської міської Ради про визнання частково не чинним правового акту та зобов'язання вчинити певні дії, де третьою особою є ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: